Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пси 547 пта психотерапевтичний мед. психотерапевтический. психотерапія мед. психотерапия [У лікуванні хронічного алкоголізму істотну роль відіграє психотерапія, гіпнотичне навіювання (Наука і життя, 1958, 10)]. психотехніка псих, психотехника. психотехнічний псих, психотехнический. психофізика псих, психофизика, психофізичний псих. психофизический [М. І. Пирогов висував вимогу суворо індивідуалізувати прийоми викладання й виховання і будувати їх відповідно до психофізичної природи дітей (Шкільна гігієна)]. психофізіологічний псих, психофизиологический. психофізіологія псих, психофизиология [Досліди над умовними рефлексами озброїли нашу психофізіологію., досконалим методом вивчення чутливості рецепторів (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]. психрометр, -ра физ. психрометр [В плодосховищі потрібно обов'язково мати., термометри та цсихрометри для вимірювання температури і вологості повітря (Садіен. і ягідн.)]. психувати (психую, психуєш) фам. психовать. Псков Псков. Псковська область Пскбвская ббласть. псковський псковский, разг. псковской; Пскбв- ське озеро Псковское озеро. псоріаз, -зу мед. псориаз. пструг обл. форель [Пструги — так називають на Прикарпатті чудову, чи не найкращу з риб — форель (Рад. Укр., 1959, псування порча; повреждение; изламывание; коверканье; перековёркивание; извращение; развращение {Очищати насіння взимку на морозі не можна, бо це призводить до його * псування (Колг. Укр., 1957, 2); —Якась невдача? — тихо запитала мама, коли бурхлива Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилася (Собко); Хлюпотіла вода під ногами слободян, ніхто вже не думав про хворобу й простуду -- всі йшли за Рубаном, щоб допомогти йому врятувати від псувандя машини (Шиян)]. Ср. псувати. псувати (псую, псуєш) портить; (какую-нибудь еещъ разг. — ещё) изгаживать, пакостить; (причинять ущерб чему-нибудь — ещё) повреждать; (резко нарушать форму; уродовать прям., перен. —ещё) изламывать, разг. коверкать, фам. перековеркивать; (перен.: оказывать дурное влияние — ещё) извращать; (приучать к разврату — ещё) развращать [Богун з трьома десятками козаків псував дорогу через лід, прорубував ополонки (Кач.); По цілих днях горіло в келіях світло, куняли над килимами сестри, згинали спини й псували очі... (Коцюб.); Російську мову ми псуємо. Іншомовні слова вживаємо без потреби (Ленін); Непривітний день псував Андрієві настрій (Хижнл)\ — Чого ж ти розкричалася? Що я зроблю твоїй канапці? Золота вона, чи сцо? — Золота чи ні, а псувати нової речі а не позволю! (Л. Укр.); Окупанти і їхні наймити, відступаючи з Києва, псували устаткування підприємств, намагаючись вивести з ладу заводи і фабрики (Скляр.); Але ж, татку, псуєш мене! Як можна таке говорити, коли я сам ліпше знаю, що я зовсім не така мудра голова (Фр.)]; ~ти папір портить бумагу, перен. марать бумагу; старий віл борозни не псує погов. старый конь борозды не пбртит. псуватися (псуюся, псуєшся) 1) портиться; изгаживаться; повреждаться; изламываться; коверкаться; извращаться; развращаться [Заражена шкідником картопля., швидко псується і загниває (Наука і життя, 1959, 8); На кінець грудня погода почала псуватись (Трубл.); Дивний характер був у Кузьмича — чим більше псувався настрій, тим більше їсти хотілося (Руденко); Щось мені здоров'я трохи псується, дуже груди болять і кашляю багато (Коцюб.)]; 2) страд, з. портиться; изгаживаться, пакоститься; повреждаться; изламываться; коверкаться; перековеркиваться; извращаться; развращаться. Ср. псувати. псюга, псюка, псяка прен., бран. собака [Хто схоче., вдарити псюку, знайде дрюка (Ном.); Не жди дяки від приблудної псяки! (прислів'я)]. псявіра бран. обл. собачья вера [Куди йдеш, псявіро? Чого? (Козл.)]. псяка см. псюга. псятина псина [Стояли вогкі дні, що пахли пічним димом і мокрою псятиною (перекл. з О. Толстого)]. псячий пёсий, собачий; охотн. псбвый. псяюха бран. собачья кровь [Зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! (Ст.)]. Псьол (род. Псла) Псел. птаство собир. птицы; (образно) пернатое царство [Заливалося веселими піснями птаство (Вишня)]. птах (род. птаха), редк. птаха птйца; (не домашняя небольшая разг. — ещё) птаха [3 гілки птах спурхнув (Тич.); Піймаємо ту птаху в садку (Н.-Лев); Шугала пісня птахом попід паленіючі на сході небеса (Ільч.)]; (мн. ч.: птахи, род. птахів) птицы; пернатые (сущ.); бачу, щб він з а ~х разг. вйжу, что он за птйца [Мені не грозив, так я і без погрози наскрізь бачу, що він за птах (перекл. з Вовчка)]; видно ^ха по польбту погов. видна птйца по полёту; обстріляний (стріляний) ~х перен. разг. обстрелянная (стреляная) птйца, стреляный воробей; ранній ~х разг. ранняя птичка [Борис., підійшов до неї і повітав її. — Не думала я, що ви такий ранній птах, — сказала Густя (Фр.)]; хижий ~х хищная птйца [Ті сни літали, наче хижі птахи, у темряві крилами гучно били (Л. Укр.)]; чубатий ^х хохлатка. птахівник, -ка птицевод; (реже) птичник [В боротьбі за збільшення виробництва продуктів тваринництва птахівники нашого колгоспу минулого року досягли великих успіхів (Соц. тварин., 1956, 3)]. птахівництво птицеводство [Багато уваги при- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)