Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пря 543 пря пряля пряха [Слухає онука пряля, в'ється з пальця довга нитка (Янов.)]. пряма 1) прил. см. прямий; 2) (род. прямої) сущ. мат. прямая; розділити ^му пополам разделить прямую пополам. прямесенький см. прямісінький. прямесенько см. прямісінько. прямизна прямизна. прямий прямой; (только о дороге, пути фолък. — ещё) прямоезжий; (искренний — ещё) откровенный; (открытый, незамаскированный — ещё) явный; (настоягций, действительный — ещё) подлинный [Для нас ясно одно: резолюція IX з'їзду мала на увазі, що наш рух ітиме по прямій лінії (Ленін); На його обличчя неждано лягає тінь каяття, навіть прямий, рішуче окреслений ніс, здається, сумнішає (Ст.)] Той правий, хто йде прямою стежкою, а не збоку, як потайна собака, забігає... (Мирн.); Останнім, в самому хвості поїзда, причепили так званий прямий вагон (Гонч.)] Колгоспи і радгоспи південних областей приступили до збирання хлібів прямим комбайнуванням (Рад. Укр., 1957, VII)', Прямих доказів не було, але. обвинуватили її в зв'язках з партизанами, посадили в тюрму (Хижн.)] Я в д о х а: ..Ми люди прямі: що не до вподоби — у вічі прямо кажемо (Мирн.)] В. І. Леніну довелося вести боротьбу за партію при. відсутності підтримки і навіть при прямій ворожості керівництва західноєвропейських соціал- демократичних партій (Іст. КПРС); Опортуністи і соціал-шовіністи, будучи слугами буржуазії, є прямими класовими ворогами пролетаріату (Ленін)', До неї доноситься їх несамовитий регіт... Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі сооаки, прости господи! (Мирн.)]] ~мі вибори прямые выборы [На підставі статті 119 Конституції Української РСР вибори депутатів є пря- ' мими (Полож. про вибори)]] ~ме виборче право прямое избирательное право; ^ма відповідь прямой, ответ [— Ви ж певне теж студентка? — Чого ви так думаєте? — сказала я, ухиляючись від прямої відповіді (Л. Укр.)]] ~ма кишка анат. прямая кишка; ^мйй кут мат. прямой угол [Дорога враз повернула, зламавшись майже під прямим кутом (Смол.)]] ~ма мова грам, прямая речь [Спостерігаємо у «Вершниках» [Ю. Яновського] і такий цікавий стилістичний прийом, як невласна пряма мова (Мовозн., 1955, ХНІ)]] ~ма н а в 6 д к а воєн, прямая наводка [Гармати ловлять наш танк прямою наводкою на мушку, але ми йдемо собі, як часи (Янов.)]] ~мі податки фин. прямые налоги; ~ ма пропорціо- нальність мат. прямая пропорциональность; ~мё сполучення прямое сообщение; в ~мбму розумінні (значенні) цього слова в прямом смысле этого слова, (реже) в тесном смысле этого слова. прямило техн. прямило. прямісінький, (реже) прямесенький разг. прямёхонький [До самих скирт прямісінька доріжка (Піде.)] Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька (Квітка)]. прямісінько, (реже) прямесенько нар. разг. прямёхонько [А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ (Довж.)] Ви, мамо» прямесенько сидіть (Барв.)] Лейтенант Гайворон з курсів потрапив прямісінько в академію (Собко)]] ~ко тобі прямо-таки, ну просто [— А що ж, — одказує вона спокійно, — Сибір таке? Хіба й там люди но живуть? — Прямісінько тобі мов одуріла молодиця! (Мирн.)]. прямо нар. 1) прямо; (по прямой линии, крат-* ким путём разг. — ещё) напрямик, напрямки, прямиком [Вона сиділа за столом пряма і підібрано, як за шкільною партою (Гонч.); Попенко буде мене кликати до себе, я на піду за ним, а прямо у школу (Мирн.)] Так усі [люди] й полинули, хто куди попав... Хто прямо шляхом, хто через городи, аж тини тріщать (Мирн.)] Ворона прямо літає, та ніколи дома не ночує (Ном.)]; '-'мо пропорціональний прямо пропорциональный [..відносна додаткова вартість прямо пропорціональна продуктивній силі праці (Маркс)]] 2) (пе- рен.: откровенно) прямо; (без утайки — ещё) начистоту, разг. начисто, начистую; (открыто, без колебаний разг. — ещё) напрямик, напрямки, прямиком, без обиняков, без околичностей, уст. не обинуясь [Каргат не боїться прямо сказати те, що думає (Шовк.)] Йому аж подобалось питання, так прямо вимовлене жіночими устами (Мирн.)', Юра ладнався вже образитися та заревти: дорослі ніколи не хотіли відповідати прямо і намагалися уникнути вираз* ної відповіді (Смол.)]] 3) (в значении усилит, част.) разг. прямо; (совершенно, действи* телъно — ещё) просто [Уляна не вдержалась і прямо як стояла, так і грюкнулась (Мирн.); Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її [Олександру] прямо в хустку (Коцюб.); Брати, пообідавши.., повкладалися прямо на траві, на сонці (Мирн.)] Іван: Ти... ти прямо — чортова перечниця! (Мирн.)]] ^мо-т а к и пря» мо-таки [Робота [Т. Г. Шевченка] над «Живописною Україною», зарисовки з життя казахів та киргизів становлять прямо- таки неоціненний етнографічний скарб (Рил.)]] ~мо тобі прямо-таки, ну проста [— Прямо тобі — дихати не дає! — відказав гучно становий (Мирн.)]] в і н ~мо герой он прямо герой, он просто герой. прямовисний отвесный, вертикальный [В прямовисних кам'яних стінах острова море наробило чимало прекрасних печер, гротів (Сміл.)] Влітку, коли дуже діють прямовисні промені, сонячні ванни краще приймати зранку (Наука і життя, 1957\ 9I прямовисність, -пості отвесность, вертикаль» ность. прямовисно нар. отвесно, вертикально [Над хатами обабіч вулиці прямовисно зводилися смуги диму (Риб.)] Рожева пе« |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)