Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

пус
558
пус
звбн [Останнім відомим твором О. Мако-
вея є сатира «Русалкова вода, або поезія»..
Тут письменник ще раз бичує
буржуазно-націоналістичних пустомель (Жовт.,
1956,2)].
пустомолка: чесна ~ка редк. ханжа
[Були там чесні пустомолки (Котл.)].
пустомолот разг. пустозвон, пустослов,
пустомеля; перен. бран. бесструнная балалайка
[— У, пустомолот! — злісно подумала вслід
ч йому дівчина (Донч.)].
пустомолотство разг. пустозвонство.
пустопаш редк. 1) (род. пустбпаші) сущ. пустырь
[Пустопаш там була, коли я прибув
сюди (Фр.)]\ 2) нар. без пастуха [Уже
пустопаш скот ходив лугами, Вже луки
бджолам Віддали дари (Вирг.)]; см. ещё
самопас2.
пустопляс разг. бездельник [Хай., білоручки
та пустопляси риються в своїм нутрі і всяку
думку гірш онучки розскубують (Фр.)].
пустопорожній пустопорожний [У. місті було
чимало садків, чимало пустопорожніх
місць (Вовч.); Обов'язок партійних
організацій — рішуче боротися з будь-якими
спробами глушити критику,
відгороджуватись від неї, звести критику., до
пустопорожньої балаканини (Рад. Укр., 1959,
VIII); Ся панночка., знає добре Івана
Петровича і його сім'ю, каже, що., сини
обидва абсолютно безпринципні і
пустопорожні (Л. Укр.)].
пустопорожність, -ності пустопорожность
[Бригадир колгоспу стояв перед Орлюком
схвильований до глибини душі. Він відчув
безплідність, пустопорожність свого
домислу (Цоеж.)].
пустослівний празднослбвный.
пустослів'я пустословие; празднослбвие
[Ліберальна буржуазія демагогічним
пустослів'ям намагалася затемнити свідомість
народних мас, впевнити їх в можливості
поліпшення життя шляхом реформ Aст.
укр. літ.)].
пустота шалости (мн. ч.), проказы (мн. ч.),
баловство [Веселий був хлопчик, жвавий.
Було за день добре мені впечеться своєю
пустотою (Воеч.)]\ з ^ти из баловства.
пустота 1) пустота [Кругом бори та болота,
Туман, туман і пустота. Людей не чуть,
не знать і сліду (Шевч ); По кількох днях,
побачивши, яка страшенна пустота в їх
[кузин] життю, ..я почула якесь- обри-
дження (Фр.)]\ 2) спец, пустота
[Вилуговування кремнезему при ендогенних
процесах зустрічається рідко і завжди дуже
обмежене (наприклад, при утворенні
пустот у деяких пегматитах) (Геол. ж., 1954,
XIV'< 4)]; ~тоти в литві мет. пустоты
в литьё.
пустотілий пустотелый [На другий день до
фундаменту прийшли нові люди, почали
виводити на ньому стіни з готових
пустотілих шлакоблоків (Минко)].
пустотілість, -яості пустотелость.
пустотливий шаловливый, разе, озорной,
(реже) баловнбй,, баловлпвый; (подвижной,
живой — ещё) резвый, игривый;
(любящий дурачиться разг. — ещё) дурашливый,
I дурашный; (склонный к проказам разг. —
ещё) проказливый; (склонный вести себя
I по-детски, несерьёзный — ещё) ребячливый;
(легкомысленный) ветреный; (редк.:
^выражающий хитрость, лукавство) плутовской
[Як воно пригорталося до нього, як
щебетало оте пустотливе, безтурботне дівча!
(Руденко); Пустотливий вітрець з Дніпра
бавився дідовою бородою (Донч.)\ Біля
г стайні Римар бавиться з малим
пустотливим лошам (Ст.)', В цю мить він нагадував
пустотливого хлопчика з портових
причалів і зовсім не був схожий на грізного
флотського старшину другої статті (Куч.)\
В Настиних очах, в куточках її
по-дитячому припухлого рота ще жеврів
пустотливий сміх (Жур.)', Стало здаватись, ніби
то сама нога, радіючи сну свого господаря,
самостійно подалась на веселі, пустотливі
авантюри (Вас.)].
пустотливість, -вості шаловливость; озор-
ствб; баловство; резвость, игривость;
дурашливость; проказливость; ребячливость;
ветреность; плутовство [Михайло теж
перейнявся пустотливістю Жабі, вибриком
подався в кут, де річка загинала за ліс,
хутко розібрався й шубовснув у воду
(Доев.); В очах її з'явилася та характерна
пустотливість, що буває у жінки під час
розмови з симпатичним їй чоловіком
(Кундз.)', Легко і приємно було дихати,
чути під ногами шелест листя, яке він з
дитячою пустотливістю навмисне
загрібав своїми черевиками (Грим.)]. Ср.
пустотливий,
пустотливо нар. шаловливо; озорно;
баловливо; резво, игриво; дурашливо; проказливо;
ребячливо; ветрено; плутовскй [— Дурень
ти, Жепіку, сукню -шкодуєш. От упаду
й... — пустотливо зачіпала чоловіка по
губах дівочо-ніжною рукою (Ле)\ Птицею
неслась машина. Пругкий теплий вітер
пустотливо бив їм в обличчя, дихав свіжістю
нив (Цюпа); Явдошка пустотливо повела
г бровами, заграла усміхненими очима
(Збан.); За годину ми бачили з вікна, як
Владек простував" повз парк: він тримав
за руку хлопчика і в такт вистрибам свого
синка пустотливо підстрибував і сан
(Досв.)]. Ср. пустотливий,
пустотний эл. пустотный.
пустоцвіт, -ту прялі., перен. пустоцвет [Не
з кожного цвіту бувають плоди, Багато
між пвітом бупа и пустоцвіту!.. (Нех.)\
Кругом ще стільки було тієї водорості в
літературі та иустопвіту, які уперто
тримались за старе, гниле і мертве! (Тич.уг
А р к а д і й: ..Старий більшовик сказав
мені сьогодні: «Ти, Аркадій, відстав і
заплутався, ти пустоцвітом став, здаля
виблискуєш, а всередині — порожньо» (Корн.)\.
пустошення опустошение; разорение. Ср.
пустошити.
пустошйтель, -теля опустошитель;
разоритель. Ср. пустошити.
пустошйтелька опустошйтельница; разорй-
тельница. Ср. пустошити.
пустошити, -шу, -шипі опустошать, уст.
І пустошить; (разрушая — ещё) разорять.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)