Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лус 55( литься; напускаться; пускаться; запускаться; пускаться; распускаться, распространиться; пускаться; ср. пускати 1—4. пускач, -ча" ал. пускатель [Робота [скребкового] транспортера автоматизована з допомогою реверсивного магнітного пускача і кінцевих перемикачів (Наука і життя, 1956, 6)]. лусковий пусковбй [Треба.. покінчити з порочною практикою розпорошення коштів по численних будовах і концентрувати капітальні вкладення, матеріальні і людські ресурси на найбільш важливих і пускових об єктах (Хрущов); Він сидів поруч Катрі, намацуючи ногами пускові педалі від мотора (Куч,)]\ ^вйй реостат 9л. пусковбй реостат [Рідинно- випарні пускові реостати, розроблені у Франції, дістали широке застосування в ряді країн Західної Європи (Наука і життя, 1959, 3)]; ~вйії 6 п і р пусковое сопротивление; ~ве обладнання машин пусковое устройство машин. пусте 1) прил. см. пустий; 2) (род. пустого) сущ. пустбе [Ні, Бородавко, пусте ти задумав. Не так добиваються волі розумні й обачні люди (Тулуб)]; 3) (в вначении сказуемого) разг. пустяк, (чаще) пустяки (мн. ч.), ерунда; (в вначении очень легко, ничего не стоит) нипочём (нар.) [Я навчу вас, як гноїти землю для пшениці. Кажете, землі немає? То пусте, дрібниці! (Л. Укр.); Те, що сивина блищить на скронях і в бороді, пусте! Ви загляньте лишень у дідові очі! (Донч.); —Ремонту треба, та й доброго.—О, це ми зробимо, це пусте (Головко)]; **тё! пустое!, пустяки!; (сильнее: при несогласии с чем-нибудь фам.—ещё) глупости! (мн. ч.);*(при выражении полного равнодушия) прен. плевать! [Кажуть— діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха. Пусте! Скільки сягав його пам'ять у час дитинства — усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. пустеля пустыня [Він бачить пустелі, степи й. межиріччя (Бажан); Вночі, рятуючи хвору, Вона [лікарка] до палати прийшла,—Пустеля дивилась знадвору, Припавши до темного скла (Пере.)]. пустельга орн. пустельги [Пустельга зривається зі стогу, Зникла десь за потемнілий обрій (Дор.)]. пустельний пустынный [Займалась ця [геологічна] група тим, що шукала в пустельних місцевостях підземні джерела й свердлила артезіанські колодязі (Дмитр.); Берег був пустельний, його штурмувало море (Янов.); Хлопцеві одразу зробилося сумно від цієї пустельної тиші (Куч.)]. пустельник пустынник, уст. отшельник, пустынножитель [В сиву давнину, оповідали старі, тут оселився пустельник, який проводив час у молитві и пості (Ст.)]. пустельництво уст. отшельничество, пустынножительство [В ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (Фр.)]. пустельниця пустынница; отшельница, пус- тынножйтельница. Ср. пустельник. пустельницький пустыннический; отшёльни- пуе ческий [Прийшовши до себе, я поволікся до пристані і постановив собі покинути зовсім пустельницьке життя (Фр.)]. Ср. пустельник. пустельність, -ності пустынность [І рівнина, що слалась перед ним, вражала своєю пустельністю (Риб.)]. пустельно нар. пустынно [Тихо, пустельно, мов на краю світу. Ні птиці в повітрі, ні коника в траві (Гонч.)]. пустенький уменьш. пустоватый; прен. пустенький [Перший раз він «[писар] прочитав той лист і навіть осміхнувся, неначе він прочитав якусь пустеньку бумагу в волості (Н^Лев.)]. пустий 1) пустой [Жінки, кинувшись від воріт, побачили лише пусту палатку серед двору (Гонч.); Серед пустих степів красуються, як квітники, веселі хутори, присілки, села (Мирн.); Вулиці київські були вже пусті (Смол.)]; ~те місце прям., перен. пустбе место [Пролетарська культура, говорив Ленін, виростає не на пустому місці (Біогр. Леніна)]; ~та п о- р б д а горн, пустая порода [Товщина вугільної верстви [бурого вугілля] приблизно в 5 раз менша за товщину пустих порід, які вкривають її (Наука і життя, 1956г 7)]; з -** тими руками разг. с пустыми руками; переливати з ^-'того в порожнє см. переливати1 1; 2) перен. пустой; (бесцельный— ещё) праздный; (лишённый серьёзного содержания разг.— ещё) пустопорожний, пустозвонный; (не стоящий внимания) разг. пустяковый, пустячный; (сильнее фам. —ещё) ерундовый, ерундовский, вульг. плёвый; (забавный — ещё) шуточный [Л ю н ц я: ..Усе пусте, сіре минає без сліду, як вітер над водою (Фр,); Ліда (старша дочка Івана Петровича) нічого собі дівчина, тільки страх пуста (А. Укр.); Добра голова не скаже пусті слова (приказка)]; *** та балаканина праздная болтовня; ~ та голо- в а разг. шутл. пустая голова [Ти! Руку до пустої голови не прикладають! Де староста, питаю? (Багм.)]; -* тйй кіт разг. шатун, праздношатающийся (сущ.); ~та людина разг. пустой человек; пустышка [Тільки пуста, бездушна людина змогла б діяти так, не даючи ради своїм вчинкам (Ле)]; ~та мрія пустая мечта; ~ті р о з м б в и досужие разговоры, пустые разговоры, праздные разговоры [Д є ї ф о бз Я не для загадок прийшов сюди, не для пустих розмов. Кажу виразно, що ти заручена (Л Укр.)]; ^ та справа разг. пустяковое дело; плёвое дело; ~та ф р а- з а пустая фраза [Боротьба проти імперіалізму, не зв язана нерозривно з боротьбою проти опортунізму, є пуста фраза або обман (Ленін)]; ~та цікавість праздное любопытство; це не ~тё питан- н я бто не праздный вопрбс, бто не пустбй вопрбс. пустинний 1) пустынный [В областях сухого клімату рослинний покрив не розвивається. Тут місцевість має пустинний характер (Курс ваг. геол.); Великий рейд був |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)