Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 5 19 про неймовірне, таке протиприродне, як дитина в ролі ката (Вільде)]. протиприродність, -пості противоестественность; извращённость [Гоголівське викриття пошлості пануючих класів, безглуздя і протиприродності власницького ладу знаходило широкий відгук у творах українських письменників-реалістів 60—80-х років минулого століття (Рад. літер., 1955, 18)]. Ср. протиприродний. протиприродно нар. противоестественно, протираковий мед. противораковый [В Київському науково-дослідному санітарно-хімічному інституті великий колектив хіміків і біологів працює над синтезом протиракових препаратів (Веч. Київ, 1958, XI)]. протиральний спец. протирочный; ~на м а- шйна протирочная машина [При виготовленні пюре., плоди пропускають через протиральну машину, яка відокремлює їх від кісточокг насіння та шкірки (Укр. страви)]. протиральник спец. протирщик. протиральниця спец. протирщица. протирання 1) протирание, протирка; 2) протирание [В 60-х роках [XIX ст.] закутнє провінціальне чиновництво в часи, вільні від протирання казенних крісел у судах, протирало з не меншим поспіхом хатні — за «зеленим полем» (Минуле укр. театру)]. Ср. протирати 1—2. протирати, -раю, -раєш, протерти, -тру, -треш 1) протирать, протереть [Дзенькаючи острогами, до залу ввійшов Іванов, на ходу протираючи запітнілі скельця пенсне (Борз.); Він схопився, ніби опечений, протер очі, позіхнув і пішов вмиватись (Н.-Лев.); Треба було протерти ствол [рушниці] та розібрати й помастити замок (Трубл.); Сир протирають крізь сито або пропускають через м'ясорубку (Укр. страви)]', «¦^тёрти з пісочком см. пісочок; 2) (продырявливать трением) протирать, протереть [Ми відразу ж впізнали один одного. Ще б не впізнати! То ми ж три роки з ним протирали на одній парті штани (Збан.)]', 3) (прокладывать путь, дорогу и т. п.) обл., перен. проторять, проторить [Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледве встигли протерти кругом його вузьку дорогу (Н.-Лев.); Я для геніїв грядущих Поле дикеє орав, Шлях серед хащїв найпущих Просікав і протирав (Фр.)]. протиратися, -рається, протертися, -треться протираться, протереться [Підошва черевика вже зовсім протерлася, діра трохи не наскрізь (Мак.)]. протиревматичний мед. противоревматический [Ефективність лікування ревматизму особливо зросла за останній час завдяки введенню у практику нових могутніх протиревматичних лікарських засобів (Наука і життя, 1958, 2)]. протиріжучий техн. проти вор ёжущий. протиріччя 1) противоречие [Михайлик мовчав. Розум його потрапив у лабети протиріч і не міг їх розплутати (Тулуб)]; 2) (обычно мн. ч.: протиріччя, -річ) филос. противоречия; к л ах ю в і ^чя классовые противоречия [Характерним для сучасного ревізіонізму є намагання затушкувати непримиримі класові протиріччя між робітничим класом і буржуазією, обілити капіталізм (Літ. газ., 1958, V)]; 3) (возражение, несогласие) противоречие; дух ^чя дух противоречия. протирка 1) (тряпка для протирания) протирка; 2) спец. протирка [Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку (Гонч.)]. протирка (действие) протирка. протирликати, -каю, -каєш пропиликать. протисіяння, протисяяння астр, противосияние. протискарлатинозний мед. противоскарлати- Н03НЫЙ. протискати, протискати см. протискувати. протискатися, протискатися см. протискуватися. протискувати, -кую, -куєш, протиснути, -ну, -пені и разг. протискати, -каю, -каєш, протискати, -каю, -каєш протискивать, протиснуть, разг. протискать (в несколько приёмов); (продавливать) прожимать, прожать. протискуватися, -куюся, -куєшся, протиснутися, -нуся, -нешся и разг. протискатися, -каюся, -каєшсяу протискатися, -каюся, -каєшся 1) протискиваться, протиснуться, разг. протискаться; (только соверги.: пробраться куда-нибудь сквозь толпу разг. — ещё) протесниться [Крізь натовп хутко протискувалась якась постать (Панч); Маланка з Ориною та Одаркою протискаються між саньми (Горд.); Полікарп закивав йому головою Г протиснувся до нього, потягнувши за собою Васька (Риб.)]; 2) (продавливаться) прожиматься, прожаться; 3) страд, з. (несоверш.) протискиваться; прожиматься; ср. протискувати. протиснений см. протиснутий. протиснути см. протискувати. протиснутий, протиснений протиснутый; прожатый. Ср. протискувати. протиснутися см. протискуватися. протиставити, -влю, -виш и протиставляти, -ляю, -ляєш, протипоставити, -влю, -виш противопоставлять, противопоставить [Ревізіоністи намагаються протиставити марксизм ленінізмові, заперечують інтернаціональний характер^ ленінського вчення (Наука і життя, 1958, 5); В наш вік радянська людина творить географію по свої^ задумах, диктує природі свої закони, її сліпим примхам протиставляє свою свідому волю (Вологи.); Батькові слова були несподівані, страшні, вони обурювали до глибини душі, а як їх заперечити, що протипоставити, Ніна не знала (Собко)]. протиставлення противопоставление [Сюжети нарисів Панфьорова 20-х років, присвячених селу, як правило, побудовані на протиставленні колгоспного та одноосібного начал в селянському житті (Рад* літер., 1957, 6)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)