Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДУР 554 пус тебе вітчим нарядить зараз у злото й І пурпур? (Л. Укр.)]. пурпура мед. пурпура. пурпурин, -ну хим. пурпурин. пурпурний, пурпуровий пурпурный, пурпуровый [Непомітно надійшов ранок, залив пурпурним сяйвом ліс (Шер.); Під пурпурним стягом, золотом розшитим, Йдем — до серця серце, до плеча плече (Бажан); Білорусіє зелена, пурпурові хай знамена Над тобою, над сестрою, чистим полум'ям горять (Рил.)]. пурпурно, пурпурово нар. пурпурно, пурпу- !)ово [Наш прапор угорі Сіяв пурпурово Рил.)]. о • пурпуровий см. пурпурний. пурпурово см. пурпурно. пурпурово-червоний пурпурно-красный. ПУРСЧА (Політичне Управління Робітнпчо-Селянської Червбної Армії) ист. ПУРККА (Политическое Управление Раббче-Кре- стьянской Красной Армии). пурх межд. порх [Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.. Я до неї ловити, — вона: пурх! (Барв.)]. пурхання порхание (Голуби неначе раділи і на радощах грали в небі веселим пурханням (Н.-Лев.); Єлизавета поводилась, як дівчинка, і не помічала, що її надмірне пурхання в кімнатах замка викликало сміх навіть у наймичок (Ле)]. пурхати, -хаю, -хаєш, пурхнути, -ну. -неш 1) порхать, порхнуть [3 дерева на дерево цілими виводками пурхають горобці (Риб.); З квітки знялась вогняна птиця й пурхнула на дерево (Н.-Лев.); Катя пурхала по залі (Ільч.); Та ось пурхнули вгору дбвгасті заокруглені вії, і на стару страдно глянули голубі., оченята (Ст.)]; 2) редк. фыркать, фыркнуть . [Він з приємністю простяг руку машиністові заводського паровозика, що пурхав парою (Янов.)]. пуск, -ку пуск; (приведение в движение — ещё) запуск [Саїд дописував накази та телефонограми про свято пуску першої води (Ле); Всі зосереджено спостерігають за пуском конвейєра (Бат); 2 січня 1959 року в СРСР здійснено пуск космічної ракети в сторону Місяця (Рад. Укр., 1959, І)]; ~к заводу пуск завода [І от прийшла остання ніч, А завтра — пуск заводу... (Мур.)]. пускання пуск; ~ня в рух приведение в движение, запуск. пускатель, -теля вл. пускатель [В лаві вони залишилися вдвох з Хомяковим. Біля пускателя чергував Філенков (перекл. з Волошина)]. пускати, -каю, -каєш, пустити (пущу, пустиш) 1) пускать, пустить; (позволять * удалиться, уйти и т. п. — ещё) отпускать, отпустить; (освобождать — ещё) выпускать, выпустить; (давать доступ внутрь) впускать, впустить; (мног. разг. — ещё) напускать, напустить; (давать дорогу кому* нибудь, чему-нибудь — ещё) пропускать, пропустить; (давать направление — ещё) направлять, направить І Пускаючи кільця диму, Іван Лук'янович вдоволепо дивився на мене (Грим.)', Десять днів рили канал щоб пустити воду новим річищем (Донч.); Ган порозпрягав оленів, пустив їх пастись (Трубл.); Краще б., піти гуртом на панське поле, пустить по ньому плуг (Коцюб.); На вулиці скрипка грає/ Мене маги не пускає (народна пісня); Вона [земля] витягла з мепе усі сили та й пустила на старість гологб (Коцюб.); А тепер пусти мене на своє місце, а сам сядь на лаву (Мирн.); У суботу молодиць та дівчат пускають з фабрики раніше, ніж у другі дні (Н.-Лев.); Давали, та зрукне пускали (приказка); Нехай швидше його., пускають, коли він не вельми винний (Квітка); Скажи, серце, Гаврилові, щоб більше не одмикав дверей і нікого не пускав сюди (Н.-Лев.); — Що? — скрикнув він, хапаючи цигана за барки. — Мене не пускати на мій виноградник?! (Коцюб.); Щось багато в сім році лаштується збірників, та чи багато пустить цензура (Самійл.); Але щоб налетіти їм [партизанам], як вихор, На хитрощі піднявся славний «дід», Пустив- Щи ворогів на хибний слід (Рил.)]; ~тйти віжки отпустить вожжи [Онися пустила віжки й почала прикривати їх [глечики] сіном (Н.-Лев.)]; ~ти кров прям., пе- рен. пускать, пустить кровь [Покиньмо кров врагам пускати, Пора нам відсіль уплітати (Котл.)]; ~тйти на голоси обл. поставить на голосование [Пустили на голоси: вибрали Чіпку (Мирн.)]; ^тйти на поталу кому разг. отдать в жертву кому; ~ти під укіс пускать, пустить под откос [Народні месники пускали під укіс ешелони, громили живу силу і техніку ворога (Грим.)]; ~кати повз (поз) уха пропускать мимо ушей [Они- сько наче і слухав її щебетання, та все поз уха пускав (Мирн.)]; ~тйти собі кулю в лоб пустить себе пулю в лоб [р бурхливому каятті він ладен був пустити собі кулю в лоб (Ю. ВеЪз.)]; н а 6 ч і не^ти на глаза не пускать, не'пустить [Батько хрещений і на очі не пустив, — цілий год я чужі дворища топтала (Барв.)]; пари з рота не ~тйти разг. слова не промолвить, не обмолвиться [ни единым] словом [Теперечки сиджу собі, схиливши голову, неначе мене на шибеницю везуть, пари з рота не пущу (Стор.)]; по світу ~ти по миру пускать, пустить [У льох його, молодого, Той пан замикає... А дівчину покриткою По світу пускає (Шевч.)]; сльози не ~тйти слезы не пустить, слезы не уронить, не прослезиться [Вбирали її, ховали, а я навіть сльози не пустив (Н.-Лев.)]; 2) (приводить в действие) пускать, пустить; (в движение — ещё) запускать, запустить [Бій тривав більше години, і Вишневецько- му довелося пустити для захисту позицій всі свої резерви (Ле); — От закінчимо війну, матінко, — заговорив політрук, притримавши рукою ляду, — пустимо ткацькі фабрики (Цюпа); Протягом довгої осінньої ночі кожні десять хвилин ми пускали із шхуни ракети (Трубл.); Тоді пустили там |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)