Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про протоколізм, -му книжн. протоколизм. протоколіст уст. иротоколист. протоколювання книжн. протоколирование; ^ня засідання протоколирование заседания; ~ня дійсності неодобр, протоколирование действительности. протоколювати, -люю, *люеш книжн. протоколировать [Письменник не протоколює плину життя героя, а добирає епізоди, які освітлюють, розкривають смисл його життя (Смол.)]. протоколюватися, -люеться страд, з. книжн. протоколироваться. протокольний протокольный. протокольно, нар. книжн. неодобр. протокольно [В ескізі Трутовський лише протокольно констатував загальну обстановку земських зборів (Мист., 1955, 1)]. протокольований книжн. протоколированный. протомити, -томлю, -томиш протомить, разг. промаять. протомитися, -томлюся, -томишся протомиться, разг. промаяться. протон физ. протон [Атомне ядро, як відомо, складається з елементарних частинок — протонів і нейтронів (Наука і життя, 1958, 11)]. протонема бот. протонема. протонеоліт, -ту архл. протонеолит. протонний физ. протонный. протопати, -паю, -паєш разг. гиутл. протопать [Як не кажи, а він теж чесно протопав свою тисячу кілометрів, щоб визволити оцю Грінаву (Гонч.)]. протопити см. протоплювати. протопіп, -попа церк< уст. протопоп [Він біжить до папи розповісти., про те, що він бачив справжнього протопопа Преобра- женського (Смол.)]. протоплазма биол. протоплазма [При пораненнях рослин і пошкодженнях, викликаних комахами, відбуваються глибокі зміни в протоплазмі рослинних клітин (Мікр. ж., 1953, XV, 1)]. протопласт биол. протопласт. протоплювання протапливание. протоплювати, -люю, -люєш, протопити, -топлю, -топиш протапливать, протопить [Він жив по-холостяцькому, з роботи повертався пізно, коли протоплював плиту і грів чай, а частіше в нетопленій кімнаті лягав у холодну постіль (Чорн.); Он бідкається мати, що в нас на сьогодні., нічим протЬпити в хаті (Мирн.)]. протопресвітер, -тера церк. ист. протопресвитер [Сусідні батюшки дражнили його «лиственським протопресвітером» і не любили його (Н.-Лев.)\* протоптаний 1) протоптанный; проторённый [Роман пішов просто на світло, куди вела протоптана стежка од воріт (Головко)] Де ж ти дівся, в Яр глибокий Протоптаний шляху? (Шевч.)]; ~ною стёжкою перен. по проторённой дорожке; 2) протоптанный. Ср. протоптувати 1—2. протоптати см. протоптувати. протоптатися см. протоптуватися. протоптер, -тера, протбптерус ихт. протоптер, протоптерус. 1 про протоптувати, -туюу -туєш, протоптати, -топчу, -топчеш 1) протаптывать, протоптать; (о дороге: прокладывать частой ходьбойг перен.: делать хорошо знакомой — ещё) проторять, проторить [Протоптуючи в снігу -свіжий слід, секретар райкому говорив, що» в село приїхав де в чому допомогти Іванові (Чорн.); З якогось часу Явдошка протоптала стежку від кухні до корівника (Збан.)\ Він же [Кобзар] — хату свою кинув, щоб дорогу протоптати од кипучого Славути до* глухого Кос-Арала (Гур.); Першим завжди» важче йти — нові стежки-доріжки протоптувати в реп'яхах усяких та бур'янах (Вологи.)]; ^тати стежку прям., перен. протоптать дорожку [Він пішов у монастир, щоб протоптать собі стежку до ігуменства (Н.-Лев.)]', 2) (протирать ходьбой; об обуви — изнашивать до дыр) разг. протаптывать, протоптать. протоптуватися, -туюся, -туєшся, протоптатися, -топчуся, -топчешея 1) протаптываться, протоптаться; 2) протаптыватьсяг протоптаться. Ср. протоптувати 1—2; 3) (только соверш.: провести некоторое' время топчась) разг. протоптаться. проторговувати, -говую, -говуєш, проторгувати, -гую, -гуєш проторговывать, проторговать. проторговуватися, -гбвуюся, -говуєшся, проторгуватися, -гуюся, -гуєшся 1) разг. проторговываться, проторговаться [Тепер навіть старий Гнат щось помітив за сином і, коли» той зовсім по-дурному проторгувався на ярмарку, напав на нього (Ст.)]Х 2) (только соверш.: провести некоторое время торгуясь)* проторговаться. проторгувати см. проторговувати. проторгуватися см. проторговуватися. проторований проторённый. проторохкотіти, -кочу, -котиш усилит, протарахтеть; прогреметь; прогрохотать, прогромыхать [Тачанки проторохкотіли Херсонським спуском вниз (Смол.)]. Ср. проторохтіти. проторохтіти, -хчу, -хтйш разг. протарахтеть; (сильнее) прогреметь, разг. прогрохотать,, прогромыхать; (перен.: проговорить) про- таратбрить, протрещать [В'їхали в місто. Хутко проторохтіли улицями (Вовч.); —Яї не хочу їсти, — ледве чутно промовила* Марія.. — Хочеш, хочеш!— так само швидко й бездумно проторохтіла Інна (Ткач)];. 0 голову ~ти [ким, чим] (надоесть. разговорами о ком-нибудь у о чем-нибудь) разг. уши протрубить [о ком, о чём], ^ши прожужжать [о ком, о чём] [Вона мені голову тобою проторохтіла. Ти й найкращий у неї, і найкрасивіший, і найрозумніший, ь найдобріший (Збан.)]. проторувати, -рую, -руєш проторить. прототип, -ну прототип [Багато афористичних виразів літературних творів сягав до фольклорних прототипів (Нар. стар, іст. УРСР)]. протбчений 1) протбченный; прогрызенный проеденный; промытый; вымытый [Широкий рот, обрамований короткою борідкою, та ніздрі широкого носа зачорніли, неначе нори, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)