про 5 17 про протиборство книжн, уст. противоббрство. протиборствувати, -твую, -твуєш книжн, уст. противобо рствовать. против см. проти1. противага противовес [Валерій зліз на стіл, доп'явся до висячої лампи й висипав нишком усі дробинки з противаги (Ільч.)]; у (н а) ~гу к о м ^, чому в противовес кому, чему [У противагу куркульській молоді.. Головко малює постаті дітей бідноти в привабливий і теплих тонах Aст. укр. літ.); Наше основне завдання полягає в тому, між іншим, щоб на противагу буржуазній «правді» протиставити свою правду і примусити її визнати (Ленін)]. протнватіканський противоватик&нский [Проти ватіканські, протиуніатські памфлети Я. Галана є найвищим подвигом його життя (Іст, укр. літ.)]. противенство уст. противоречие [Він захоплено розповідав про все бачене, шукав в ньому противенств і умів побачити ці противенства (Смол.)]. * противитися, -влюся, -вишся противиться; противодействовать —ещё) сопротивляться Ганнуся зморщила чоло, хотіла, очевидно, як звичайно, противитися мені (Коб.)\ — Ось вона! ось! — гука [Василь] до громади. — Воля, братця І — А що ж пан? Віддав? Не противився? (Мирн.)]. противірусний мед. противовирусный. противний1 (отвратительный, гадкий) противный [1 було в образі тому таке гидке щось, таке противне, що Кирило здригнувся (Коцюб.)]. противний2 1) (не согласный с чем-нибудь, противоречащий чему-нибудь) книжн. противный [..війна взагалі противна прагненням партії комуністів (Ленін)]; 2) (расположенный напротив) разг. проти вопо- лбжный, книжн. противный [Цегла полетіла далі і, ударившися ще о противну стіну\ впала на землю (Фр.)]; 0 ~на сторона юр. противная сторона; в ~ному разі в противном случае [..капіталісти наймають пролетарів, щоб пустити в хід фабрики й заводи, — в противному разі їх знаряддя і засоби виробництва гіе давали б ніякого зиску (Сталін)], противник противник; (воен. — ещё) неприятель [Ми противники імперіалістських воєн з-за поділу здобичі між капіталістами.. (Ленін); Один з моїх загонів ув'язався в бій з противником (Шиян)]. противниця противница [Жукова нахилилась, захопила снігу і кинула у Віктора. Засліплений, він протер хустиною очі й метнувся до. противниці (Донч.)]. противність, -ності уст. 1) (резкое различие) противополбжность [Не одна тільки однаковість вдачі зводить людей докупи: частіше робить людей близькими приятелями противність їх вдачі (Н.-Лев.)]; 2) (несогласованность, несоответствие) противоречие, противоречивость; (препятствие) уст. противность [В боротьбі з тою природою і з її противностями люди виробляли свої сили (Фр.); Всякі противності не то що не знеохочували його, а ще й підбивали до боротьби та до праці (Ф?.I. противно1 нар. противно [Попереду, десь біля острівця лісу, противно крякали міномети, а потім осторонь вибухали міни (Ст.); Йому стало гидко й противно, бо він був гидливий ароду (Н.-Лев.)]. Ср. противний1. противно2 предл. с дат. п. книжн. противно (чему) (книжн.), против (чего), вопреки (чему) [Якщо були б ви письменні й знали закони, ніякі лавники й радці не могли б вас покарати без права і противно праву (Тулуб)]. противно3 нар. обл. 1) в проти вополбжность [Противно до Максима був Іван характером не практик, а ідеаліст (Смол.)]; 2) (в значений вводного слова) наоборот [Двері зсередини не були такі жовті та невинні, як знадвору, — противно, вони були чорні від вогкості і перековані навхрест двома залізними грубими штабами (Фр.)]. протигаз противогаз [Моряки, захопивши гвинтівки, протигази та лопатки, побігли до бомбосховища (Ткач)]. протигазний противогазный [Раптом коло наших ніг упала людина в військовому плащі, з протигазною сумкою через плече (Десн.)]. протигазовий противогазовый. протигарячковий мед. противолихорадочный. протиглисний мед. противоглистный; ~ні засоби противоглистные средства. протигнильний противогнилостный. протигрипозний мед. противогриппозный [Лікувальну протигрипозну сироватку одержують шляхом повторних щеплень (імунізації) коней (Наука і життя, 1959 3)]. протигромадський противообщественный. протидержавний противогосударственный. протидесантний воен. противодесантный. протидифтерійний кед. противодифтерийный, противодифтерйтный; ^на сироват* к а противодифтерийная (противодифте- рйтная) сыворотка. протидіючий противодействующий. протидія противодействие [Кассандра [героїня одноіменної драми Лесі Українки] віщує загибель своєму суспільству, але не здатна до активної протидії (Іст. укр. літ.)]. протидіяння противодействие [Шевченко., піднімав людей на протест, на протидіяння (Тич.)]. протидіяти, -дію, -дієш противодействовать [Почуття холодної байдужості насувалося на неї з такою нестримною силою, що вона не могла ні протидіяти йому, ні збороти його (Шиян)]. протиепідемічний мед. противоэпидемический [Добре організований протиепідемічний загін у складі 40 лікарів, Юр студентів та численних добровольців з населення провів велетенську роботу (Наука і життя, 1959, 2)]. протиерозійний спец. противоэрозибнный [Наукою і практикою доведено, що при застосуванні комплексу протиерозійних заходів можна ліквідувати розмивання грунтів (Рад. Укр., 1959, VI)].
|