Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пру 541 пру джсння його дав можливість зробити важливі висновки про пружні властивості глибоких надр земної кулі (Наука і життя, 1956, 8)]. пружніш упругий [Пружна гума коліс, зашелестіла по добре второваній дорозі (Смол.); Мариновані гриби (бажано білі) і солоні огірки повинні бути міцними і пружними (Укр. страви); Спирається [Кочубей] на грушеву обсмалену талицю, але ход<* пружна, молодецька (Куч.)]. пружність, -ності упругость [Для експлуатації рухової сиіи води потрібне водяне колесо, для експлуатації пружності пари— парова машина (Маркс); Еластичність, або пружність, — це здатність волокна розтягуватись і відновлювати початковий стан (Техн. культ.); Якоюсь особливою пружністю налилося Федорове тіло. В руках мертва хватка... Ех, степе, бережись! (Цюпа)]; теорія ~ності мех. теория упругости. пружніти, -ніє делаться упругим, становиться упругим [За літо гілля міцнішає і пружніє (Смол.)]. пружно нар. упруго [Ловець залюбки перебирав м ясисту рибу, що пружно звивалася в руці (Горд.); Сили її мовби одразу вернулись, і вона пружно, легко вихопилась з тачанки: — Ходім! (Гонч.)]. пружнястий см. пружинястий. пружок, -жка уменьш. 1) кромочка; покромка; ребро; грань [Чорні брови здалеки дуже виразно чорніли під білим пружком намітки (Н.-Лев.)ь — Хіба це зерно — це гіркі наші сльози, — ..промовив Гранчак, поклав ложку на пружок миски з вдруге підігрітою кутею (Ст.)]; 2) рубчик; шрамик; 3) стебелёк; ленточка, косичка [Сей год не буде капусти: черви поїли — від листя тирчать самі пружки (Новомосковск. у.—Сл. Гр.)]. С{к пруг 1—2,4; 4)(узкалчасть чего-нибудь у выселяющаяся на общем фоне) полоска [Скільки разів не прокинуся вночі, завжди бачу вузький жовтий пружок на підлозі під дверима (Більде); їду городом І тільки-тільки виткнувся иружок сонця (Мил.)]; 5) (линия лица) черта, уменьш. чёрточка [Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.); Вид в його був одкритий, неначе випнутий. Ні один пружок лиця не ховався десь всередину (Н.-Лев.)]. прус, прусик энт. прус, прусик [Пошкодивши рослинність в одному місці, личинки пруса переходять на інші поля (Шкідн. і хвор, с.-г. рослин)]. прусак, -ка энт. прусак [Прусаки, стоноги снували скрізь по стінах (Мирн.)]. прусик см. прус. пруссак, -ка ист. пруссак [Високий, з запалим и щоками пруссак блиснув на Аркадія скельцями пенсне і ніби ножами прошив його І^Вільде)]. пруссаки, -кїв ист. пруссаки. пруссацтво полит, ист. пруссачество. пруссачка ист. пруссачка. лрусси, -сів ист. пруссы. Пруссія ист. Пруссия. І прусськпй прусский [—^Угу!"—мугикнув щось нерозбірливе єфрейтор з забинтованою щокою і, клацнувши з прусською заповзятістю каблуками, вийшов з кімнати (Ю.г Беда.)]. прустит, -ту мин. прустит. прут, -та 1) прут; (длинный сухой — еще) хворостина; (как замена кнута — ещё) хлыст; (как орудие наказания — ещё) рбзга [Взяв прут і, підскакуючи, погнав гуси з обори на пасовисько (Фр.); Тут Мартоха вирвала свою руку від Юз* і так потягля Дарку пруїом, що та аж звилася з болю I (Л! У..р.)\ Вирізав прут, ^ самого ним і б'ють (приказка)]; 2) (тонкий металлический стержень) прут [У руки йому попався залізний прут, і, щоб показати свою силу, він зламав його (Тюубл.); — Я вже далі не піду, — сказала Ольга і, ніби він збирався її силою тягти за собою, вхопилась за прут паркана (Вільде)]\ стяжний ~т спец, стяжнбй прут [Щоб регулювати підіймання мотовила [жатки] із збільшеним діаметром, в механізмі регу лювання встановлюють укорочений стяжний прут (Колг. Укр., 1957, 7)]; 3) обл мера земельной площади — около гектара [Іще вчора він хоч про людсько око був господарем, властителем., маленької хащ V й трьох прутів грунту (Фр.)]. Прут, -ту геогр. Прут. прутик уменьш. 1) прутик; хворостинка; хлистик; рбзга [Прутик, гнучись у три погибелі, не забарився згоріти — і світ потух (Мирн.); Поміж дерев у зарослі тихо, щоб же й прутик не хруснув, побрела вона [Зінька] аж на край саду до подвір'я (Головко); Артем Сидорович дивився глибокими, зіркими очима, ляскав себе по халяьі гнучким прутиком (Коп.); Дід дав йому два прутики й каже: — Сим прутиком удариш жону, а сим кума. І стануть» н з них буйволи (Закарп. казки Калина)\\ 2) прутик [1 стукали під її довгими пальцями, метаючись по сталевих прутиках блискучі кісточки рахівниці (Шиян)]. Ср, прут 1—2. іірутйна разг. прут; хворостина; рбзга [Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутпну (Чуб.)]. Ср. прут 1. прутковий спец. прутковый; ~ве залізо прутковое железо. пруток, -тка 1) уменьш. редк. прутик; хворостинка; хлыстик; рбзга [3 прутків вербових укладають Здорові букви на піску (Фр.)]; ср. прут 1; 2) спец, пруток. пруття собир. 1) прутья;' розги [В руках у нього був цілий жмут комишевого и березового пруття (Скляр.); Пішло щастя в ліс по пруття (Иом.)]; 2) прутья [Старий обома руками охоплює чавунне пруття, тягнеться вгору (Ст%)]. Ср. прут 1—2. прутянйй прутяной [Бориславські толоки., покрилися закопами, що робилися зовсім примітивно, руками, з боків замість цям рини обгороджувалися прутяними кошами пручання 1) сопротивление; 2) упрямство І [Те, що Русевич мовчить, те, що він оді* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)