пгае 565 п'яи ми принаду засипали — Пшеницю, зварену уміло, та горох (Рил.); Яка пшениця, така й паляниця (Ном.)]; ~ця арнаутка пшеница арнаутка [Пшениця арнаутка сіяна рівними-рівними рядками (Вишня)]', двозерна ~ця полба. пшениченька ласк., фолък. пшеничка [Зашумлять жита, пшениченьки, Довговусі ячмені (Дор.); Ой, з-за гори буйний вітер віє, Там удівонька та пшениченьку сів (народна пісня)]. пшеничина зерно пшеницы; стебель пшеницы [У людей пшениці — як гай, а в нас — самий вівсюг, і пшеничини не вздриш (Константиногр. у. — Сл. Гр.)]. пшеничище см. пшеничнище. пшеничка 1) (о початках) кукуруза, обл. пшеничка [Пішов на свій базар, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку (Квітка)]; 2) ласк. разг. пшеничка [Сійте свою пшеничку, розмножуйте її, а прийде пора косити, ..покличете мене на обжинки (Дм. Ведз.)]. пшеничний пшеничный [В один край від селища широкою смугою тяглися пшеничні масиви (Козач.); На покритому білою скатертиною столі стояла велика полив'яна миска, повна пшеничних пирогів (Десн.); Х/добі згодовуємо горохову дерть, пшеничні висівки, конюшинне сіно (Колг. Укр., 1958, 4); В другій, лівій, руці вона тримала спущену вниз, туго заплетену пшеничну косу (Дмитр.)]; ~на вугри- ц я зоол. пшеничная угрйца. пшеничнище, пшеничище разг. поле, с которого снята пшеница; обл. пшёнище. ишенйчно-пирїйний с.-х. пшенйчно-пырёйный [Селекцію пшенично-пирійних гібридів провадять в Нк-д. інституті землеробства центральних районів, у Всесоюзному н.-д. інституті кукурудзи та в інших закладах (Колг. .вироби, енцикл.)]. пшик, *ку фам. пшик [Коли товаряка стоїть на холоді, то все, що вона з'їсть, іде на тепло для тіла, а для сили та для молока залишається пшик! (Вишня); Хлопець «учився» таким робом сім літ, а, вернувши до батька, замість лемеша зробив пшик (фр.Я пшінка 1) (о початках) разг. кукуруза, обл. пшеничка; 2): ~ка весняна бот. (Рісагіа і'ета) чистяк весенний. пшінце, пшонце ласк. разг. пшено [Оце пшінце на кулешик і сало (Чуб.); На чуже пшонце окропцю не приставляй! (прислів'я)]. пшонина, пшонинка разг. зерно пшена [Всі по ложечці вхопили — Ні пшонинки не лишили! (Пере.)]. пшоно пшено [Під деревом пшоно розсипане лежить (Гл.); Я сидів на печі і, уявляючи себе пароплавом, гудів Л совався у гарячому просі, яке сушилося для пшона (Вагм.); Старий, рудий бабу кличе, А та йому дулі тиче: — Оженився, сатано, — Заробляй же на пшоно (Шевч.)]. пшонцё см. пшінце. пшоняний пшённый; ^на каша пшённая каша, разг. пшёнка; (крутая, на молоке и яйцах) обл. пшённик [Прохор мовчки їв пшоняну кашу (Шиян)]; ~шіії куліш пшённый кулеш (обл.) [В перший *ечір сів [політрук] з нами всіма за стіл вечеряти, не погребував пшоняним кулешем, який зварила в печі мати (Цюпа)]. пюпітр, -ра пюпйтр [Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти (Н.-Лев.); Перед пюпітром обвинувачення стоїть генерал" Руденко (Гал.)}. пюре нескл. сущ. ср. р. пюре [Зараз принесуть мені бульйон, ..курячі фрикадельки з пюре та молочний кисіль (Смол.); Для дітей дуже корисними продуктами є консерви — яблучні та сливові пюре (Веч. Київ, 1957, III)]. п'ющий разг. 1) прил. пьющий; 2) (род. п'ющого) сущ. пьющий [Я з п'ющими за пліт не виливаю (Фр.)]. п'явиця энт. пьявица [Застосовується [арсенат кальцію] для обпилювання проти шкідників насінної люцерни — гусениць бавовникової совки, п'явиці, земляних бліх (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. п'явка пиявка [Вона могла голими руками ловити в ковбанях чорних п'явок або витрішкуватих жаб (Донч.); П'явка та куркуль одну роботу роблять (приказка); Вона ледве вдержалась, щоб не кинутись на шию Казанцеву, не вп'ястись п'явкою устами в його чудові брови (Н.-Лев.); Чи можна, щоб я проміняла мого Левка., та на тебе мерзенного, п'явку людську! (Квітка)]. п'явковий пиявочный. п'явушник зоол. прудовик [П'явушник [молюск] має спіральну закручену черепашку — вапняний будиночок, який він завжди носить з собою (Веч. Київ, 1957, VII)]. п'ядак, -ка, п'ядун, -на энт. пяденица [Листя плодових дерев пошкоджують різні шкідники: гусениці багатьох метеликів (..зимового п'ядуна, яблуневої молі..) (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. п'ядич бот. (іусоросііит Ь.) плаун. п'ядун см. п'ядак. п'ядь, -ді 1) пядь [За кожну п'ядь землі, за кожен зойк дитяти, За сльози матерів, за рідну, братню кров 3 нас кожен—чуєте? — себе віддать готов (Рил.)]; відстоювати кожну ~дь землі отстаивать каждую пядь земли [Комуністична партія і Радянський уряд висунули завдання відстоювати до останньої каплі крові кожну п'ядь землі (Іспи КПРС)\; 2) (стараямера длины) пядь [Вишивала українськими взорцями рушник. Взор- ці були широкі на цілу п'ядь (Н.-Лев.); Коханці миттю відскочили одне від одного на пристойні три п'яді і, вже не зважуючись навіть за руки побратися, пройшли ще кілька кроків (Ільч.)]. п'яльці, -ців, п'яльця, -лець пяльцы [Дівчата нижче попригинались до п'яльців (Мирн.); Купи мені, моя мати, ..мальовані п'яльця, Щоб вишити козаченьку червоні рукавця (Чуб.)]. п'яна 1) прил. см. п'яний 1; 2) (род. п'яної) сущ. пьяная. п'яненький разг. пьяненький [їде додому уночі П'яненький сотник (Шевч.)].
|