Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пул 552 пун пульпіт, -ту мед. пульпит. пульповід, -воду, пульпопровід пульповод, пульпопровод [Горизонтальні пульповоди (на шахті] .. сконструйовані так, що на дні їх постійно є шар замулювання (Наука і життя, 1959, 9); Ми, кілька чоловіків, пішли по лінії пульпопроводу (Літ. газ., 1952, VII)]. пульс, -су прям., переп. пульс [Серце у дитини скорочується частіше, ніж у дорослого, і тому пульс у дітей .частіший, ніж у дорослих (Шкільна гігієна)', Рптм нового Життя, пульс радісного нового дня б'ється^ в поемі [В. Сосюри «Червона зима»] гаряче й Напружено (Мал.)]. пульсатор, -ра спец, пульсатор [Заправляю я апарат, враз на чотири дійки, пульсатор б'є рівно сорок разів на хвилину (Горд.)]. пульсація спец. пульсация [В процесі пульсації виливів лав сучасних вулканів спостерігається також періодична зміна характеру магм (Геол. ж., 1954, XIV, 4); Для усунення пульсації рідини від насоса до польових штанг і забезпечення рівномірного її розбризкування в тракторних і кінних обприскувачах ставлять повітряні ковпаки (Шкідн і хвор. с.-г. рослин)]', ~ція сёрця мед. пульсация сердца. пульсовий пульсовый; ~вї удари пульсовые удары. пульсометр, -ра спец, пульсометр. пульсування пульсирование [Весною., чути було виразно якісь рухи в землі, щось немов тихий віддих, немов пульсування гарячої крові в глибоких невидимих жилах (фр.)\. пульсувати, -суе 1) прям., перен. пульсировать [Кожна жилочка гаряче "пульсувала, ніби мені скинули з плечей двадцять років (Ткач); Командна траншея в землі Ста- лінграда Пульсує, як серце безсмертних руїн (Бажай)', У справжньому творі мистецтва повинна пульсувати жива творча думка митця (Мист., 1956, 2)]', 2) спец. пульсировать [Аиарат не сіпає корови, спокійно пульсує. Молоко рівно в бідон біжить (Горд.)]. пульсуючий 1) пульсирующий [Якимось дитячим первісним жестом послав [Гумен- ний] руку в пазуху, намацав гарячу пульсуючу ранку і міцно затиснув її, щоб не сходити кров'ю (Гонч.)', Важкі хмари то проносилися в небі рваними клаптями, то ніби зупинялися й розмірковували, куди ж і чи весь запас снігу висипати на цьому безмежному й енергійно пульсуючому місті (Ле)]\ 2) пульсирующий [Найближчим часом на дільниці стане до ладу штанговий пульсуючий транспортер (Рад. Укр., 1959, VIII)]', ~че зварювання техн. пульсирующая сварка; ~чиії струм эл. пульсирующий ток. Ср. пульсувати 1—2. пульт 1) пульт [Коли скінчила, похилила чоло на хвилину на пульт рояля і так сиділа (Коб.)]; 2) спец. пульт [Пульт — це пульс гідростанції: по його роботі визначається життєвість всього велетенського організму (Ваш); Великий стіл, на ньому телефон. Поруч пульт зв'язку з гучно- I мовцем і мікрофоном (Собко)]; ~т управління пульт управления [У невеликій кімнаті напроти нового мартена — пульт управління агрегатом (Наука і життя, 1956, 6)]. пультова, -вої сущ. спец. пультовая [Т р о- х и м: А Рая що робить? Степан: Ми з нею сталь варимо. Вона пультова біля печі (Собко)]. пультовий, -вого сущ. спец. пультовой. Пульхерія, разг. Пульхёра Пульхёрия. [ пума зоол. пума [Леви, тигри, пуми і леопарди незабаром після прибуття в зоопарк перестають їсти, втрачають апетит (Наука і життя, 1956, 9)]. пуна геогр. пуна. пундик 1) (вкусная пища) разг. лакомство; (кондитерское изделие) печенье; (чаще мн. ч.: пундики, -ків) лакомства; печенья [Він не дурень так швидко піти з лікарні. Там він спав, ..їв добрий суп із білими сухарями, потім різну рибу, молоко й інші пундики (Мик.); Олег.., радісний, рожевощокий, почав діставати із сумки різні пундики, спечені Валентиною за рецептом Л іди (Руденко)]; 2) род пирожного [Десь узялись пироги в сметані, бублики на яйцях, маковники, пундики (Н.-Лев.)]. пунічний ист. пунический; *%/на війна иунйческая война; ~не письмо иунй- ческое письмо. пункт, -ту пункт [Сім червоноармійців, чесно виконуючи бойове завдання, утримували свій пункт оборони (Ле); Комітети бідноти являли собою опорні пункти диктатури пролетаріату на селі [в Росії у 1918 році] (Іст. КПРС); Ми вже тут про все договорилися, про всі пункти (Мик.); Наука і художня література починаються з відображення реальної дійсності, яка є основним вихідним пунктом всякого пізнання (Іст укр. літ.)]; збірний ~ т сборный пункт; командний ~т воен. командный пункт [Командний пункт — це горбок під селом, над річечкою, з якого добре видно сусіднє село, дорогу і поле (Збан.)]; населений ~т населённый пункт [Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники (Смол.)]; парувальний ~т с.-х. случной пункт [Одним з важливих заходів якісного поліпшення тваринництва є комплектування парувальних пунктів (Колг вироби, енцикл.)]; по ^тах по пунктам; приймальний *^т приёмочный нункт, приёмный пункт [На приймальному пункті було урочисто, святково (Гонч.)]; спостережний ~т воен. наблюдательный пункт [Брянський стояв на спостережному пункті сьомої стрілецької роти і звідси керував огнем (Гонч.)]; стратегічний ~т [воен. стратегический пункт [Вчора полк прийшов у містечко, що., правило за важливий стратегічний цункт (Трубл.)]. пунктик уменъш. разг. пунктик. пунктир, -ру пунктир [Свято почалося на світанку, коли по радіо заговорила Москва. І Спершу прозвучали позивні сигнали, наче |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)