пте 549 пуг птерозавр, -ра палеонт. птерозавр. птиця 1) прям., перен. птйца [Тихим льотом Якась пурхнула птиця... (Рил.); Летять над селами й містами стальні Вітчизни птиці (Сос); Р о м а н ю к: Ану, вгадайте, яка столична птиця до нас залетіла? (Корн.); Що ти за птиця?! Ти — Ягня! Як сміло ти мене питати? (Гл.)]; обстріляна (стріляна) ~ця перен. разг. обстрелянная (стреляная) птйца, стреляный воробей [Комендант, як виявилось, був уже стріляна птиця (Головко)]] 2) со- бир. птйца [В титаревій хаті патрали птицю та поросята (Н.-Лев.); Обсяг виробництва кормів повинен тісно пов'язуватися з розвитком поголів'я всіх видів худоби і птиці (Наука і життя, 1959, б)]; свійська ~^ця домашняя птйца. птичий птичий [В його ногах неначе була якась сила, що давала їм легкість птичих крил (Н.-Лев.); Берези, сосни, і пісок, і яр, і птичий свист, і вітер, і ялини (Рил.); На порозі з мішком у руках з'явився господар і пугнув птиче царство, що кинулося врозтіч (Чорн.)]; [тільки (хіба)] ^чого молока немає (бракує) разг. шутл. [только] птичьего молока недостаёт (не хватает) [Михайло: Я скупий?! Нехай мене бог боронить... Та іще для такої жінки, як моя Тетяна!.. У неї всього доволі, хіба птичого молока нема (Котл.)]. птйчка 1 уменьш. птйчка [Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Мирн.); Кожна птйчка своїм носиком живе (приказка)]. птйчка2 (пометка на бумаге) разг. птйчка. птичник см. пташник2. птйчниця см. пташниця. птомаїни, -нів спец. птомаины. пуансування техн. пуансовка. пуанти, -тів: н а ~тах театр, на пуантах. пуантилізм, -му жив. пуантилизм. публіка публіка [Театр хутко сповнявся публікою (Досв.у, На пероні метушилась публіка з квітами й пакунками в руках (Трубл.)]. публіка разг. 1) стыд, позор [1 дивлячись тобі у ясні очі, Я чую гірш иубліку і ганьбу, Що, як страхун, тікаю серед ночі, Знесилений, лишивши боротьбу... (Стар.)]; виставляти на ~ку выставлять на позор, уст. выставлять на позорище [Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляти на публіку? (Фр.)]; н а ~ку с і с т и обл. стать к позорному столбу [Бо » піду серед села на публіку сісти (Гол. — Сл. Гр.)]\ р о б й і и ~ку з кого позорить кого [Отеє опудало чогось мене чіпається. На дорозі мене перейшла та й публіку з мене робить (Фр.)]; 2) мужчина или женщина дурного поведения [Я казала, що Семен чоловік, А Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ! (Чуб.)]. публікатор, -ра публикатор. публікаційний публикационный. публікація публикация [За ініціативою В. 1. Леніна., розширена була публікація книг (Нар. творч. та етн%, 1967, 3); Ви не посміхайтесь, Тадею Станіславовичу. Я не раз думав про вашу долю, читаючи ваші публікації (Ст.)]. публікувати, -кую, -куєш публиковать (В кінці 1830 року припиняється видання «Вестника Европы» і Боровиковський позбавляється можливості публікувати свої українські твори (Криж.)]. публікуватися, -куюся, -куєшся публиковаться [Про роботи Юрія Крайнева, які мали величезне оборонне значення, в спеціальних журналах публікувалося дуже мало матеріалів (Собко)]. публіцист п$5лицйст [Найвидатнішим публіцистом кінця XVI — початку XVII ст. був Іван Вишенський, який протягом чверті століття вів пристрасну і непримиренну боротьбу проти католицької церкви, єзуїтів, уніатів, зрадників українського народу (Іст. Укр. РСР); Ми повинні робити постійну справу публіцистів—писати історію сучасності.. (Ленін)]. публіцистика публицистика [Публіцистика — бойовий полемічний жанр (Смол.)]. публіцистичний публицистический [Вершина публіцистичної майстерності Я. Галана— його памфлет (Літ. газ., 1952, VII)]. публіцистично нар. публицистически [Горь- ківська традиція пристрасної, публіцистично загостреної., драматургії справила благотворний вплив на розвиток українського драматичного мистецтва (Іст. укр. літ.)]. публіцистка публицистка. публіцистський публицистский. публічний публичный [Встав нарешті Владко, щоб виголосити свою першу иублічну промову (Фр.); Сергій бачив, що Майя за перше-ліпше необережне слово ладна була накинутись на нього з кулаками, вчинити публічний скандал (Гур.)]', ^на бібліотека публичная библиотека; ^ний в й- с т у п публичное выступление [Нещодавно я написав малий томик віршів і дав до друку, це має бути мій перший більш публічний виступ на літературному полі (Кол.)]', «-"ний дім дорев. публичный дом, дом терпимости [Роберт покинув Риф- ку, як тільки її покинули гроші, влащту вавши її перед тим в одному з варшавських публічних домів (Вільде)]; ^на лекція публичная лекция [Я вчитимусь англійської мови і ходитиму на публічні лекції, що тепер читаються в університеті (Л.Укр.)]. публічно нар. публично [Гострох воет и й: Горпино Корніївно! \Я вам не дозволю так говорити на мене публічно, перед людьми (И.-Лее.)\ Марков: П'ятеро свідків усе це публічно засвідчили (Собко)]. пуга кнут; плеть, плётка [Пугою ляснув Сте пан у повітрі (Тич.)\ Ти змалку так любив мене, як пугу пес (Греб.)]; я к ~гою п о воді погов. как об стену (в стену, от стены) горох. пуга орн. редк. фйлин [Пуга десь у лісі голосить (Федък.)]. См. ещё пугач. пугало пугало [Вона схожа була не на людину, а на пугало, що ставлять добрі ха-
|