Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ПРУ 542 ,ірЯ йшов від заводських справ, не подобається мені ще більше, ніж його крик і пручання (Шовк.)]. Ср. пручатися 1—2. пручатися, -чаюся, -чаєшся 1) сопротивляться; упираться [Слинько щось кричав, пручався, та боротися відразу з двома було над його сили (Щовк.); — Не смійте! Кому сказано? Сам піду.. Але на його протести не зважали, і він, пручаючись, все ж ішов (Шиян)]; 2) перен. упрямиться, упираться, разг. артачиться; (раздражённо противиться — ещё) єрепениться [Олечка не хотіла нічого приймати, дивилася з докором своїми синіми очима, пручалася (Хижн.); Стару ублагали переїхати до свекра. Стара довго пручалася, а потім таки згодилася (Ліирн.)]. пручнутися, -нуся, -нёшся 1) разг. рвануться [Зінька крикнула щось і пручнулася з рук (Головко)]; 2) обл. броситься, разг. метнуться [Пручнувся тікать, він за мною (Кобел. у. — Сл. Гр.)\. прюнелевий прюнелевый [Пані тим часом вийшла з густого молодника. Вже роса падала. її прюнелеві черевички, ті самі, що мала на собі при гостях, зовсім промокли (Фр.)]. прюнель, -лі текст, прюнель. пря книжн. уст. пря [Не нам на прю з тобою стати! Не нам діла твої судить! (Шевч.)]. прягти (пряжу, пряжёш) и пряжити, -жу, -жиш 1) жарить; (поджаривать орехи и т. п. в скорлупе) калить [Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів: чи на салі, чи на маслі (Н.-Лев.); Заходився Матвій пояснювати, як треба пряжити куріпку в сметані^(Ст.)]; 2) (молоко) разг. топить [Заходилась прягти., молоко (II.-Лев.)]; 3) (о солнце) разг. печь, палить, разг. жарить; 4) (на кого) обл. разглядывать (кого, что), присматриваться (к кому, к чему) [Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Черк. у. — Сл. Гр.)]; 5) (лошадей) обл. запрягать. прягтися (пряжуся, пряжёшся) и пряжитися, -жуся, -жишся 1) жариться [Було всі дні На черені Пряжусь та позіхаю (Г.-Арт.)]\ 2) (греться на солнце) разг. печься, жариться [Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче палило (Сміл.)]; 3) страд, з. жариться; калйться; топиться; ср. прягти 1—2. прядений пряденый [Ну, вморивсь я в очеретах, Так поїду у гаї І на чистому закину Сіті прядені мої (Щог.)]. прядення см. прядіння. прядивний прядильный [Встановлення куде- деприготувача КПК-100 на обробці відходів дає змогу одержати прядивне волокно для виробництва господарської вірьовки (Колг. Укр., 1956у 6); На Україні вирощуються такі прядивні та олійні культури: бавовник, коноплі, льон-довгунець, льон-кудряш, ріпак, соняшник та ін. (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. прядиво 1) пенька; (реже: обработанные волокна) пряжа [Ввечері Нимидора з Дже- рихою принесли в ряднах одважене панське прядиво (Н.-Лев.); На ґанок зійшов дід, весь білий, як кужіль прядива (Панч); Все сум'яття почуттів, все оте психологічне прядиво він скрутив в один вольовий джгут: працювати! (Вологи.)]; 2) (действие) обл. прядение, обл. пряжа [Зінька з Настею та Соломією взялися за прядиво (Н.-Лев.)]. прядив'яний пеньковый [Нарешті від обох коловоротів простяглися до скелі товстелезні прядив'яні линви (Сміл.)]. прядильний прядильный [Прядильна фабрика комбінату одержала устаткування з різних братніх республік (Рад. Укр., 1954, І)]. прядильник спец. прядильщик [Прядильник бачить у веретені тільки засіб, яким він пряде, в льоні — тільки предмет, який він пряде (Маркс)]. прядильниця спец. прядильщица [І ось Іванове ькі текстильники, переважно ткалі та прядильниці, реально, зримо з'являються в степовому селі Виноградові (Вологи.)]. прядильність, -ності текст, прядйльность. прядильня уст. прядильня. прядіння, редк. прядення прядение [Безперечні успіхи були здобуті і в іншій галузі домашнього виробництва — прядінні і в'язанні (Нар. стар. іст. УРСР); Марта зразу заробляла по-давньоіму то шиттям, то пряденням (Фр.)]. прядка 1) текст, прялка [На лаві Катерина примостилася прясти,ногою крутила прядку, а від вікна не відривала очей (Чорн.)]; 2) (пучок волос или нитей, иЩіщих в одном направлении) прядь [Симножем одріжеш у його прядку волосся і оддаси мені (Стор.); При обробці високосортної трести виділяється довге волокно у вигляді прядок і коротке сплутане волокно (Техн. культ.)]. пряжа пряжа [Там пряжу прядуть та тчуть, там — одежу всяку шиють (Мирн.); Не спалось старій Домасі. Думки снували пряжею довгою-довгою (Цюпа)]. пряжанка разг. варенец. пряжений прич., прил. 1) жаренный (прич.), жареный (прил.); калённый (прич.), калёный (прил.) [Знімайте божий хліб і сіль, І сало з яйцями пряжене — Варену, хлопче, при на стіл! (Греб.); її [дику гуску) можна їсти, — так, як і свійську гуску,— з пряженою капустою або з яблуками (Вишня)]; <^ні горіхи калёные орехи; ~не кофе жжёный кофе; 2) топленный (прич.), топлёный (прил.) [На столі., стояла миска з тетерею, глек молока пряженого (Панч)]. Ср. прягти 1—2. пряження 1) жаренье; каление; 2) топление. Ср. прягтй 1—2. пряжёня обл. яичница. пряжечка уменьш. пряжечка. пряжити см. прягтй. пряжитися см. прягтйся. пряжка пряжка [Пряжки, на яких вибиті якір і п'ятикутна зірка, начищені з флотським шиком до блиску (Ткач); Я накажу пришити малиновий верх до своєї бобрової шапки і пряжку з рубінами (Тулуб)]. пряжковий пряжечный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)