Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пуг 550 8яйки на своїх городах од горобців (Мирн.); А час би людям перестать Солом'яного Діда пхать І тільки горобців смішити; Тепер не пугалом добру навчать, Нам треба іншого бажать — Живого слова, правди і просвіти (Гл.)]. пугар, -ря обл. кубок; бокал [Всі встали. Генерал пугар подвійний У руки взяв, до мене наблизився (Фр.); — Жий здоров, Юрку! — піднімав Штефан пугар з пивом (Нозл.)]. пугарчик, пугаричок, -чка обл. рюмка, рюмочка [— Ех, винця би пугаричок.., — звіряється перед ким-небудь Янко (Козл.)]. пугати, -гаю. -гаєпі (о филине) разг. редк. кричать, ухать [Схопився лев, хвостом крутнув, На всю діброву кашлянув, Аж галки крику наробили, У лозах десь вовки завили І пугач пугать став (Гл.); Коли над хатою пугас пугач або сич — біду віщує й найпаче пожежу (Ном.)]. пугач орн. фйлин, обл. пугач [Десь на клуні крикнув пугач і затих (Шиян); Катя і Артем Григорович сперечались на цікаві теми, а він [Андрій] тільки слухав, надутий, немов той пугач (Гур.); Сеїд схопив ключі, вийшов., і крикнув пугачем (Тулуб)]. пугач, -ча пугач ІВш скочив на лаву край майданчика, підніс руку і вистрелив з пугача (Трубл.)]. пугачик уменьш. орн, фйлин [Квилить пугачик жалібно над дахом (Рил.)]. пугачовець, -вця ист. пугачёвец [Влітку 1774 року на Слобідській Україні — Харківщині — з'явилися вагони пугачовців (Іст. Укр; РСР)]. пугнутп, -ну, -нёш разг. редк. пугнуть [Недовго довелось клювати, Бо вийшов Господар із хати, Гостей непроханих пугнув (Гл.)]. пуголовок, -вка воол. головастик [Стояло б болото й застоялось би, і в ньому розплодились би жаби та пуголовки (Н.-Лев.)]. пугу, пугу-пугу межд. йугу, пугу-пугу [Дотанцював аж до брами, Крикнув: — Пугу! пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу! (Шевч.)]. пугукнути, -ну, -неш рааг. крикнуть «пугу» [Десь < у глибині лісу пугукнув пугач (Смол.); Аж раптом зовсім близько хтось пугукнув пр-козацькому, по-наському, ось так: — Пугу-пугу! (Ільч.)]. пугу-пугу см. пугу. пуд*, -да уст. пуд [Пасіку вивезли на поле, то взяток був такий, що пудами мед роздавали людям (Донч.); Щоб узнати чоловіка, треба з ним пуд солі з'їсти (прислів'я)]; від *^да (в значений нар.) уст. от пуда, попудно. пуд2, -ду обл. страх [Такого на них пуду нагнав (Ковел. у. — Сл. Гр.)]; набратися '-"Ду напугаться; давати ~ду кому пугать когб, разг. стращать кого [З кождого кута зівала на нього пустка, кожда найменша річ у хаті й на обійстю «давала йому пуду»1 (Фр.)]. пуделко обл. ящик; коробка [Соплиця повагом підходить до {Зидвана, Пуделко дістає, де сховано пляшки (Рил.); — А що зробиш з твоїми метеликами? — Буду їх у пуделку держати (Коб.)]. пудель, -деля пудель [Біля ніг його вовтузився пудель (Ільч.); Вбігає Спичаков- ський.. Він захекався і весь мокрий від дощу. Обтрушується, неначе пудель (Коч.)]. пудинг, -гу кул. пудинг [Замість куті був якийсь особливий пудинг.., обложений букетами фіалок (Л. Укр.)]. пудитп, -джу, -диш обл. 1) гнать [Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та а двора веди (Миусск. окр. — Сл. Гр.)]; 2) редк. пугать; 3) еульг. мочиться. пудлінгований мет. пудлингованный. ііудліпгошін мет. пудлинговый. пудлінгування мет. пудлингование. пудлінгувати, -гую, -гуєш _мет. пудлинговать. _ пудлінгуватися, -гується страд, з. мет. пудлинговаться. пудовий уст. пудовой, пудовый [Взуті в дерев'яні черевики ноги здавались такими важкими, ніби до них було прив'язано пудові гирі (Хижн.); Вставив ключ в замок пудовий, І ступив паша в темницю (Нагн.)]. пудовик, -ка уст. пудовик. пудра пудра [На старанно поголеному обличчі зблизька ще видно було сліди голяр- ської пудри (Ле)]; цукрова (с 6 х а р- н а) ~ра сахарная пудра [Кожна гілочка на деревах була біла, наче її обмальована білою фарбою або обсипано кожну цукровою пудрою (Янов.)]: пудрениця пудреница [В широкому дзеркалі, яке нависало над туалетним столиком, відбивалася., настільна пудрениця та китайське віяло (Руденко)]. пудрення пудрение. пудрет, -ту с.-х. пудрет. пудрити, -рю, -риш пудрить [Гример пудрить підряд носи всім присутнім (Янов.)]. пудритися, -рюся, -ришся пудриться [На лавках уже пудрилися чепурні студентки, крадькома зазираючи в люстерка (Гонч.)]я Пуерто-Ріко нескл. сущ. ср. р. Пуэрго-Рйко. пужално, редк. пужак, -ка кнутовище [Візник дав дитині батіг, і Аркадій пужалном знищив будяк дощенту (Коп.); Розгонисто сміявся Степан Кушнір, і пужак дрібно тремтів в червоній руці (Ст.)]. пужати, -жаю, -жаєш, пужнути, -ну, -нёш разг. пугать, пугнуть [Амату, Турна і Латина, Енея, гадового сина, — пужни по- своєму їх* ти! (Котл.)]. пужка уменьш. кнутик; плёточка {Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових ску- бок, або хоч і пужки, чи від материного голублення? (Квітка)]. пужливий разг. пугливый. пужник бот. (Тиггіііз цІаЬга Ь.) рез^ха. пужнути см. пужати. пузан см. пузань. пузанок, -нка ихт. пузанбк; каспійський *^к каспийский пузанбк. пузанчик уменьш. разг. 1) пузанчик, пузанбк, карапузик [Ще Запоріжжя не близько, а вже стальні високі щогли біжать по степах. То як стрункі дівчатка.., то як двое пузан- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)