Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 538 про (Мирн.)]; 2) (оказываться прощённым) прощаться, проститься [Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає. Чому ж тоді не писати? Тоді й всякі помилки прощаються (Коцюб.); До нафти Гітлер моститься, де кам'яний Кавказ. Та це ж йому не проститься (Тич.)]; 3) страд, з. (несоверш.) прощаться; извиняться; спускаться; ер. прощати. прощебетати, -бечу, -бечеш прощебетать [Перепурхуючи з крони на крону або в кружлянні підіймаючись до неба, засвистіли, прощебетали, затьохкали птахи (Воронько); Мотя почала., заспокоювати подругу. Прощебетала тоді біля неї чи не увесь вечір (Козач.)]. прощедрувати, -рую, -русш эти. пропеть «щедрівку». прощении 1) прич". прощённый; извинённый; ср. прощати; 2) прил. разг. прощёный. прощенний простительный, извинительный. прощенність, -ності простительность, изви- нйтельность. прощенно нар. простительно, извинительно. прощення прощение; извинение [Л ю б о- в и ц ь к а: ..Верніть його зараз, я кинусь перед ним на'коліна, я вимолю в нього прощення! (Коч.); Прощення від Лідії я не прошу й не жадаю (Коб.); Тоді уряд оголосив амністію всім засудженим, а тим, хто перебував під судом або слідством, пообіцяв прощення, якщо вони стануть до лав королівського війська (Тулуб)]. Ср. прощати. прощілина расщелина; обл. прощелина [Нема сумніву, в цім місці були колись., зрушення, а між ними в прощілинах чи западинах майже завжди мусить бути руда (Досв.)]. » прощупати см. прощупувати. прощупування прощупывание. прощупувати, -пую, -пуєш, прощупати, -паю, -паєш прям., перен. прощупывать, прощупать [Уже ми в траншеї, - прощупуємо листя (Гонч.); Наш пароплав йде повільно, прощупуючи покручений фарватер, що проліг між жовтими лисинами піщаних острівків (Київська пр., 1955, II); рронко зразу зміркував, що через цю рухливу, жваву і, як видно, самостійну дівчину можна було 0 прощупати грунт на фабриці Гольдштрома (Вільде)]. прощупуватися, -пується прощупываться [Пульс ледь-ледь прощупується (Коп.)]. прояв, -ву проявление [Радянський суспільний лад відкрив усі можливості для прояву творчої енергії і сил народу, для зростання Його талантів (Наука і життя, 1959, 9); Партія., вимагає рішуче боротися з проявами' коспості, консерватизму, зневажливого ставлення до нової техніки і досвіду новаторів (Рад; Укр., 1959, VIII)]. проява разг. 1) чудо, чудовище, разг. чудище; (о человеке — обычно) чудила; (то, что вызывает удивление — обычно) дйво, обл. проява [Не минуло й півгодини, як навколо майдану насходилося звірів і птахів видимо-невидимо. Всім цікаво знати, що воно за проява, і всі бояться її, ніхто не сміє приступити (Фр.); Ще не жив, не мріяв, не любив, А вже черево нажив. Що за чудо, за проява, Наче бочка та в оправі! (Ус.)]; 2) (необычайное происшествие) оказия; що [воно] за ~ва что за оказия [Що за проява — на дорозі ні душі? Наче хто шлях перетяв повз обсерваторію (Янов.); — Що воно за проява! Хто це там верещить та ляпав праником, аж в вушах в мене тріщить..,— думав дід (Н.-Лев.)]. проявити см. проявляти. проявитися см проявлятися. проявлення 1) проявление; 2) проявление. Ср. проявл я ти 1—2. проявляти, -ляю, -ляєш, проявити (проявлю, проявиш) 1) проявлять, проявить; (обнаруживать уст.—ещё) оказывать, оказать [Він і досі чує подих того щастя, але як воно прийшло, в чім проявляло себе, він не міг би сказати (Фр.); Комуністична партія і Радянський уряд проявляють повсякденне піклування про розвиток фізкультурного руху в країні (Рад. Укр., 1956, VII); Дівчата, особливо Маруся, проявили себе досить тямущими в господарстві (Вільде)]; 2) фот. проявлять, проявить [Увечері того самого дня Анч проявив фотоплівку, просушив її (Трубл.)]. проявлятися, -ляється, проявитися (проявиться) 1) проявляться, проявиться [Я помітив, що в ньому почали проявлятися деякі риси характеру, які мені зовсім не подобались (Збан.); Ясність ідейної мети дає можливість повніше проявитися талантові (Літ. газ., 1959, IX)]; 2) проявляться, проявиться. Ср. проявляти 1—2; 3) обл. появляться, появиться, уст. проявляться, проявиться [Давно-давно тому назад в брянських лісах проявився лев (народна казка)]. проявний фот. проявочный. проявник фот. проявитель [Я залишив пластинку в проявнику (Донч.)]. прояровизувати, -зую, -зуєш с.-х. проярови- зйровать [Садивний матеріал картоплі для літнього садіння треба за ЗО—45 днів до садіння прояровизувати (Колг. Укр., 1958, 5I прояснений 1) прич. прояснённый; просветлённый; 2) прич. просветлённый; 3) прич. осветлённый [Фруктово-ягідними екстрактами називаються концентровані натуральні прояснені соки з підвищеним вмістом цукрів або кислот (Укр. страви)]. Ср. проясняти 1—3; 4) прил. просветлённый [І хоча втома валила з ніг воїнів, проте кожен проясненим зором оглядав переліски і ліси, поля і галявини, пригадуючи все, усе своє життя (Ст.)]. прояснення 1) (действие) прояснение; просветление [Я ніколи не вважав свойого противника занадто малим, я виходив на всяку арену, коли боротьба була потрібна для прояснення справи (Фр.); Гоголь багато зробив для прояснення думок української інтелігенції (Рад. літер., 1957, 3)]\ 2) (действие) просветление; 3) (действие) осветление [Спирт, що утворився в про- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)