пси 546 пси психіка психика [Сонячне світло позитивно впливає на настрій і психіку людей, на їх здоров'я і працездатність (Наука і життя, 1956, 7)]. психїчпа 1) прил. смі -психічний і; 2) {род. психічної) сущ. разг. психическая. психічне 1) прил. см. психічний 1; 2) (род. психічного) сущ. психическое [Суть ідеалізму в тому, що первовихідним пунктом береться психічне; з нього виводиться природа і потім уже з природи звичайна людська свідомість (Ленін)]. психічний 1) прил. психический [Об'єктом дослідження визначного фізіолога [Павлова] та його школи була психічна діяльність (Наука і життя, 1958, 1)', Чи відомий вам такий психічний стан, коли за один рідний звук, один образ рідний ладен буваєш заплатити роками життя?.. (Коцюб.)]', ^на атака еоен. психическая атака [Ні на мить не спиняючи своєї психічної атаки, вони йшли на повний зріст вишикуваними лавами, чітко карбуючи крок (Ле)]\ ^ний р 6 з л а д (разг. н ё- л а д) мед. психическое расстройство [Обидві тітки., примічали в неї деякі прикмети психічного неладу (Н.-Лев.)]; 2) (род. психічного) сущ. разг. психический. психічно нар. психически [Ольга була в такому стані, коли людина, приголомшена сильним враженням, психічно дубіє настільки, що не реагує вже на будь-які зовнішні прояви (Вільде)]. психічнохвора і) прил. см. пспхічнохворий 1; 2) (род. психічнохіюрої) сущ. душевнобольная. психічнохвбрий 1) прил. душевнобольной; 2) (род. пспхічнохвброго) сущ. душевнобольной [Хоч він був медиком, психічно- хворі завжди справляли на нього гнітюче враження (Дмитр.)]. психоаналіз, -зу психоанализ, психоаналітичний психоаналитический. психогенез, -зу, психогенезис, -су психогенез, психогенезис. психогігієна мед. психогигиена [В. П. Протопопов був організатором і першим директором Українського науково-дослідного інституту клінічної психіатрії і соціальної психогігієни (Фізіол. ж., 1956, II, 4)]. психогігієнічний мед. психогигиенический. психоз,-зу мед.у разг. психоз [Передова наука прийшла до висновку, що психози зумовлюються анатомічними або функціональними змінами тіла (включаючи мозок), а не якимись невідомими, надприродними, духовними силами, як твердять буржуазні вчені-ідеалісти (Наука і життя, 1956, 7); Охоплені психозом оточення, вони кидались на всі боки и, кленучи долю, брели, ледве тягнучи ноги (Довж.)]. психолог психолог [Глибокий психолог, прекрасний колорист, майстер чіткого малюнка і яскравого образу, Банда Василевська завойовує читача щирістю своєї творчості (Літ. газ., 1950, ІІІ)]^ психологізація психологизация [Ще в першій своїй новелі «На буряки» A919) автор [Косинка] заявив про своє ліричне світосприйняття, потяг до поетизації та психологізації зображуваних подій (Рад. літер., 1958, 2)]т психологізм, -му нсИхологйзм {«Милана» [Г. Майбороди]— ..музична драма, що вражає яскравим психологізмом образів (Літ. газ., 1957, XI)]. психологізування психологизирование [Жека не зводила з Боки закоханих очей і своїм поглядом" заохочувала його до дальшого психологізування (Збан„)]. психологіст книжн. психологист. психологістичний книжн, психологистический. психологічний психологический [Численні романси Глінки характерні різноманітними психологічними відтінками — від м'якої елегійної замисленості до глибокого ї сильного драматизму (Наука і життя, 1957, іу, Аркадій Валеріанович, витримуючи психологічну паузу, гостро., запитав: — То доки ви будете злодійством промишляти? (Ст.)]. психологічно нар. психологически [Остання дія драми [«Лимерівна»] в редакції І: Кар- пенка-Карого й П. Саксаганського дещо краща за переробку М. Старицького, психологічно більш вмотивована (Рад. літер., 1957, в)]. психологія психология [У великій пошані була у Франка матеріалістична психологія (Вісник АН УРСР, 1949, 4)\ Розвиток психології навчання, як і всієї педагогічної психології, не був прямолінійним і рівномірним (Рад. психол.); Найважливішим засобом переробки психології селяй В. І. Ленін вважав переозброєння сільського господарства на основі механізації і електрифікації (Іст. КПРС)]. психометричний научи, психометрический. психометрія научи, психометрия. психомоторний анат. психомоторный [Протягом першої години сну ще є деяке залишкове збудження центральної нервової системи дитини (підлітка) і всього її психомоторного апарата (Шкільна гігієна)]. психоневрози, -зів мед. психоневрозы. Психоневрологічний мед. психоневрологический. психоневрологія мед. психоневрология. психоневропатолог спец, психоневропатолог. психоневропатологічний мед. психоневропа- тологйческий. психоневропатологія мед. психоневропатология. психопат мед., разг. психопат. психопатичний мед. психопатический. психопатія мед. психопатия. психопатка мед., разг. психхшатка [Настуся* була зроду істерична й трохи психопатка,. (Н.-Лее.)]. психопатолог спец, психопатолог. психопатологічний мед. психопатологический. психопатологія мед. психопатология. психопрофілактика мед. психопрофилактика. психопрофілактичний мед. психопрофилактй- ческий [Україна є батьківщиною методу психопрофілактичної підготовки вагітних жінок до родів (Наука і життя, 1957, Ю)\^ психотерапевт спец. психотерапевт.
|