Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
л ус 555 пуе мотор, І поспішав тоді двигун (Янов.)]; ~>тп змія запускать, запустить змея [Він дуже любив пускати змії, ганяти голуби (перекл. в Чехова)]', 3) (разглашать что- нибудь) разг. пускать, пустить; (делать известным многим — ещё) распускать, распустить, распространять, распространить [Недоросток: ..Ти на кого ото славу пускаєш? (Вас); Пустили [одрадяни] про Марину з Килиною недобрі вісті (Мирн.); Потому бігав [Андрій] по людях, розпитував, пускав поголоски, і коли вони знов доходили до його, значно змінені і більш рішучі, він радів, хвалився Маланці і вірив (Коцюб,)]; 4) (подвергать действию, обозначаемому отвлеченным сущ., сочетаемым чаще через предл. в с данным глаголом) пускать, пустить [Вони [колоніальні держави] пускають також у хід нові форми колоніального поневолення під виглядом так званої «допомоги» слаборозвинутим країнам, яка дає величезні вигоди колонізаторам (Матер. XX а. КПРС); Наш обов'язок полягає в тому, щоб висувати вперед жінок у колгоспах і пустити цю силу в діло (Сталін); Він розказав синові про всі ті плутні, які треба часом пустити, щоб збути товар (Мирн.)]; 5) (о растении: дать росток, корни и перен.) пускать, пустить [Дерево не пускає коріння вглиб, бо камінь, а розкидає коріння навкруги (Коцюб.); Через три дні буряк зазеленів, розправив кущ, виложив по землі широкий лист, пустив молоді паростки (Горд.); Правда безсмертно живе, 3 серця до серця пускає Вічно коріння нове (Фр.); Це не означає, що я злегковажив вашими порадами- думками, навпаки, вони тепер якнайміцніше прищепилися і вже ростуть, пускають свіжі парості (Кач.)]; 6) (бросать, заставлять двигаться) пускать, пустить; (не удерживать в руках — ещё) ронять, уронить, выронить (соверги.) [Одкидає [Іфіге- нія] плащ і заміряється проти серця, 'але раптом пускає меч додолу (Л. Укр.); Олександра крикнула й пустила полумисок (Коцюб.)]; 7) (редк.: терять листья, перья и т. п.) ронять, редк. уронить [Явір пускає листя на воду (Пере.); Ой летіла зозулечка понад море в гай, Та й пустила синє пірце у тихий Дунай (Федьк.)]; 8) (о письме и т. п.) обл, посылать, послать, отправлять, отправить, обл. пускать, пустить [Та давай уже, молодице, я твій лист по пошті пущу (Вовч.); Моя мати та пустила письмо до мене та й прислала грошей на великдень (Стеф.)]; О ~тйти [за] д и м о м (за вітром) (сжечь) разг. пустить [за] дымом [Підсусідки загрозили пустити його хутір димом (Тулуб); Чоловіки навіть піддавали жару: — Нехай горить. Отак би всіх панів за димом пустити (ЇІанч); Андрій нахилився старому до вуха, спитав таємниче: — А що якби і їх [уланів] отак? Щоб і їхні фільварки пустити за вітром? (Дм. Бедз.)]; ^тйти з торбами см. торба; ~ ти ману (на кого) см. мана; ~кати на вітер (тратить не щадя, попусту) разг. разбрасывать на ветер [Г є р м і о н а: Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Л. Укр.); К р є ч є ті ..Серед нас ще багато варварів, які пускають своє здоров'я на вітер, розкидаються найдорожчим (Корн.)]; ~ти очі під лоб (під лоба) закатывать, закатить глаза [Помітивши, що бранець пильну а за ним, католик пускає очі під лоб і стулює долоні (Хижн.); Ех, якби нам такого командира, орла, — і він аж очі пустив під лоба (Панч)]; ~ти півника (пі в- н я) разг. пускать, пустить петушка (петуха) [— Брехняі — скрикнув Михайлик, аж півника пустив своїм хлоп'ячим басом (Ільч.)]; ~ти [червоного] півня см. півень; ^ти шпильку кому см. шпилька 2; бісики (бісика) ~ти очима дм. бісик, пускатися, -каюся, -каєшся, пуститися (пущуся, пустишся) 1) пускаться, пуститься; (направляться куда-нибудь разг. — ещё) отправляться, отправиться [Залишивши ка- мінь^, що був їй за схованку, Сахно прожогом пустилась через пляж до урвищ (Смол.); Остапові трудно було пускатися пішки в дорогу (Коцюб.); Тут вони [птахи] востаннє паслися й відпочивали перед тим. як пуститися в далекі мандри, у вирій (Гонч.)]; 2) (начинать что-нибудь делать*-, чем-нибудь заниматься; быстро начинаться) пускаться, пуститься [I тут сніжинки, як пушинки, навкруг пускаються в танець (Забіла); Надворі раптом пустився дощ (Бат)]; ~тися на що пускаться, пуститься на что, идти, пойти на что [Перша жінка: ..Якби у неї [Анни] були діти, то вона б на таке не пустилася \Фр.); Панам довелось або дорожче платити робітникам, або кланятись та просити, або пускатись на хитрощі... (Н.-Лев.)]; ~тнся кого, чого разг. оставлять, оставить кого, что, бросать, бросить когб, что [Для приятеля нового напускайся старого (Ном.)\; 3) (о растениях) разг. расти, вырасти [3 липового зрубу молоді паросточки пустились (Вовч.)]; ^тп- сяу стрілки идти, пойти в стрёлы. [Збіжжя вже було пустилось у стрілки та й подекуди зачинало сипатися (Кобр.)]; 0 гатитися берега разг. редк. забросить всё; перен. опуститься; (сбиться с правильного жизненного пути) свихнуться; (редк.: начать вести себя крайне предосудительно) пуститься во все тяжкие, пуститься во вся тяжкая [Тарас побачив, коли заходив до них, — мав цей маляр' якийсь хист у роботі, але, видно, вже зовсім пустився берега (Іван.); Зовсім [Чіпка] пустився берега... Допився до того, що ні знадвору, ні в хаті нічого... (Мирн.)];. духу ткатися разг. выбиваться из сил; (сильнее) испускать дух [Коні біжать, духу пускаються, а він все свариться: чого помалу їдеш? (Свидн.); Не змогла випити Хівря — викинула... Криком кричить, духу пускається!.. (Мирн.)]; 4) страд, а. (несоверш.) пускаться; отпускаться; выпускаться; впускаться; пропускаться; направ- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)