Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 48 поз повзламывать (разг.), повзломать (разг.), взломать. позлежуватися, -жується мног. слежаться; (уплотниться разг. — ещё) улежаться [У його жупани та позлежувалися (Чуб.)]. позливати, -ваю, -ваєш мног. посливать (ра,зг.), слить [Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти (Вогод. у. — Сл. Гр.)]. по-злидарському, по-злидняцькому нар. нищенски, по-нищенски. позлидпїти, -нію, -нісш разг. обеднеть* по-злидняцькому см. по-злидарському. позлизувати, -з\ю, -зуєш мног. послйзывать (разг.), слизать [Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка)]. позлипатися, -паються * мног. послипаться (разг.), слипнуться [Пальці позлипались та аж побабіли неначе (Тесл.)]. позлити, -лю, -лиш позлить. позлитися, -люся, -лишся позлиться. позлізати см. позлазити. позліплювати1, -люю, -люєш мног. послёп- ливать (разг.), слепить. позліплювати2, -люю, -люєш (изготовить посредством лепки) мног. вылепить. позліплюватися, -люється мног. послёпли- ваться (разг.), слепиться, послипаться (разг.), слипнуться, посклёиваться (разг.), склеиться [Тісно посажала паляниці, бач, як позліплювались (Вогод. у. — Сл. Гр.)]. позлітати, -таємо, -таєте мног. 1) (вверх) повзлетать (разг.), взлететь [Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються (Сл. Гр.)]; 2) (вниз) послетать (разг.), слететь [Кури позлітали з сідала (Сл. Гр.)]. позлітатися, -таємося, -таєтеся мног. после- таться (разг.), слететься [Дивиться [дід] — аж того гайвороння така хила, наче з цілого світу і позлітались гемонські тварі (Стор.)]. возлітка разг. 1) позумент; 2) сусальное золото; мишура [В народу До всього слух тонкий. Відчує миттю, Що так, а що не так. Старе й мале. Правдиве слово прийме за своє, Але позлітку, хоч яку майстерну, Він геть на смітник^ викине (Вирг.)]. позловтішатися, -шаюся, -шаєшся позлорадствовать. по-злодійському, по-злодійськи нар. воровски, по-воровскй [Більша частина підприємців вела свої діла якось по-злодійськи, без порядку, щоб тілько від робітника видавити якнайбільше (Фр.)]. позломлювати см. позламувати. позлословити, -влю, -виш позлословить [Жені дуже кортіло позлословити, вона насилу стримувалась під поглядом Олексія (пе- рекл. з Ажаєва)]. позлотистий редк. золотистый [Цвіли в них [співців] між лаврами квіти барвисті, і навіть терни їх були позлотисті (Л. Укр.); Вечерю подавати він звелів Між липами, де сутійь позлотисту Мережали тонкі узо- ри.листу (Рил.)]. позл отити см. позолочувати і лозлочений см. позолбчепий. по-злочинницькому, по-злочшшицькп нар. злодейски, по-злодейски. позлягати, -гаємо, -гаєте мног. 1) (лечь е постель, заболев) слечь; 2) (на что, на кого) опереться [Найманці сиділи на лавах, позлягали на борти, весла без діла лежали в кочетах (Панч)]. позмагати, -гаю, -гаєш мног. разг. победить; (о сне, дремоте, старости и т. п. — обычно) одолеть [Сон позмагав усіх (Сл. Гр.)]. позмагатися, -гаюся, -гаєшся 1) (с кем) помериться силами, разг. потягаться [Поборюся з дужим морем, Позмагаюсь з горем І покочу скрізь по полю Веселую долю (Гл.); Співали хороше, задушевно. І ніяке радіо чи патефон не могли позмагатися з живою піснею (Минко)]; 2) (против чего; за что) побороться; 3) (некоторое время) разг. посоревноваться [Одного разу шість приїжджих гостей наважилися позмагатися з Олександрою в добуванні білого золота, — шість проти одної (В олош.)]; 4) обл. поссориться; поспорить [За що позмагались?— За масляні вишкварки(Ном.)]. позмальовувати, -льовую, -льовуєш мног. срисовать; (сделать копии с картин —ещё) списать. позманювати, -нюю, -нюєш мног. посмани- вать (разг.), сманить. позмерзатися, -заються мног. смёрзнуться [— Дай нам, мамо, хоч бурякового чаю,— просить Федь, — у діда кишки позмерзалися... (Янов.)]. позмивати, -ваю, -ваєш мног. 1) посмывать (разг.),смыть; 2) (сделать чистымиIювымы- вать (разг.), вымыть [Столй, лавки позмивала (Квітка)]; ~ти голови вымыть головы, помыть головы [А мати всіх однаково жалувала: було щосуботи позмиває і порозчісує голови, сорочки чистенькі понадіває (Барв.)]. позмиватися, -ваємося, -ваєтеся мног. 1) по- смываться; смыться; 2) повымываться; вымыться. Ср. позмивати 1—2. позмикати, -каю, -каєш мног. 1) сомкнуть; 2) обл. свести судорогой [Руки наче хто пов'язав, а ноги позмикав — не слухаються вашої волі (Мирн.); Позмикало йому і руки й поги (Сл. Гр.)]. позмилювати, -люю, -люєш (израсходовать) мног. поизмылить (разг.), измылить [Усе мило позмилювали (Вогод. у. — Сл. Гр.)]. позмилюватися, -люється поизмылиться; измылиться. Ср. позмилювати. по-змііному нар. по-змейному. позмінний посменный [Для неї [робітничої молоді] збудовано спеціальний просторий будинок, що дозволило організувати позмінне навчапня (Рад. Укр., 1956, XI)]. позмінно нар. посменно [Ігор тепер патрони матросам носить, воду постачає.. Вони вдвох з Миколою цим ділом зайняті. Працюють позмінно (Куч.)]. позмінювати, -пюю, -гаоєш и позміняти, -няю, -няєш мног. 1) изменить; (о внешнем, виде чего-нибудь, кого-нибудь книжн. — еще) преобразить [За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали (Харьк. у. — Сл. Гр.)]; 2) (использовать, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)