Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 523 про призводить до різкого зниження схожості (Олійні культ.)]. протруїти см. протруювати. протруйник с.-х. протравитель, протравливатель [Як протруйники, так і бактеріальні добрива використовують для передпосівного оброблення насіння (Мікр. ж., 1954, XVI, 4)]. протрусити см. протрушувати. протруситися, -рушуся, -росишся и (реже) протрястися, -суся, -сёшся разг. протрястись. протрухлявіти, -віє и протрухнути, -не разг. сделаться трухлым [Широкий ганок, складений із нетесаних колод, протрух, і поріг його зрівнявся з камінням (Воронько)]. протрушувати, -шую, -шуєш, протрусити, -рушу, -русиш разг. протряхивать, протряхнуть. протруювальний с.-х. протравочный; ~ні м а- шини протравочные машины. протруювання с.-х. протравливание, про-, травление, протрава, протравка [Перед сівбою насіння [гороху] піддаємо повітряно-тепловому обігріванню і протруюванню гранозаном (Колг. Укр., 1958, 1)]. протруювати, -руюю, -руюєш, протруїти, -рую, -руїш с.-х. протравлять, протравливать, протравить [Протруювати [насіння] можна як весною перед посівом, так і за кілька місяців до сівби (Наука і життя, 1959, 3); Перед сівбою насіння протруїли гранозаном (Колг. Укр., 1958, 12); Не протруїш зерна — вродить зона (прислів'я)]. протруювач 1) (рабочий, занимающийся протравкой) спец. протравщик; 2) (химический препарат для протравливания; машина, аппарат для протравливания) с.-х. протравитель, протравливатель [Протруювати насіння гранозаном та іншими протруювачами слід за три тижні до обробки бактеріальними добривами (Колг. Укр., 1956, 3)', Протруювач порційний ПСП-0,5. Призначений для протруювання насіння сухими порошковидними отрутами (Шкідн. і хвор, с.-г. рослин)]. протруюючий спец. протравливающий; ~ча речовина протравливающее вещество [Збільшення норми протруюючої речовини різко знижує схождсть [насіння льону] (Олійні культ.)]. протрюхати, -хаю, -хаєш разг. протрусить [По., дорозі протрюхала конячка, запряжена в маленькі санки (Пани)]. протрясти, -су, -сеш протрясти. протрястися см. протруситися. протряхання просыхание [Не чекайте, поки підсохнуть великі масиви, виходьте в поле, працюйте вибірково на окремих ділянках, в міру протряхання грунту (Рад. Укр., 1946, І)]. і протряхати, -хає, протряхнути, -не просыхать, просохнуть [Уже протряхають дороги (Ге- рас.)', Біля вогню сушилися онучі, протряхала намочена дощем одежа (Шиян); Саме садити розсаду, Як трохи чорнозем протряхне (Бажан)]. протряхлий просохший [Простір полів рудів торішньою перепрілою стернею, сірів протряхлими парами- (Смол.)]. протряхнути см. протряхати. протуберанець, -нця астр, протуберанец [Інколи з надр Сонця вихоплюються потужні вибухи розжарених і дуже наелектризованих газів — протуберанці (Наука і життя, 1956, 8)]. протужити, -тужу, -тужиш (за ким, за чим, редк. по кому, по чому) прогоревать (о ком, о чём); (о сильном душевном томлении в соединении с грустью) протосковать (но ком, по чём и по кому, по чему). протопати, -паю, -паєш разг протопать [Під вікном протупали швидко ноги чиїсь по мерзлій землі (Головко)]. протупотати, -почу, -почепі и протупотіти, -почу, -потйш усилит, разг. протопать [Протупотіли копита, зняли куряву, і вже не видно вершника за рясним листям груш (Шиян)]. протурити, -рю, -риш фам. протурить [Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро (Вовч.)]. протуркати, -каю, -каєш и редк. протурчати, -чу, -чйш: ^ти вуха (голову) [ким, чи м] разг. прожужжать уши [о ком, о чём], протрубить уши [о ком, о чём] [— Вже ти протуркала мені уші тим Максимом! — сказав він (Фр.)', Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав (Варв.I протуркотати, -кочу, -кочеш и протуркотіти, -кочу, -котиш проворковать. протурчати см. протуркати. протухати, -хаю, -хаєш, протухнути, -ну, -неш протухать, протухнуть; (только прям, разг. — ещё) пропахивать, пропахнуть. протухлий протухший, разг. протухлый; пропахший, пропахнувший [Запах протухлої баранини., декому з комісії ставав надто нудним (Ле)\ Тільки гнилі і наскрізь протухлі люди можуть утішатися посиланнями на минуле. Треба виходити не з минулого, а з ростущих потреб робітників тепер (Сталін)]. Ср. протухати. протухлість, -лості протухлость. протухнути см. протухати, •протушкувати, -кую, -куєш кул. протомить. протушкуватися, -кується кул. Протомиться протюпати, -паю, -паєш разг. проволочься; (с трудом — еще) протащиться [Дорога перед очима тягнеться немов у безконечність, від одного стовпа до другого поки протюпаєш, то, здається, вічність минула (Фр.Я протяг1, -гу (резкая струя воздуха) сквозняк, сквознбй ветер [Коли хто-небудь відчиняв двері, холодний протяг пронизував усіх (Бойч.)]. протяг2, -гу (пространство, промежуток времени) протяжение; (о времени — еще) продолжение; (с пространственным значением редк. — ещё) расстояние [На всьому протязі дороги вона [кукурудза] стояла густим зеленим муром (Козач.); Здавалось він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)