пуз . 551 пул чиків, що, взявшися за руки, стоять один проти одного довгим шерегом Aст. укр. літ.)]] 2) с.-х. пузанчик. пузань, -ня, (реже) пузап, -на 1) разг. пузан, карапуз [Д у д а р: ..Прокидаюсь, що таке? ..А то Малоштанів хлопчисько, отакий пузань, на дудку свистить (Мик.)]; 2) (пузатый человек) разг. пузан, вульг. брюхач, брюхан [— Ат, одчепись! їздила до того пузаня, до благочинного, — лаятись за наймичку, — одрубала Снися (Н.-Лев.)]. пузатий разг. пузатый, фам. брюхатый, брюхастый [Даєш ти, господи єдиний, Сади панам в твоїм раю, Даєш високії палати. Пани ж неситії, пузаті, На рай'твій, господи, плюють (Шевч.)\ На столі кипів пузатий самовар з увігнутим боком (Бойч.)]. пуздракуватий обл. одутловатый, уст. одутлый [Він був собі якийсь малий, пуздракуватий, болісний... та шкодливий такий, як кіт! (Мири.)]. пузир, -ря пузырь [Маленькі віконця з бичачого пузиря ледь пропускали денне світло (Панч)\ А що Олекса:* Той стояв.., однаково зачудований, як і розчарований.. На очах хлопчака лопнув пузир з авторитетом Філіпчука (Вільде); Дметься, як пузир на воді (приказка)]) взятися ~рями покрыться пузырями, вспузыриться; мильний ^-ф прям., перен. мыльный пузырь [Розвиток російської революції показав, що політика рабського угодовства з поміщиками і капіталістами розлетілась, як мильний пузир (Ленін)]. пузиристий см. пузирчастий. пузиритися, -зйрюся, -зирйшся прям, у перен. пузыриться [Річка пінилася, біля берега пузирились і лопались бульбашки (Збан.); Так лаяти Болото [Верша], почала: — Оце поганая багнюка! Глянь, пузириться як, знечев'я клекотить (Греб.)]. пузирковий мед. пузырьковый. пузирчастий, разг. пузиристий пузырчатый, разг. пузыристый. пузирчатка 1) бот. (Шгісиїагіа Ь.) пузырчатка; 2) мед. редк. пузырчатка. пузйрчик уменьш. пузырёк [Мати її сперш била, думала маніжиться, а коли тіло почало наливатися, пухнути і стали підніматися на йому якісь червоні пузирчи- ки, — побачила, що Солоха справді недужа (Мирн.)]. пузо разг. пузо, фам. брюхо [Облизався неборака; Та меншого в пузо — Аж загуло!.. (Шевч.)]; відпасти ~зо отрастить пузо, отрастить брюхо; нагодувати від ~за фам. накормить от пуза. пузце уменьш. разг. брюшко; (шутл. — ещё) животик [В пуделкові торохтіла крильцями і лапками світло-жовтувата, із загорілою спинкою й блідим пузцем мароккська. кобилка (Пере.); Ми собі плистимемо на річці чорними від смаги пузцями вверх до синього неба (Гонч.)]. пук пук [— Роздягайсь! лягай! — Перед Василем де не взявся здоровенний пук різок (Мирн.); Пук сонячних стріл випорснув з-за крайнеба, за ним сонце викотило краєчок золотої скелі (Янов.)]. пукавка, пукалка разг. хлопушка, обл. пукалка [—Убив, убив із пукавки! — Сава Петрович хоч уже й починав сердитись, але ще тримався (Головко); Бузинова пукалка — зброя дуже популярна і дуже поширена серед майбутніх мисливців (Вишня)]. пукастий, пукатий разг. 1) выпуклый [Важке дерев'яне ліжко, вкрите ведмежою шкурою, причаїлося за пукатим кахлевим коминком (Ле)]; ~ті 6 ч і выпуклые глаза, глаза навыкат, глаза навыкате; 2) (с выпученными глазами) пучеглазый [Дивилася одним оком пукаста камбала (Трубл.)]. пукати, -каю, -каєш, пукнути и (реже) пукти, -кну, -кнеш обл. 1) трескаться, треснуть; лопаться, лопнуть [Ноги пукали від студені (Стеф.); Коли б вас, вуйку, потягти рогачилном по спині, чи пукло б? (Чорн.); Озимина зеленіла пишно, і пупчики на деревах пукали (Коб.)]; 2) стучать, стукнуть [Кричить баба, репетує, Пукає в вікно (Руд.); Ой піду я під віконце, пукну (Гол. — Сл. Гр.)]; 3) редк. стрелять, стрельнуть [Він., збирав малини, пукав з листочків (Коцюб.)]. пукатий см. пукастий. пукнути, пукти см. пукати. пул, -лу ж. пул. пулечка уменьш. карт, пулечка; збити ^ку составить пулечку [— Може, хто пулечку зіб'є..? — спитався Колісник (Мирн.)]^ Пулково Пулково. пулковський пулковский. пуловер, -вера пуловер. пулярдка, (реже) пулярда, пулярка с.-х. пу- лярдка, (реже) пулярда, пулярка. пулярес обл. кошелёк [Роман., поліз у кишеню і витяг звідти шкіряний пулярес (Коцюб.)]. пулярка см. пулярдка. пульверизатор, -ра пульверизатор. пульверизація пульверизация. пульверизований пульверизированный. пульверизувати, -зую, -зуєш пульверизировать. пулька карт, пулька (Увечері гралц втрьох пульку (Вас.)]. пулькатий обл. 1) выпуклый; ~ті 6 ч і выпуклые глаза, глаза навыкат, глаза навыкате [Виринає споміж звалищ чорний кіт і, вип'яливши свої пулькаті очі в коні, плаксиво зам'явкав (Черемш.)]; 2) (с выпученными глазами) пучеглазый [В багатьох риб фантастичні хвостп і плавники, пулькаті жаб'ячі морди, осоружні очища драконі в (Козл.) ]. пульман ж.-д. пульман [Манд] і зник лежав коло дверей порожнього пульмана (Пере.)]. пульманівський ж.-д. пульмановский [Мчали по рейках пульманівські площадки (Куч.)]; ~кий вагон пульмановский вагон, пульман. пульпа анат., техн. и пр. пульпа [Земснаряди перекидають сюди пісок, викидаючи пульпу з безконечних своїх труб (Довж.); Вузькими канавами, а потім по трубах іде пульпа — вугілля з еодою (Літ. газ., 1959, II)].
|