Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 516 про свою причетність до унії (Рад. літер., 1958, 3)]. протестувати, -тую, -туєш 1) протестовать [Барбюс пристрасно протестує проти віроломного нападу країн Антанти на молоду Радянську республіку (Літ. газ., 1950, VIII); Природа довго боролась, шуміла, протестувала і не хотіла скоритись (Коцюб.)]; 2) фин< протестовать; ^ти вексель протестовать вексель. протестуючий протестующий [Австрійська влада, пани та духівництво., арештовували Франка, вони кидали його у в'язницю, але ніщо не могло зламати протестуючого духу^ (Тич.)]. протетичний лингв, протетйческий. проти1, редк. против предл. 1) с род. п. а) (при указании места: прЛмо впереди чего-нибудь, кого-нибудь) прбтив; (при обозначении противоположной стороны — ещё) напротив; (с оттенком: в непосредственной близости — ещё) перед, передо, книжн. пред, предо (кем, чем); (при наличии оттенка зависимости определяемого явления от обозначаемого предлогом — ещё) на (чём);(с оттенком определения предмета, или явления, обусловливающего проявление чего-нибудь — ещё) при (чём) [Плачйнда з вікна світлиці побачив проти своєї кам'яниці великий гурт людей (Ст.); Якраз проти вікна.. Дворовий пес Бровко лежав (Гл.); Кассандра бере з її рук свічадо і держить проти її лиця (Л. Укр.); Тільки що встигло мигонути проти очей їм усе те, як на їх кинулася орда людей (Вовч.); Оленка сиділа на кручі, вигрівалася проти сонця (Ле); Вони пішли в бік вокзалу, над яким проти світла ворушився рожевий стовп пари (Панч); Каміння вилискувало проти місяця холодними тьмяними скалками (Гонч.)]; б) (при обозначении какого-нибудь предмета, навстречу которому направлено действие) прбтив (кого, чего); и(при подчёркивании направленности —т обычно) к (кому, чему) [Довго їхав Василько проти вітру та снігу (Коцюб.); Погладив проти шерсті (Ном.)\ Мавка., бере в руки голову його, обертає проти місяця і пильно дивиться в вічі (Л. Укр.); Буря <збиралася над Бориславом — не з неба до землі, але з землі проти неба (Фр.)]; в) (редк.: при указании на лицо или явление, по отношению к которому совершается какое-нибудь действие, испытывается какое-нибудь состояние) перед, передо, книжн. пред, предо (кем, чем) [— Бувайте здорові! — Підняв проти нас шапку, та й пішов дорогою (Вовч.); Посесор, вважаючи на себе як па пана, задер вгору кирпу проти попа (II.-Лев.)]; г) (при указании чего-нибудь, вопреки чему делается, совершается что- нибудь; при указании лица, организации и т. п., вопреки интересам, мнению которых что-нибудь совершается, и т. п.) прбтив (когб, чего); (в противоречии с чем-нибудь уст. — ещё) противно (чему) [Не можу ж я проти закону йти (Мирн.); А, розумію, се проти мене змова... (Коцюб.); В а к у л е н к о: Тоді скажіть, Надіє Іванівно, чого він так проти течії іде. Чого? (Корн.); Всі кращі, передові люди нашого минулого пристрасно боролися проти носіїв ворожого народним масам космополітизму (Рад. літер., 1949, 11)]; ~ти бажання прбтив желания; ~ти волі (в значении нар.) против воли, невольно, уст. Неволей; п б м и л- к'а ~ти граматики ошибка прбтив грамматики; сто йти *^ти чого стоять прбтив чего, противостоять чему^ д) (при указаний предмета, явления, лица, для избавления от которого предпринимается или применяется что-нибудь) прбтив, от; ліки ч^ти ревматизму лекарство прбтив ревматизма, лекарство от ревматизма; *е) (при сравнении, сопоставлении с кем-нибудь, с чем-нибудь) сравнительно (с кем, с чем), по сравнению (с кем, с чем)? разг. прбтив (кого, чегб); (только при сравнении реже — ещё) перед, передо, книжн. пред, предо (кем, чем); (при указании на общую основу, на которой выделяется что-нибудь) разг. на фоне [І стіл був багатший проти звичайного (Сміл.); Молодець против овець, а против баранів і сам баран (Ном.); Олександра сміялась, показуючи рівні зуби, що біліли проти чорного обличчя (Коцюб.)]; збільшення продукції ~ти минулого року увеличение продукции сравнительно с прошлым гбдом, увеличение продукции по сравнению с прошлым^ гбдом, увеличение продукции против прошлого года; є) (при указании на канун чего-нибудь или при обозначении времени, непосредственно перед которым совершается действие, проявляется состояние) под, подо (что) [Пізно світилось проти п'ятниці світло, як в великодню ніч (Коцюб.)]; вночі ~ти Нового року в ночь под Новый год; піти <^ти ночі разг. пойти на ночь глядя [Він не питав більше — куди й чого я піду прЪти ночі (Скляр.)]; 2) с вин: п. (при обозначении места действия в непосредственной близости) обл. перед, передо, книжн. пред, предо (кем, чем) [Усі нуднії, усі обридлі.. Тільки дивитись, та слухати, та дивувати, що за єдине сидить проти очі та говорить! (Вовч.)]. проти5? 1) нар. прбтив; нічбго не ма- т и ^ти ничего не иметь прбтив [Любов: Ні, Оресте, ви зостаньтесьі Ви ж нічого не маєте проти, Маріє Захарівно? (Л. Укр.)]; 2) (в значении предик.) прбтив [Ну, ти в принципі проти довгих листів — правда ж? То я вже скінчу (Л. Укр.); Комісар: ..Кораблі мусять вийти в море всі... Хто буде на палубі проти — стріляйте (Корн.)]; 3) (в значении сущ.) прбтив [Думаю, що ясно. Проти немає? Чудово. Передайте квіти Марійці! (Донч.)]; врахувати всі «за» і «/^ти» учесть все «за» и «прбтив». протиаеропланний воен. противоаэропланный. протиалкогольний противоалкогбльный. протиатомний воен. противоатомный. протибактеріальний спец, противобактери&ль- ный. протибольовий мед. противоболевой. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)