пуп 553 пур хто пунктиром накреслив початок знайомої пісні — «Широка страна моя родная» (Гур.)\ Від електростанції в степову далину раптом шугнули іскристі золоті пунктири електроламп (Козач.)]. пунктирний пунктирный [Границю постійного льодового покриву морів показують білою пунктирною лінією (Фіз. геогр.); Пунктирні лінії саджанців нагадали йому рядки поезій, -^лісову смугу можна було читати, як вірші про велике оновлення землі (Жур.Я пунктирно нар. пунктирно. пунктирований пунктированный. пунктирувальний пунктировальный. пунктирування пунктировка. пунктирувати, -рую, -руєш пунктировать. пунктуальний пунктуальный [Доктор Гальва- неску чекав на Сахно, задумливо розмішуючи ложечкою кофе.. — Ви майже пунктуальні. Це добре, — милостиво привітав її господар, глянувши на годинник (Смол.)]. пунктуальність, -пості пунктуальность [З усією пунктуальністю було виконано лише першу частину наказу (Ткач)]. пуіштуально нар. пунктуально [Одно тільки лікарське розпорядження строго і пунктуально виконував Іван Залізпяк, — сестри не сміли і носа показати у ту кімнату, де лежав Андрійко (Собко)]. пунктуаційний грам, пунктуационный. пунктуація грам, пункіуация. пункція мед. пункция. пуночка орн. пуночка. пунсон, -ну тип. пунсон. пунсоніст спец. пунсонист. пунш, -шу пунш [Балабуха сидів з люлькою в зубах за стаканом пуншу й не зводив з Олесі очей (Н.-Лев.)]. пуншевий пуншевый. пуп пупок, разг. пуп [Яка ж я вам бабуся? Пупа я вам не різала (Мирн.)]; голим ^пом світити перен. разг. голым пупком светить [Що з того, що часом голим пупом світять, — це діло наживне, а хату треба робити не сяк-так (Янов.)]\ надривати ~па разг. надрывать живот [—Але в колгоспі люди не надривають пупа, — говорив Антон, крокуючи за Багатирем. —За людей працює моторова сила {Чор?г.)]; я к ~п синій разг. как пуп сйний [Карпо, як пуп синій, вискочив з води і ухопив сорочку (Мирн.)]; 0 ~п землі разг. пуп земли [Стара буржуазна і імперіалістська Європа, яка звикла вважати себе пупом землі, загнила і лопнула в першій імперіалістській бойні, як смердючий парив (Ленін)]; п а ~и кричати фам. кричать не свойм голосом. пупець, -пця зоол. пупок. пупковйднніі биол. почковидный. пупковий 1) пупковый; 2) анат. пупочный. пупковий биол. почечный. пупкоподібний биол. почковидный. пупкувапня биол. почкование; р о з м н 6- жуватися ~нязі бот. размножаться почкованием, почковаться. пуповидний пуповидный. пуповина, редк. пуповйння анат. пуповина [Вранці й попрощалась я з матір'ю. І жалко було, і тужливо, і страшно покидати її сиротою і самій відриватися раптом, наче те дитя від пуповини (Козл.)\ А то сама й обродиниться: серпом перетне пуповйння, а сама пупа зав'яже, та й — будь здорова, дитино (Головко)]. пупок, -пка 1) анат. иупбк; 2) биол. пбчка. пупчик бот. разг. почка. пуп'янок, -нка бот. 1) почка; (нераспустившийся цветок) бутон [Сливи,, черешні стояли у цвіту, наливалися тугі пуп'янки на яблунях (Іван.)\ І ніби пуп'янки на деревах весною, нам груди сонцем наливало... (Сос.)\ Маленька фіалка мала два пуп'янки й молодий зав'язок насіння (Кобр.)]\ 2) обл. огурчик [Пішла до огіркової огудини. Після дощів чимало зелених та свіжих пуп'янків. Навизбирувала десятків зо два (Шиян)]\ 0 з ~нку (в значений нар.)перен.разг. сызмала, с самых ранних лет [Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав (Вольт, г. — Сл. Гр.)]. пурга пурга [— Пурга, — з тривогою подумав Тико. Було чути лише виття вітру. Хуртовина сліпила очі (Трубл.)]. пурген, -ну фарм. пурген. пуризм, -му пуризм. пуриновий: ~ві основи хим. пурйновые основания. пурист пурист [І. Франко не був пуристом в галузі мови (Мовозн., 1955, XIII)]. пуристичний см. пуристський. пуристка пуристка. пуристський, пуристичний пуристский, пуристический. пуританин ист., перен. пуританин [А н т о- н і о: Я бачу, ви навчилися покори, як справжній пуританин (Л. Укр.)]. пуританка ист., перен. пуританка. пуританство ист., перен. пуританство [Під впливом просвітительських ідей поет [Роберт Берне] переглядає основні догмати пуританства з точки зору здорового глузду (Рад. літер., 1958, 5)). пуританський ист., перен. пуританский [Берне виявив себе як геніальний майстер сатири, викриваючи косність антинародної пуританської релігії (Рад. літер., 1958, 5); Р і ч а р д: .. А що найгірше — пуританська шия не вміла гнутися по-като- лицьки (Л. Укр.)]. пурка с.-х. пурка, пулька. пурнатп, -паю, -наеш, пурнути, -ну, -нёш разг. нырять, нырнуть [Поплавець, не встигши добре й стати, Пурнає в воду... (Рил.)\ Зірочки кудись зникли! — пур- нули в синю безодню блакитного неба (Мирн.)]. пурпур, -ру пурпур [Червону фарбу пурпур в давнину добували з молюска мурено (Наука і життя, 1957, 3)\ Пурпуром бралося небо (Козач.)\ На стежках парку походжають, як дома, набундючені фазани, вилискуючи на сонці важким пурпуром (Гонч.)\ А в р є л і я: ..Відпусти мене до матері. Мартіан: Чи ти гадаєш, що там
|