ПРУ 540 пру скбрый [Перелесник здригнувся, прудким рухом кинувся геть і зник у лісі (Л. Укр.)\ Прудка ріка береги розмиває {прислів'я)] Любив [пан Мигуцький], коли був хлоп здоровий, Прудкийг^о праці і розмови, До танців, сміхів і пісень (Фр.); Мокрина кинулась до моря, неначе прудка коза (Н.-Лев.); Тупотять прудкії коні, Гомін ближче все лунав (Л. Укр.)]; ач (бач), який ^кий! разг. ишь, какой скбрый! (Не дуже! не дуже! не скачи такі Ач, який прудкий! давай лиш гроші' (Мири.)]. прудкість, -кості быстрота; прыткость; (расторопность —ещё) прыть; шустрость; резвость; скбрость [Він ступав з якоюсь особливою щасливою прудкістю (Гонч.); Страх обгорнув зайця, додав ще більшої прудкості його ногам (Коцюб.); По шосе катав екіпаж, скільки було сили й прудкості в коней (Н.-Лев.)]. Ср. прудкий. прудко нар. быстро; прытко; шустро, шибко; резво; скоро [Кирило: ..І я колись бігав... прудко бігав. Зайця мало не переганяв! (Мирн.); Робота йшла прудко (Фр.)]. Ср. прудкий. прудкокрилий быстрокрылый [Вітри мої! Брати мої любі, милі, Вольні, прудкокрилі! (Гич.)]. прудконогий быстронбгий, фам. востронбгий [Сайгак прудконогий шмигоне десь далеко і зникне вмить між густими травами І^Коцюб.)]. пруднутися, -нуся, -нёшся обл. броситься, метнуться; (резким движением отодвинуться) отпрянуть [Петро пруднувся за ящіркою (Март.)\ Рифка мимоволі скрикнула 1 пруднулася взад (Фр.)]. » прудошзм, -му полит, ист. прудонизм [..у Фрйнції, Іспанії, Бельгії найбільш поширеними вченнями серед передових робітників були прудонізм, бланкізм, анархізм, що явно відбивали точку зору дрібного буржуа, а не пролетаря (Ленін)]. прудонїст полит, ист. прудонист [Прудоністи зовсім «заперечували» національне питання і право націй на самовизначення.. (Ленін)]. прудоністський полит, ист. прудонистский. Пружина пружина [Для кращого пристосування робочих органів до рельєфу на штангах культиватора послаблюють пружини (Коле. Укр., 1959, 4); Він подумав, що таке на пружинах крісельце згодилося б і йому в управі (Дм. Бедз.);>Вона [пісня] огнистая лучина, "Що жару в серця долива, В машині поступу пружина, Непоборима і жива (Фр.)\ . Хлопець,' розігнавшись десь із темряви, від кручі, і ледве торкнувшись перед самим багаттям землі, пружиною злітав у повітря (Гонч.)]. пружинистий пружинистый [Вінички для збивання [білків] виготовляють з лудженого пружинистого дроту (Укр. страви); Вся його постать — сильна, кремезна, пружиниста — наповнена густою невитраченою силою, як молодий дубок свіжими соками (Руденко)]. пружинисто нар. пружинисто [Ступав він так легко і пружинисто, що було приємно дивитися на нього (перекл. з Полевого)]. пружинити, -ню, -ниш пружинить; (прогибаться и распрямляться подобно пружине разг. — ещё) пружиниться [Дмитро міцно пружинить ногами сліпучі стремена і дивиться на взводного командира (Ст.); Могутньо пручався ураганові Мурашків асканійський ліс. Кипів своєю потемнілою листвою, пружинив жилавим гіллям, гнувся (Гонч.)], пружинитися, -ниться разг. пружиниться, пружинить [Дві дошки перекинуто з борта на берег.. Дошки гнуться, пружиняться під їх ногами (Тулуб)]. пружинка уменьги. пружинка [Фелікс виліз нагору, відхилив кришку [витяжної труби) (вона була на пружинці) і сказав собі: «Ах ти, проклятий фашист! Ти думав, що я не втечу!» (Яков.); Кожен крок Чапаева Федір знав, бачив, розумів, навіть приховані пружинки, закулісні міркування — і ті здебільшого знав і бачив чудово (перекл. з Фурманова)]. пружинний пружинный [Сусідка., грайливо хитнулася на пружинній канапі (Досв.)\ Через 12 днів., ділянку закультивували пружинним культиватором (Колг. Укр., 1959, 5); Людина, яка важить на Землі 60 кілограмів, важила б на пружинних вагах на Місяці 10 кілограмів (Рад. Укр., 1959, І)]. пружинястий, редк. пружнястий разг. пружинистый [Крізь костюм, здавалось, можна помітити, які в нього пружинясті м'язи, який він міцний (Коп.); Микола бачив, як вода рожевила пружнясте дівоче тіло (Десн.)]. пружинячий пружинящий. пружйстий упругийг пружинистый [Ми з Юзи ком тягнемо до себе пружисті високі гілки й з хрускотом обламуємо пишні пучки бузку (перекл. з Беляева); Ти [юнак] недосвідчено ступаєш по землі, — Дозволь благословить твої пружисті кроки! (Рил.)]. пружйстість, -тості упругость,, пружинистость. пружйсто нар. упруго, пружинисто. пружити, -жу, -жиш упружить [Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки (Туд.)]. пружитися, -житься упружиться [— Ану, дівко, лови! — і кудлатий жонглер., жбурив глядачам кілька барвистих онук, які так дивно пружилися в руках (Ільч.); Була [Марія], тривожна ще, а десь на самім дні в грудях уже пружилась радість (Головко)]. пружкий разг. упругий, пружинистый [1 Турок починає куняти.., похитуючись на пружкому сидінні (Янов.)]. пружко нар. разг. упруго, пружинисто [Рибалки., вміло вивалили рибу з сітки на дно судна. Пружко заплигали в баркасі рибки, аж замиготіло в очах (Збан.)). пружнастий разг. пружинистый [Пружнасті золоті обойми п'ятизубі Замурзаний Андрій приносив для бійців (Бажан)]. пружний пружинящий [Рух полюсів залежить від внутрішньої будови Землі, і дослі-
|