Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пут 560 пут хають його словаї Як палять душу і путають розум! (Фр.)]. путатися, -таюся, -таєшся 1) (быть в близких отношениях) фам. путаться; 2) страд, з. путаться, спутываться, треножиться, стренбживаться; ср. путати 1. путера обл. деревянный сосуд, служащий для приготовления овечьего сыра. путйвка сад. ' путйвка [І ще росли там дві яблуні, одна антонівка, а друга путивка... (Вишня)]. Путивль, -ля Путивль. путина рыб. путина [О, час путини весняної, коли вертаються човни, пропахлі теплою ікрою і кріпким духом свіжини (Мур.)]. путинний рыб. путинный. путівець, -вця просёлочная дорога, просёлок [Путівцем над річкою., тихою ступою чвалала руда конячка (Довж.)]. путівка путёвка [Марійка: І йому путівка уже підписана. Тітка Настя: Путівка? Куди^Федя: На курси меха- ' нізаторів (Баш); Вона їде на день у Харків. Дістала для матері путівку в будинок відпочинку і хоче вирядити стару (Грим.); Я вас завжди любитиму, бо ви мені дали путівку в шахтарське життя... (Янов.)]. путівник, -к5 путеводитель [В Ольги був путівник по місту (Смол.)]. путієць, -тійця спец. путеец, путевйк [Путі єць збирається у дорогу... (Герас.)]. путнє 1) прил. см. путній; 2) (род. путнього) сущ. путное [О. Мойсей підняв голову, думав почути щось путнє, але зараз схилив її вниз, осміхнувшись (Н.-Лев.)]. путній путный, разг. путёвый; (заслуживающий внимания разг. — ещё) стбящий [Настала така сумна нудота — ні слова путнього, ні пісні веселої (Мирн.)\ Путній бригадир із степу останній іде (приказка)]. путньо нар. путно. путовий 1) спец, путовбй; **"вї ремені путовые ремни; 2) анат. путовбй [У корів висип з'являється на вимені, у коней — в роті і на шкірі путового суглоба (Колг. вироби, енцикл.)]. пуття разг. прок, толк, уст. путь [А все пуття не було, і життя невеселе було (Барв,); Я в д о х а..: От бачите: як я вигадала — то всім весело, а то розпочали свою бесіду — ні пуття їй, ні ладу! (Мирн.)]; без ^тя без толку (без толку), редк. без путй [Троянці п'яні розбрехались І чванилися без пуття (Котл.); Та от я бачу, що і я не знала ціни часові та марнувала його без пуття (Л. Укр.)]; д о ~тя (в значении нар.) как следует, разг. тблком, путём, путно [Я зустрічав людей, що дуже багато, як то кажуть, бачили світу,—а нічого до пуття не вміли розповісти (Рил.);Надумавсь Вовк, що жить йому погано: Не з'їсть, не засне до пуття (Гл.)]; довести до ^тя кого, що дать толк кому, чему [Добрий був з діда різьбяр, своє вміння він потроху передавав улюблеп- цеві Борису Ганушакові, якого виховав та до' пуття довів (Дмитр.)]; збитися з ^тя см. збиватися 2; зводити, ввести з ~тя совращать, совратить с путй истинного [—П'є [Грицай] та гуляє та ще й мене зводить з пуття, —бубонів Оникій (Н.-Лев.)]; з цього не буде ~тя из этого не будет проку; кажіть ~тям говорите тблком [Хламушка: Та що таке, — кажіть путтям. Темі: Катастрофа! Поїзд розбився (Еоч.)]\ н є буде з нього ~тя не будет из него толку; О щоб тобі ~тя не було! бран. чтоб тебе ни дна ни покрышки! путч, -чу полит, путч [..ми хочемо попередити нашиі ворогів: не жартуйте з нами, не випробовуйте нас провокаційними путчами, подібними до того, який був влаштований в Угорщині (Хрущов)]. путчизм, -му полит, путчизм. путчист полит, путчист. ' путчистський полит, путчистский. путяще 1) прил% см. путящий; 2) (род. путящого) сущ. путное [Нехай робить машину. Може й справді щось путяще вийде (Донч.); — Так що хотять млин у вас одібрати, Дркадію Павловичу. — Розгонистий сміх хазяїна сповнив кімнату. — У мене? Млин? Ну й дивак же ти! Я думав щось путяще скажеш (Шиян)]. путящий разг. потный, разг. путёвый; (заслуживающий внимания разг. — ещё) стоящий [Хіба його не видно й спершу було, що він чоловік путящий? Чи до роботи, чи до майстерства — до всього вдався! (Мирн.); Словники — справжні, путящі словники з широким ілюстративним матеріалом — є не тільки зведенням в одно місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового, духовного багатства (Рил.)]. путь, -ті 1) путь; (дорога уст. — ещё) путина [Дібровою загін бійців поїхав, Підковами клепали коні путь (Бажан); Цистерни виднілись скрізь по заводських і станційних нутях (Шовк.); Хвилини йдуть, Пора у путь! (Л. Укр.); І зараз чогось попоїли, Щоб на путі не ослабіли (Котл.); Капіталізму вже смеркає путь! Усі дороги — в комунізм ведуть! (Нех.); Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде (Шевч.)]; ^ть-д о р 6 г а фольк. путь-дорога [Він [кобзар] підвівся, вмився свіжою водою і, вклонившись добрим людям, знову йде у путь-дорогу (Гур.)]; відбитися від ~тї разг. ^сбиться с путй [Дак оце я відбився від путі (Барв.)]; направляти на доору ~ть направлять (наставлять) на путь истинный [Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь, чіплялись до неї (Н.-Лев.)]; не по ~тї з к и м не по пути с кем [Сторонникам чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми .заявляємо: вам з нами не по путі, і отже нема чого Цим людцям примазуватися до радянської літератури (Мал.)]; остання ~ть торж. последний путь [На лаві, вже зодягнена в останню путь, лежить Фросина (Ст.)]; ставати кому на ^ті становиться на чьём путй, становиться на чьей дорбге становиться кому поперёк дороги [Ми- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)