Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оря 544 пря люстка з яблуні падала майже прямовисно (Янов.)]. прямодушний прямодушный [Вона знала дрб- ре * чесну і прямодушну Деменюкову натуру (Фр.)Ъ прямодушність, -ності прямодушие. прямоїжджий фольк. прямоезжий [Ілля Му- ромець узяв прямоїжджою дорогою, мимо того лісу, де Соловей-розбійник сидів (народна казка)]. прямокрилий прямокрылый [Крім саранових, сільськогосподарським рослинам іноді шкодять коники, що, як і саранові, належать до ряду прямокрилих комах (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. прямокрилі, -лих сущ. энт. прямокрылые. прямокутний прямоугольный [І тільки близько, коли уважно придивитися, можна було помітити амбразури — прямокутні отвори, 8 яких добре видно все навколо (Ткач)]. прямокутник прямоугольник [Секретарка підійшла і поклала перед ним маленький прямокутник товстого паперу (Собко); Відзначені прямокутниками освітлених вікон, 8а станцією чорніли низькі корпуси (Шовк.)]. Прямолінійний прямолинейный [Розвиток психології навчання, як і всієї педагогічної психології, не був прямолінійним і рівномірним (Рад. психол.)\ Ластівка був людиною чесною,» відвертою, прямолінійною (Дмитр.)]. Прямолінійність, -ності прямолинейность [Під час сівби [буряків] особливу увагу слід звернути на прямолінійність рядків (Колг. Укр., 1959, 4); Орлюк, якому притаманна була., прямолінійність і запальність навіть у нормальному стані, раптом знавіснів (Довж.)]. прямолінійно нар. прямолинейно [Підполковник все більше дратувався. Його вроджене почуття скромності було, вражене прямолінійно підлесливими словами начштабу (Ю. Бедз.)]. пряморослий пряморослый [Дерева лісової груші здебільшого пряморослі, досягають 20—25 м заввишки (Садівн. і ягідн.)]. прямота прямота; (искренность — ещё) откровенность [Поведінка Наливайка, його Прямота й рішучість вабили козачу натуру старшин (Ле); Борлаківська не чекала такої прямоти (Ільч.)]. прямоточний техн. прямоточный; ^нин к а- 8 і н (котёл) прямоточный котёл. прямошаруватий спец. прямослойный; **та ялйна прямослойная ель. прямування следование; направление; устремление; стремление [Власна кар'єра була Йому дорожча за ідейні прямування (Са- мійл.); Його прямування довело його [Довженка] до правдивих шляхів і до живих Обріїв (Янов.)]. Срт прямувати. прямувати, -мую, -муєш шагать, торж., гиутл. шествовать^ (непосредственно за кем- нибудь, за чем-нибудь — ещё) следовать; (идти, двигаться куда-нибудь) направляться, держать путь; (быстро — ещё) устремляться, уст. стремиться [У млі, Серед свисту І куль, і шрапнелі Ярина прямує по місту (Воронько); Він не зупинявся, а швидко прямував до села (Скляр.); Наша Вітчизна прямує до сяючих вершин комунізму \Рад. літер., 1949, 11); З-за хати знов вийшов Сашко, а позаду хутко прямувала Тетяна (/Гол.)]. прямцём нар. разг. напрямик, напрямки, прямиком [А послі за руки взялися, Прямцем до пекла поплелися, Пішли на прощу до чортяк (Котл.)]; О поставило ^м кого обл. нашёл столбняк на когб [Мене так і поставило прямцем перед Мартою... (Мирн.)]; стати ^м обл. выпрямиться [Тут уже не втерпів, щоб не порадуватись: став прямцем і почав підскакувать (Свидн.)]. прямцювати, -цюю, -цюєш разг. редк. направляться [І не куди їде він, а до них у ворота прямцюе (Свидн.)]. пряний пряный [Гвоздика пахла пряним теплом (Собко); Широко використовуються, як приправи до різних страв, корені, листки, плоди або насіння пряних рослин (Укр. страви)]. пряник пряник; (медовый — ещё) коврижка [Я в д о х а: ..Це той самий Грицько, що колись нас малих такими смачними пряниками годував (Мирн.)]. пряниковий пряничный. <, прянистий разг. пряный [Пружний вітерець дихав., тонким прянистим духом далеких степів (Гонч.)]. пряничний пряничный [Вийнявши з кишені пряничного цапа, два цукрові ріжки, яблуко та гілку синього ізюму, він поклав усе це на подушку (перекл. з Горького)]. пряничник спец, пряничник. пряничниця спец, пряничница. пряничок, -чка ласк, пряничек [Осьде пряничок чудовий, Не абиякий — медовий (Гл.)]. пряність, -ності пряность [Вирощується він [кмин] переважно на Україні. Як пряність використовується його насіння (Укр. страви)]. пряно нар. пряно [Гостро й пряно пахтіли чорнобривці (Забіла)]. прянощі, -щів собир. пряности [При варінні грибів слід спочатку класти сіль, а потім вже прянощі та інші приправи (Укр. страви)]. прясельце, пряслице спец, пряслице, пряслица [Знахідки глиняних пряселець цілком підтверджують, що прядіння «трипільців»., відбувалося за допомогою веретен (Архл. 1948, II); До раннього етапу трипільської культури належать знахідки примітивних пряслиць для веретен (Нар. стар. іст. УРСР)]. пряслиця спец. пряслица [В селах у районі Овруча на Волині було [в XII—ХІН ст.] розвинуте виробництво пряслиць з червоного шиферу (Іст, Укр. РСР)]. прясло обл. прясло. прясти1 (пряду, прядеш) прясть [А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Шевч.); Додолу павук упаде. Але зараз же злазить угору І нову собі нитку пряде (Л. Укр.); Гей, дзвін гуде — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)