Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 520 про протиставляння противопоставление. протиставляти см. протиставити. протиставний: *-*ний сполучник грам. противительный союз. протистарйтель, -теля. хим. противостарй- тель. протйсти, -тів зоол> протйсты. протистологія проти стол 6 ги я. протистояння астр, противостояние [Най- ближче до Землі Марс знаходиться під час протистоянь (Наука і життя, 1957, 9)]. протистояти, -тою, -тоїш противостоять [З усіх класів, які протистоять тепер буржуазії, тільки пролетаріат являє собою дійсно революційний клас (Комун. ман.)\ Ніжні пісенні дерева, де беруть вони силу, оту пружинисту міць протистояти вічним вітрам та буранам? (Гонч.)\. протисяяння см. протисіяння. протитанковий воен. противотанковый [Десантники були озброєні автоматами, протитанковими рушницями, ручними кулеметами й гранатами (Ткач); Протитанковий рів засипали так, що по ньому могли рухатися транспорти (Гонч.)]; ~ва оборона противотанковая оборона. протитиск, -ку техн. противодавление. протитиснення техн. противодавление. протиторпедний воен. противоторпедный*,' /^на оборона противоторпедная оборона. протитуберкульозний мед. противотуберкулёзный [В ризьких клініках всебічно вивчається новий протитуберкульозний засіб — тубазид (Наука і життя, 1956, 3)]. протиугін, -гона спец. противоугон [Одним з цікавих удосконалень., є протиугони нової конструкції (Веч. Київ, 1958, IV)]. протиурядовий противоправительственный [6 листопада [1904 р.] на вулицях Харкова відбулася протиурядова маніфестація, яка супроводилася співом революційних пісень і вигуками «Геть самодержавство!», «Геть царя!» Aст. Укр. РСР)]. протифазний спец. противофазный; ~ний звукозапис противофазная звукозапись. протихімічний противохимический; ~на оборона воен. противохимическая оборона. протихолерний мед. противохолерный. протицинготний мед. противоцинготный [Ця рослина [кизил] має протицинготні властивості (Вісник АН У РСР, 1953, 11)]. протичка разг. протыкалка [Він набиває свою люльку з мідяною протичкою, оздоблену бляшками (Сміл.)', Написав Василь своєю спрацьованою рукою кривий чорний^ хрест, і зараз як би протичкою без кінця шпильнув його хто у саме серце (Ков.)]. протичумний мед. противочумный. протишоковий мед. противошоковый [Фізіологи опрацювали новий метод боротьби з шоком з допомогою протишокової рідини (Наука і життя, 1956, 12)]. протік, -току, протока проток, протбка [Внизу котив Дніпро свої хвилі, розпадаючись на кілька проток (Тулуб); В протоках вулиць клекіт сурми чути, В протоках вулиць чути дзвін підків (Пере.)]. протікання 1) протекание; 2) протекание [Засолені огірки і помідори найчастіше псуються через пересихання І протікання бочок (Крлг. Укр., 1957, 8)]. Ср. протікати 1—2. протікати, -кає, протекти, -тече 1) протекать, протечь; (о жидкости.^ просачиваться каплями разг. — ещё) капать (несоверш.), прокапывать, прокапать [Південний Буг протікав через село (Куч.); Через пере- старілу солому, що майже зовсім загнила, протікає добре дощ (Коб.); Каламутними болотами, Меж бур'янами, за годами Три года сумно протекли (Шевч.); Мов крізь сито, крізь стелю вода протікала (Л. Укр.)]; 2) (давать течь) протекать, протечь [Треба було б хоч покрівлю полатати на хаті, що ^весною протікала (Цюпа)]. протіс, -тёсу спец. протёс. , протісування спец. протёсывание, протёс, протёска. протісувати, -сую, -суєш, протесати, -тешу, -тешеш протёсывать, протесать. протїчний см. проточний. протїчок, -чка уценьш. редк. ручеёк [Сніги тають, біжать з гір долинами прудкі про- тічки снігової води (Мирн.)]. См. ещё струмочок. проткати, -тчу, -тчеш проткать. проткнути см. протикати. протліти, -ліє протлеть. протнути см. протинати. протовплюватися, -лююся, -люєшся, протовпитися, -плюся, -пишся разг. проталкиваться, протолкаться, протолкнуться, разг. протолпйться (только соверш.); (с трудом — ещё) протискиваться, протиснуться, разг. протискаться, протесниться (соверш.) [Кому було холодно, протовплювався до клубу і грівся в натовпі (Куч.); Роман протовпився межи громаду (Коцюб.)]. протовпом нар. обл. проталкиваясь [Онисія Степанівна крикнула й щютовпом вбігла в кімнату (Н.-Лев.)]. протодиякон церк. протодьякон. протоерёй см. протоієрей. протоієрей, разг. протоерёй церк. протоиерей [Але повернімось до митрополита, архімандритів, протоієреїв та ієреїв (Довж.); Ба- лабуха.. займе добру парафію, буде благочинним, а може й протоєреєм (Н.-Лев.)]. протоісторичний книжн. протоисторический. протоісторія книжн. протоистория. протбка 1) пролив [Протоками судна проходять з одних морів і океанів в інші (Фіз. геогр.)]; 2) анат.> проток [У печінки обережно вирізують жовчний міхур і жовчні протоки (Укр. страви)]; ^ка б а т а лова проток баталлов; ~ка виносна проток выносящий; ~ка ендолімфа- т й ч н а проток эндолимфатйческий; 3) см. протік. протокол, -лу протокол [Секретар з полегкістю записав постанову в протокол і потім зробив виписку (Мик.); Петровій Дум- бадзе дав блокнот і перо: вона мала замість нього писати протокол операції (Смол.); В протоколі густо, а на ділі пусто ^приказка)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)