Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яря 545 пси Іздалеку. Думки пряде^— Над нивами (Тич.)]; О на тонку ~ти (находиться при смерти) разг. дышать на ладан. прясти2 (пряду, прядёш): ~^ти вухами (о некоторых животных) прядать ушами, прясть ушами [Кінь пряв вухами (Риб.)]; *^ти лапками разг. перебирать лапками [На стіну падає сонячний зайчик і починає хутко прясти лапками (Панч)]; ~ти очима разг. играть глазами [— Яка ж я? — прядучи веселими очима, допитувалась вона (Мирн.)]; очі так і пряли разг. глаза так и бегали [Моряк підкреслено солодко посміхався, а очі його так і пряли в усі сторони (Збан.)]. прястися (прядеться) 1) безл. разг. прясться [Одному на трісочці прядеться, а другому і веретінце не хоче (Ном.); Кому ведеться (йдеться), то й на скіпку прядеться (Ном.)]; 2) страд, з. прясться ["Він дививсь, як там прялась помалу Тая нитка тендітна, тонка (Л, Укр.)]\ ер. прясти х. пряха пряха [Пряха прислухається, як завивають осінні вітри (Горд.)]. псалом, -лма рел., перен. псалом [Старий дяк став у головах коло ставника і охриплим голосом вичитував псалми (Мирн.); Червоно в небо устає новий псалом залізу (Тич.)]; співець ~лмів псалмопевец. псаломщик церк. псалбмщик [Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (Шиян)]. псалтир, -ря рел. псалтырь (ж. р. и разг. м. р.) [Він [дід] був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир (Доеж.)]. псар, -ря псарь [Славаї слава! Хортам, і гончим, і псарям, І нашим батюшкам- царям Слава (Шевч.)]. псарний псарный [Гості пішли на псарний двір, де більше п'яти сотень гончаків і хортів жили в гаразді й теплі (перекл. а Пушкіна)]. псарня псарня [Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був (Фр.)]. псе: звів усе на псе погое. свёл всё на нет или разг. свёл всё на пшик. псевдовулкашчний геол. псевдовулкан йче- ский [До псевдовулканічних явищ відносять грязьові вулкани-сопухи та підземні пожежі (Курс ваг. геол.)]. псевдовчений лжеучёный. псевдовчення лжеучение. псевдогероїчний псевдогероический. псевдогербй псе в до герой. псевдодротянйк, -ка знт. псе вдопрбвол очник [Дротяниками називають личинок жу- ків-коваликів, а псевдодротяниками — личинок жуків-чорнишів (Техн. культ,)]. псевдоісторичний псевдоисторический [В усіх псевдоісторичних романах про громадянську війну в США 60-х років минулого століття оспівується каста рабовласників (Рад. літер., 1955, 18)]. псевдокислоти, -лот хим. псевдокислбты. псевдокласик лит. псевдоклассик. псевдокласицизм, -му лит. псевдоклассицизм, лжеклассицйзм. псевдокласичний лит. псевдоклассический, лжекласейческий [Під тим [французьким] впливом постає в Польщі й псевдокласична в французькім смаку драма (Фр.)] псевдомарксйстський псевдомарксйстский [«Нова наука про мову» була, як відомо, шкідливою не тільки своїм вульгарним псевдомарксистським соціологізмом, але й силою суто фахових моментів (Розв. науки в УРСР)]. псевдомистецтво псевдоискусство. псевдонародний псевдонародный [На противагу пустому і розважальному псевдонародному придворному балету дореволюційного періоду радянське балетне мистецтво звернулося до повноцінних і хвилюючих сюжетів і тем (Мист., 1959, 1)]. псевдонародність, -ності псевдонародность [Революційні демократи викривали всіляких «теоретиків» псевдонародності з табору слов'янофілів, які, прикриваючись базіканням про свою любов до народу, змальовували його як безлику, покірливу масу, ідеалізували консервативні риси народного життя Aст. укр. літ.)]. псевдонаука псевдонаука, лженаука. псевдонауковий псевдонаучный, лженаучный [З гострою критикою псевдонаукової буржу- ^азно-націоналістичної концепції Грушевсько- го виступив.. І. Я. Франко (Тст. Укр. РСР)]. псевдо'нім псевдоним [Товариша Неїжка звали дядько Страх, це був партизанський псевдонім Стаха китрофановича в роки Вітчизняної війни (ДмитрЛ]. псевдоноватор, -ра псевдоноватор. псевдоноваторство псевдоноваторство [Під виглядом новаторства нерідко виступали представники різних формалістичних напрямів у мистецтві, які оголошували всяке кривляння чимсь новим. Таке тісевдоноваторство відкидало реалізм, простоту і зрозумілість образу (Іст. укр. літ.)]. псевдооснова хим. псевдооснование. псевдорозчин, -ну хим. псевдораствбр. псевдоспеціаліст псевдоспециалйст, лжеспе- циалйст. псевдофахівець, -вця псевдоспециалйст, лже- специалист. псиломелан, -ну мин. псиломелан. псина разг. 1) псина [У комірчині смерділо чи то мишатиною, чи то псиною (Донч.)]; 2) (большой пёс) псина [Худюча, довга, як драбина, псина заливалась дрібно та дзвінко (Збан.)]. псиний разг. псиный. псих фам. псих [Якщо вона не шизофренічка, то просто психі (Донч.)]; вдавати ~ха разыгрывать психа. психастенік мед. разг. психастеник. психастенічка мед. разг. психастеничка. психастенічний мед. психастенический. психастенія мед. психастения. психіатр, -ра психиатр [Гріпич підняв брову, уважно, як психіатр, подивився на інструктора (Мик.)]. психіатричний психиатрический. психіатрія психиатрия [Психіатрія — наука про хвороби мозку (Наука і життя, 1956, 35—35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)