Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 522 про проточені кротами та мишами серед глухої кропиви (Н.-Лев.)]; 2) проточенный. Ср. проточувати 1—2. проточина проточина [В великі дощі в моему номері через проточини текла вода (Н.-Лев.)]. проточити см. проточувати, проточка техн. проточка. проточний, редк. протїчний проточный [Втомиться [Галя] — роздрімається — все округи мішатись починає ув очах; що дослу- ха.— наче крізь воду проточну (Вовч.); Під селом і річка протічна — добрі водопої для людей і для скоту (Мирн.)]; ~на система змащування техн. проточная система смазки. •проточність, -ності протбчность [Всі засоби для цього [збільшення вмісту кисню в воді] повинні бути використані, а саме: зміна води, посилення проточності, аерація (Соц. тварин., 1956, 7)]. проточування 1) протачивание; прогрызание, проедание; промывание; вымывание; ^ня греблі водою промывание плотины водбй; ~ня грунту геол. промывание почвы; вымывание пбчвы; 2) протачивание, проточка; <^ня деталі протачивание детали, проточка детали. Ср. проточувати 1—2. ліроточувати, -чую, -чуєш, проточити, -точу, -точиш 1) протачивать, проточить; (о действии червей, насекомых, грызунов — ещё) прогрызать, прогрызть, проедать, проесть; (о действии текучей воды — ещё) промывать, промыть; (унося из почвы что-нибудь) вымывать, вымыть [Так уже добре накрила діжку з борошном од мишей; а вони дірку проточили і таки долізли до борошна {Ларьк. г. — Сл. Гр.)\ Допоможи нам Іволя] викоренити неправду, що звила гніздо в наших душах і, наче шашіль, проточила наше серце (Мирн.); Та це ж під березою, проточуючи сніг, ожив і подав свій голос невидимий струмок (Ст.)]; 0 <^чйти голову (надоесть разговорами о ком-нибудь, о чём-нибудь) разг. прожужжать уши [Оце добре, що ти сама про його замовила, а то вже він проточив мені голову: — Єднайте та й єднайте Олен- ку (Баре.)]; 2) техн. протачивать, проточить; 3) (только соверги.: точить в течение некоторого времени) проточить. проточуватися, -чується страд, з. 1) протачиваться; прогрызаться, проедаться; промываться; вымываться [Породи, що легко розчиняються у воді, як вапняк, гіпс, сіль, доломіт тощо, проточуються водою і дають природні шахти (Курс заг. геол.)]; 2) протачиваться. Ср. проточувати 1—2. протрава спец. 1) (действие) протрава; 2) (вещество) протрава. протравити см. протравляти. протравлення спец. протравление, протрава, протравка. протравлювальніїй спец. протравочный. протравлювання см. протравляння. протравлювати см. протравляти. протравлюватися см. протравлятися. протравлювач спец. протравщик. протравляння, протравлювання спец. протравливание, протрава, протравление, протравка. протравляти, -ляю, -ляєш и протравлювати, -люю, -люеш, протравити, -равлю, -равпш спец, протравлять, протравливать, протравить. протравлятися, -ляється и протравлюватися, -люсться страд, з. спец, протравляться, протравливаться. протравний спец. протравной. протрактор, -ра мор. протрактор. протралювати, -люю, -люєш, протралити, -лю, -лиш мор. протраливать, протралить. протрачувати, -чую, -чуєш, протратити, -рачу, -ратиш разг. редк. тратить, истратить, разг. протратить [Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодичдо грубі суми в карти (Коб.); Останню копійку протратив(С<?идн.)]. протремтіти, -мчу, -мтйш продрожать; (от волнения, страха и т. п. — ещё) протре- петать; (сильно — ещё) протрястись [Усю ніч протремтіла: собаки чогось так уїдали, а я сама в хаті, так і страшно (Сл. Гр.)]. протривати, -ває про до їжиться, продлиться, перен. протянуться І На який час я зовсім покинув писати. Навіть знайшов інший спосіб заробітку.. Тільки се довго не протривало (Л. Укр.)]. протримати, -рймаю, -римаєш продержать [Протримавши літак півхвилини освітленим, прожектори з наказу командира облишають його (Трубл.)]. протриматися, -римаюся, -рй маєшся продержаться [А взагалі, я тобі повинен чесно признатись — не думав я, що ти в нас, Тарасе Демидовичу, довго протримаєшся (Збан.)]. протринькувати, -кую, -куєш, протринькати, -каю, -каєш разг. проматывать, промотать; (о деньгах и т. п. разг. — ещё) просаживать, лросадйть, фам. транжирить, протранжирить, (только соверш.) профинтить, редк. уходить [Знову якийсь невдаха- шофер проситиме «підзаправити»! А з яких запасів? Отак усю економію пального протринькаєш на благодійність (Янов.); І що за пляшкою придбали їх батьки, — Вони потвёрезу протринькали і натще (Г.-Арт.)]. протрієрований с.-х. протриербванный. протрієрувати, -рую, -руєш с.-х. протрие- ровать. протріскотіти, -кочу, -котиш, протріскотати, -кочу, -кбчеш усилит, разг. протрещать. протріщати, -щу, -щйш протрещать. протрубити, -рублю, -рубиш протрубить [Протрубив гобоєм степовий джміль (Янов.); Ярослав: ..І ось тепер, коли бурхливі сили На мирний труд почав я направлять, То знов труба тривогу протрубила І знов на бій я мушу вести рать... (Коч.); Старий я вже воювати, і так всі сили протрубив на фронті (Риб.)]. протруєний с.-х. протравленный [Протруєне насіння після обробки азотобактерином треба негайно висівати (Основи с.-г.)]. протруєння с.-х. протравление, протрава, протравка [Протруєння сирого насіння [льону] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)