Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пут .561 пух; кита..: Прощай, моя зоря... ніколи на путі Тобі я не ставав ні тінню, ні докором (КочЛ]; терниста ~ть перен. рит. тернистый путь; 2) (польза) разг. прок, толк, уст. путь [І те таки правду сказать, що нашого братчика куди не піткни, хоч у науку, хоч у яке ремество, то з нього путь буде (Квітка)]. путьовий путевой [Мов у путьовому журналі верткого океанського пароплавчика, ..гортаєш сторінки й читаєш назви бухт, пристаней * доків (Ел.)]; ~вйй сторож путевой сторож. путьбвка см. путівка. пуф х (мебель) пуф. пуф 2 (выдумка у ложное известие) пуф. пуфик уменьш. пуфик [Каналіс сидів на низенькому пуфику, склавши на колінах руки (Риб.)]. Ср. пуф1. пух, -ху пух [Щороку артіль реалізує на сотні тисяч карбованців пташиного м'яса і пуху, меду, риби (Колг. Укр., 1958, 1); Постріл — і лиска вже лежить догори білим своїм, густим пухом обгорнутим, черевом (Вишня); Пух з верби, немов бджола на вітті, Перелетів і в озеро упав (Бажан)\ Треба буде зголити пух під носом, щоб швидше росли вуса... (Янов.)\ Поле вкриває білесеньким пухом Чистий ласкавий сніжок (Мас.)]; ~хом земля тобі торж. уст. мир праху твоєму; н і ^ху ні пера! (пожелание удачи) ни пуха ни пера! [— Ні пуху ні пера! — сказав і Никодим Онуфрійович Столяров, заядлий мисливець (Смол.)]; рознести в ~х і п* р а х разнести в пух и прах [— Рознесуть нас, Тарасе Демидовичу, на* зимовій конференції, — шкріб гостре підборіддя Шухновський, — Рознесуть в пух і прах (Збан.)]. пуха: добити до ~хй кого обл. довести до крайности кого [Добили чоловіка до пухи (Борз. у. —Сл. Гр.)]; добити ~хй кому обл. покончить с. / кем. пухир, -ря пузырь; (только болезненное вздутие на коже разг. — ещё) волдырь {На воді схоплювались пухирі і швидко лопали (Козач.); Парубок показав долоні. Вони були такі порепані та в пухирях (Тесл.); — А ти розкажи. Полегшає. Горе як пухир: розріж — і минеться, — тепло відгукнувся Омелько, запалюючи люльку (Тулуб); Його вражений гонор роздувався, наче пухир глибоководної риби, яку ви- тягли на поверхню (Жур.)]. пухирець, -рця, пухирчик, (реже) пухйрик уменьш. пузырёк, пузырик; (прыщик или небольшой бугорок на коже) разг. пупырышек, (реже) пупырь [Кінець бродіння опари визначається тим, що на її поверхні утворюється багато пухирців, а сама опара., починає осідати (Укр. страви); Окремі росинки тьмяно поблискують срібними пухирчиками (Донч.); Він нараз побачив себе цосеред безлічі дрібнесеньких водяних пухириків, що якось живо, мов тривожно, тремтіли в повітрі (Фр.); Віспа — тяжка гострозаразна хвороба. У людини, яка захворіла на неї, з'являються характерні ознаки: пухирці' на шкірі і слизових, оболонках, лихоманка (Веч. Київ, 1957г VII)]. пухиристий см. пухйрчатий. пухиритися, -риться вздуваться пузырями; покрываться пузырями. пухирник бот. (ІЛгісиїагіа Ь.) пузырчатка [З чорноморських водоростей придатні для споживання морський салат, пухирник, лаупенсія (Наука і життя, 1960, І)]. пухирникові, -вих сущ. бот. пузырчатковые. пухироногі, -гих сущ. зоол. пузырен бгие. пухйрчатий, пухирчастий, (реже) пухиристий пузырчатый, разг. пузыристый; (покрытый пупырышками) разг. пупырчатый, пупыристый [Ланки провадили пасинкування, обрізували і видаляли з поля пухирчасту сажку (Колг. Укр., 1955, 4); Пухир- чата поверхня снігу неначе злегка парувала гінкими пасмами поземки (Ле)]. пухирчатка мед. пузырчатка [Діагноз уже відомий. Тітка моєї подруги хвора на пухирчатку (Донч.)]. пухирчик см. пухирець. пухівка бот. (ЕгіорНогит Ь.) пушйца. пухкання пыхтение [Трясовина випростувалась слідом за ним [інженером] з тихим пухканням (Багм.)]. пухкати, -каю, -каєш пыхтеть [Ходить піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає (Сл. Гр.)]. пухкеник кул. пышка [Після охолодження тісто стає досить густим, і з нього роблять пухкеники з варенням всередині (Укр. страви)]. пухкенький ласк. разг. 1) рыхленькпй [Розбиваючи грудки, вона [борона] вгризалася в них своїми зубами і бурчала на плуг: ч<Понагортав, понагортав, а мені треба, щоб земля пухкенька, м'якенька була»-(/ван.Н; 2) пухленький; пухлявенький; пушистенький; пышненький [Плаття рожеве на їй, а щічки пухкенькі такі (Тесл.)]. Ср. пухкий 1—2. пухкий 1) рыхлый ,[Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча (Коцюб.); При вивітрюванні тверді породи перетворюються в пухкі: пісой і глину (Фіз. геогр.)]; 2) (округлый и мягкий) пухлый, разг. пухлявый; (лёгкий, очень мягкий) пушистый; (о выпеченном тесте и т. п. — ещё) пышный [Дитина з щасливою усмішкою розгортає дрібненькі пальчики пухкої ручки (Коцюб.); В кабінеті пана слідчого гарнб прибрано.., під ногами пухкий килим, що на нього в ходаках і нога не піднімається ступити (Чорн.); Й паляниці тверді, й пироги не пухкі, й вареники не знать які цупкі (Н.-Лев*)]. пухкість, -кості 1) рыхлость; 2) пухлость; пушистость; пышность. Ср. пухкий 1—2. пухкішати, -шає рыхлеть [Крига де-не-де вже починала помітно пухкішати (Ільч.)]. пухко нар. рыхло. пухленький ласк. разг. пухленький [Мар'ян- ка зацікавлено. дивилася., і тягла до яблуньки свої маленькі, пухленькі ручки (Цюпа)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)