Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пус 558 пус звбн [Останнім відомим твором О. Мако- вея є сатира «Русалкова вода, або поезія».. Тут письменник ще раз бичує буржуазно-націоналістичних пустомель (Жовт., 1956,2)]. пустомолка: чесна ~ка редк. ханжа [Були там чесні пустомолки (Котл.)]. пустомолот разг. пустозвон, пустослов, пустомеля; перен. бран. бесструнная балалайка [— У, пустомолот! — злісно подумала вслід ч йому дівчина (Донч.)]. пустомолотство разг. пустозвонство. пустопаш редк. 1) (род. пустбпаші) сущ. пустырь [Пустопаш там була, коли я прибув сюди (Фр.)]\ 2) нар. без пастуха [Уже пустопаш скот ходив лугами, Вже луки бджолам Віддали дари (Вирг.)]; см. ещё самопас2. пустопляс разг. бездельник [Хай., білоручки та пустопляси риються в своїм нутрі і всяку думку гірш онучки розскубують (Фр.)]. пустопорожній пустопорожний [У. місті було чимало садків, чимало пустопорожніх місць (Вовч.); Обов'язок партійних організацій — рішуче боротися з будь-якими спробами глушити критику, відгороджуватись від неї, звести критику., до пустопорожньої балаканини (Рад. Укр., 1959, VIII); Ся панночка., знає добре Івана Петровича і його сім'ю, каже, що., сини обидва абсолютно безпринципні і пустопорожні (Л. Укр.)]. пустопорожність, -ності пустопорожность [Бригадир колгоспу стояв перед Орлюком схвильований до глибини душі. Він відчув безплідність, пустопорожність свого домислу (Цоеж.)]. пустослівний празднослбвный. пустослів'я пустословие; празднослбвие [Ліберальна буржуазія демагогічним пустослів'ям намагалася затемнити свідомість народних мас, впевнити їх в можливості поліпшення життя шляхом реформ Aст. укр. літ.)]. пустота шалости (мн. ч.), проказы (мн. ч.), баловство [Веселий був хлопчик, жвавий. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою (Воеч.)]\ з ^ти из баловства. пустота 1) пустота [Кругом бори та болота, Туман, туман і пустота. Людей не чуть, не знать і сліду (Шевч ); По кількох днях, побачивши, яка страшенна пустота в їх [кузин] життю, ..я почула якесь- обри- дження (Фр.)]\ 2) спец, пустота [Вилуговування кремнезему при ендогенних процесах зустрічається рідко і завжди дуже обмежене (наприклад, при утворенні пустот у деяких пегматитах) (Геол. ж., 1954, XIV'< 4)]; ~тоти в литві мет. пустоты в литьё. пустотілий пустотелый [На другий день до фундаменту прийшли нові люди, почали виводити на ньому стіни з готових пустотілих шлакоблоків (Минко)]. пустотілість, -яості пустотелость. пустотливий шаловливый, разе, озорной, (реже) баловнбй,, баловлпвый; (подвижной, живой — ещё) резвый, игривый; (любящий дурачиться разг. — ещё) дурашливый, I дурашный; (склонный к проказам разг. — ещё) проказливый; (склонный вести себя I по-детски, несерьёзный — ещё) ребячливый; (легкомысленный) ветреный; (редк.: ^выражающий хитрость, лукавство) плутовской [Як воно пригорталося до нього, як щебетало оте пустотливе, безтурботне дівча! (Руденко); Пустотливий вітрець з Дніпра бавився дідовою бородою (Донч.)\ Біля г стайні Римар бавиться з малим пустотливим лошам (Ст.)', В цю мить він нагадував пустотливого хлопчика з портових причалів і зовсім не був схожий на грізного флотського старшину другої статті (Куч.)\ В Настиних очах, в куточках її по-дитячому припухлого рота ще жеврів пустотливий сміх (Жур.)', Стало здаватись, ніби то сама нога, радіючи сну свого господаря, самостійно подалась на веселі, пустотливі авантюри (Вас.)]. пустотливість, -вості шаловливость; озор- ствб; баловство; резвость, игривость; дурашливость; проказливость; ребячливость; ветреность; плутовство [Михайло теж перейнявся пустотливістю Жабі, вибриком подався в кут, де річка загинала за ліс, хутко розібрався й шубовснув у воду (Доев.); В очах її з'явилася та характерна пустотливість, що буває у жінки під час розмови з симпатичним їй чоловіком (Кундз.)', Легко і приємно було дихати, чути під ногами шелест листя, яке він з дитячою пустотливістю навмисне загрібав своїми черевиками (Грим.)]. Ср. пустотливий, пустотливо нар. шаловливо; озорно; баловливо; резво, игриво; дурашливо; проказливо; ребячливо; ветрено; плутовскй [— Дурень ти, Жепіку, сукню -шкодуєш. От упаду й... — пустотливо зачіпала чоловіка по губах дівочо-ніжною рукою (Ле)\ Птицею неслась машина. Пругкий теплий вітер пустотливо бив їм в обличчя, дихав свіжістю нив (Цюпа); Явдошка пустотливо повела г бровами, заграла усміхненими очима (Збан.); За годину ми бачили з вікна, як Владек простував" повз парк: він тримав за руку хлопчика і в такт вистрибам свого синка пустотливо підстрибував і сан (Досв.)]. Ср. пустотливий, пустотний эл. пустотный. пустоцвіт, -ту прялі., перен. пустоцвет [Не з кожного цвіту бувають плоди, Багато між пвітом бупа и пустоцвіту!.. (Нех.)\ Кругом ще стільки було тієї водорості в літературі та иустопвіту, які уперто тримались за старе, гниле і мертве! (Тич.уг А р к а д і й: ..Старий більшовик сказав мені сьогодні: «Ти, Аркадій, відстав і заплутався, ти пустоцвітом став, здаля виблискуєш, а всередині — порожньо» (Корн.)\. пустошення опустошение; разорение. Ср. пустошити. пустошйтель, -теля опустошитель; разоритель. Ср. пустошити. пустошйтелька опустошйтельница; разорй- тельница. Ср. пустошити. пустошити, -шу, -шипі опустошать, уст. І пустошить; (разрушая — ещё) разорять. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)