Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
еро 539 пру цесі бродіння соку, зберігає морс від псування і сприяє його проясненню (Укр. страви)]. Ср. проясняти 1—3; 4) (состояние) прояснение; иросветлёние; (перен.: внезапная ясность сознания — ещё) озарение [Юренко ширше розвів повіки, і відблиск прояснення майнув у його круглих, як два дрібних каштани, очах (Ст.)\ Три дні, з невеликими проясненнями, сіявся густий, лапатий сніг (Козач.)]; ср. проясніти. прояснити см. проясняти. прояснитися см. прояснятися. прояснілий проясневший; просветлевший, просветлившийся; прояснившийся; проясневший, прояснившийся [Горовий рвучко підвів голову і глянув на неї пильним, прояснілим і зацікавленим поглядом (Козач.); В далекому прояснілому небі загорілась рожева ранкова зоря Щюпа)]. Ср. проясніти. проясніти, -ніє прояснеть; (стать светлым, светлее — ещё) просветлеть, просветлиться; (о небе и перен. — о мыслях и т. п. — ещё) проясниться; (только о явлениях природы) разг. прояснеть, проясниться [Олександр навіть прояснів з виду (Панч)]; в голові ~піло в голове прояснилось; думки *^нїли мысли просветлели, мысли прояснились; нёбо ~нїло нёбо просветлело, нёбо прояснилось, разг. нёбо прояснело, нёбо прояснилось; обличчя ^ніло лицо прояснело, лицо просветлело [Глянувши на Панкратова, Павлусь здивовано помітив, що обличчя його проясніло, він наче лагодився засміятися щиро й весело (Донч.)]. прояснішати, -шає проясниться, разг. прояснеть, проясниться [Пурга бушувала недовго. Через дві доби небо прояснішало, засвітилися зірки (перекл. з Сьомушкіна)]. прояснювання 1) прояснение; просветление; 2) просветление; 3) осветление. Ср. проясняти 1—3. прояснювати см. проясняти. прояснюватися см. прояснятися. проясняти, -няю, -няєш и прояснювати, -нюю, -нюєш, прояснити, -ню, -нйш 1) прояснять, прояснить; (перен. —ещё) просветлять, просветлить [Тільки боротьба виховує експлуатований клас, тільки боротьба відкриває йому міру його сил, розширяє його кругозір, підносить його здібності, прояснює його розум, виковує його волю (Ленін); Мова — гостра ідейна зброя, і це слід завжди пам'ятати. Мовою можна отруїти свідомість — і піднести її, прояснити, оздоровити (Рил.)]; ~нйтн контури на малюнку прояснить контуры на рисунке; 2) спец. просветлять, просветлить; 3) (очищать от мути) спец. осветлять, осветлить [Перед реалізацією або зберіганням вино* прояснюють, щоб воно було цілком прозорим і чистим (Колг. Укр., 1957, 8)]. прояснятися, -ияється и прояснюватися, -нюється, Прояснитися, -питься 1) проясняться, проясниться, прояснеть; (становиться более чистым, ясным, перен.: становиться спокойным, радостным, выходить из состояния безразличия и т. п. — ещё) просветляться, просветлиться, просветлеть; (только о погоде безл. разг. — ещё) прояснива- ться, проясниться, прояснеть [Дещо прояснюється в твоїй філософії, починаю розуміти (Донч.)\ —От воно тепер і прояснилося трохи, — говорив дід Ворожка. — Собаку отруєно для того, щоб не заважав гавканням нафту випускати з бочки (Донч.); Повеселішало на серці... Темні думки стали прояснятися... (Мирн.); На душі у його прояснилося (Вас); Прояснювалося. На небі заворушилася райдуга й крутою легкою дорогою звелася над землею (Ст.); Незабаром небо прояснилось, і в ньому засяяли далекі холодні зірки (Шиян)]; в голові 'йнялося, ~нювалося в голове прояснялось [Гаряча хвиля б'є до серця, в голові прояснюється. Він не хоче вмирати. Він хоче жити. Світ такий красний... (Коцюб.)]; фарби на картині ~нйлися краски на картине прояснились; 2) страд, з. (несоверш.) проясняться; просветляться; просветляться; ос ветляться; ср. проясняти 1—3. проячати, -чу, -чйш 1) обл. прокричать; (со стоном — ещё) простонать [Хтось крикнув між дівчатами істерично. Хтось проячав смертельно: Сестро! (Туд.)]; 2) (о крике лебедей) уст. проячать. пруг разг. 1) кромка; (только о ткани — ещё) покромка; (узкий край или узкая сторона какогЪ-нибудъ предмета) ребро; (линия раздела, то, что отделяет одно от другого) грань [Вставало сонце, й ген — зривалася над пругом рожевої землі холодна сивина (Пере.); Тупим пругом шаблі ударив він по руці, і булава, як зрубана галузка, зірвалася на землю (Ле)]; сонце стояло на вечірнім прузі солнце было на закате [Вже сонце стояло на вечірнім прузі, як вони приїхали до Стеб- лева (Н.-Лев.)]; 2) (складка на поверхности чего-нибудь) рубец; (след на теле от раны— ещё) шрам [Рибалка почав чорніти. На чолі, як пруг, набрякла жила (Дмитр.); Біла його сорочка була розірвана, на шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (Ле)]; 3) спец, лямка [Масивні коні, п'яні коні Мотуззя рвали, пруги шлей (Важан)]; 4) редк, стебель; перен. лента, коса [А в саду поміж деревами світять боками рівні покоси сухого сіна, над ними посхилялися пругами віти (Вас.)]. пругкий упругий [А вітер все дужчав, ставав пругким, як гума (Ткач); Пругка ліщина, уквітчана волохатими сережками, блищала на с^онці гладкою корою (Панч)]. пругкість, -кості упругость [І коні пробують копита Чи пругкість мерзлої землі (Ус.)]. пругко нар. упруго [Низько над клунею кружляв шуліка. Пругко напнуті крила креслили прозоре повітря (Риб.)]. прудйус, прудивус фольк. усач [Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила (Н. п. — Сл. Гр.)]. прудкий быстрый; (проворный разг. — еще) прыткий; (подвижный разг. — ещё) шустрый, шибкий; (о лошади в беге — ещё) резвый, уст., поэз. борзый; (нетерпеливый) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)