Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

про
5
17
про
протиборство книжн, уст. противоббрство.
протиборствувати, -твую, -твуєш книжн, уст.
противобо рствовать.
против см. проти1.
противага противовес [Валерій зліз на стіл,
доп'явся до висячої лампи й висипав нишком
усі дробинки з противаги (Ільч.)]; у (н а) ~гу
к о м ^, чому в противовес кому, чему
[У противагу куркульській молоді..
Головко малює постаті дітей бідноти в
привабливий і теплих тонах Aст. укр. літ.);
Наше основне завдання полягає в тому,
між іншим, щоб на противагу буржуазній
«правді» протиставити свою правду і
примусити її визнати (Ленін)].
протнватіканський противоватик&нский
[Проти ватіканські, протиуніатські памфлети
Я. Галана є найвищим подвигом його життя
(Іст, укр. літ.)].
противенство уст. противоречие [Він
захоплено розповідав про все бачене, шукав
в ньому противенств і умів побачити ці
противенства (Смол.)]. *
противитися, -влюся, -вишся противиться;
противодействовать —ещё) сопротивляться
Ганнуся зморщила чоло, хотіла, очевидно,
як звичайно, противитися мені (Коб.)\
— Ось вона! ось! — гука [Василь] до
громади. — Воля, братця І — А що ж
пан? Віддав? Не противився? (Мирн.)].
противірусний мед. противовирусный.
противний1 (отвратительный, гадкий)
противный [1 було в образі тому таке гидке
щось, таке противне, що Кирило
здригнувся (Коцюб.)].
противний2 1) (не согласный с чем-нибудь,
противоречащий чему-нибудь) книжн.
противный [..війна взагалі противна
прагненням партії комуністів (Ленін)]; 2)
(расположенный напротив) разг. проти вопо-
лбжный, книжн. противный [Цегла
полетіла далі і, ударившися ще о противну
стіну\ впала на землю (Фр.)]; 0 ~на
сторона юр. противная сторона; в
~ному разі в противном случае
[..капіталісти наймають пролетарів, щоб пустити
в хід фабрики й заводи, — в противному
разі їх знаряддя і засоби виробництва
гіе давали б ніякого зиску (Сталін)],
противник противник; (воен. — ещё)
неприятель [Ми противники імперіалістських
воєн з-за поділу здобичі між
капіталістами.. (Ленін); Один з моїх загонів
ув'язався в бій з противником (Шиян)].
противниця противница [Жукова нахилилась,
захопила снігу і кинула у Віктора.
Засліплений, він протер хустиною очі й
метнувся до. противниці (Донч.)].
противність, -ності уст. 1) (резкое
различие) противополбжность [Не одна тільки
однаковість вдачі зводить людей докупи:
частіше робить людей близькими
приятелями противність їх вдачі (Н.-Лев.)];
2) (несогласованность, несоответствие)
противоречие, противоречивость;
(препятствие) уст. противность [В боротьбі з тою
природою і з її противностями люди
виробляли свої сили (Фр.); Всякі
противності не то що не знеохочували його, а
ще й підбивали до боротьби та до праці
(Ф?.I.
противно1 нар. противно [Попереду, десь
біля острівця лісу, противно крякали
міномети, а потім осторонь вибухали міни
(Ст.); Йому стало гидко й противно, бо
він був гидливий ароду (Н.-Лев.)]. Ср.
противний1.
противно2 предл. с дат. п. книжн. противно
(чему) (книжн.), против (чего), вопреки
(чему) [Якщо були б ви письменні й знали
закони, ніякі лавники й радці не могли б
вас покарати без права і противно праву
(Тулуб)].
противно3 нар. обл. 1) в проти вополбжность
[Противно до Максима був Іван характером
не практик, а ідеаліст (Смол.)]; 2) (в
значений вводного слова) наоборот [Двері
зсередини не були такі жовті та невинні, як
знадвору, — противно, вони були чорні
від вогкості і перековані навхрест двома
залізними грубими штабами (Фр.)].
протигаз противогаз [Моряки, захопивши
гвинтівки, протигази та лопатки, побігли
до бомбосховища (Ткач)].
протигазний противогазный [Раптом коло
наших ніг упала людина в військовому
плащі, з протигазною сумкою через плече
(Десн.)].
протигазовий противогазовый.
протигарячковий мед. противолихорадочный.
протиглисний мед. противоглистный; ~ні
засоби противоглистные средства.
протигнильний противогнилостный.
протигрипозний мед. противогриппозный
[Лікувальну протигрипозну сироватку
одержують шляхом повторних щеплень
(імунізації) коней (Наука і життя, 1959 3)].
протигромадський противообщественный.
протидержавний противогосударственный.
протидесантний воен. противодесантный.
протидифтерійний кед. противодифтерийный,
противодифтерйтный; ^на сироват*
к а противодифтерийная (противодифте-
рйтная) сыворотка.
протидіючий противодействующий.
протидія противодействие [Кассандра
[героїня одноіменної драми Лесі Українки] віщує
загибель своєму суспільству, але не здатна
до активної протидії (Іст. укр. літ.)].
протидіяння противодействие [Шевченко.,
піднімав людей на протест, на протидіяння
(Тич.)].
протидіяти, -дію, -дієш противодействовать
[Почуття холодної байдужості насувалося
на неї з такою нестримною силою, що вона
не могла ні протидіяти йому, ні збороти
його (Шиян)].
протиепідемічний мед. противоэпидемический
[Добре організований протиепідемічний
загін у складі 40 лікарів, Юр студентів та
численних добровольців з населення
провів велетенську роботу (Наука і життя,
1959, 2)].
протиерозійний спец. противоэрозибнный
[Наукою і практикою доведено, що при
застосуванні комплексу протиерозійних заходів
можна ліквідувати розмивання грунтів
(Рад. Укр., 1959, VI)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)