Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 49 поз поставить взамен другого) позамендть (разг.), заменить, (реже) переменить; (одно другим) сменить. позмінюватися, -нюємося, -нюєтеся и позмінятися, -няємося, -няєтеся мног. измениться; преобразиться. Ср. позмінювати 1. позміняти см. позмінювати. позмінятися см. позмінюватися. позмітати, -таю, -таєш мног. посметать (разг.), сместй [—І де та нечисть набралася на полу! — крикнув Кайдаш, обтрушуючи сорочку. — Лавріне! Візьми віника та позмітай оту погань (Н.-Лев.); Світанок позмітав з неба зорі (Трубл.)]. позмішувати, -шую, -шуєш мног. смешать. позмовкати, -каємо, -каєте мног. умолкнуть, замолкнуть, смолкнуть [Місяць скотивсь із неба, зорі поховалися, соловейки позмовкали (Вовч.); Позмовкали пісні на селі {Варе.)}. во-змовницькому, по-змовницькії нар. заговорщицки, заговорщически [Світлана., по-змовницькому підморгнула решті слухачів - (Янов.); Коли побачив в руках топографа., рисунок місцевості, по-змовницьки усміхаючись, вказав Турові на хутір (Слі.)]. позмокати, -каємо, -каєте мног. поизмокнуть (разг.), измокнуть, (реже) разг. смокнуть; (насквозь) попромокатъ (разг.), промокнуть, вымокнуть [Ну, вже ж і позмокали ми сьогодні, і рубця сухого нема (Вогод. у. — Сл. Гр.)\. позморщувати, -щую, -щуеш мног. сморщить, поморщить. позморщуватися, -щуємося, -щуєтеся мног. сморщиться, поморщиться; (сжаться — о вещах — ещё) съёжиться. позмотувати, -тую, -туєш мног. посм&тывать (разг.), смотать; (свернуть в клубки — ещё) посвивать (разг.), свить. позмочувати, -чую, -чуєш мног. посмачивать (разг.), смочить; (сделать мокрыми) вымочить, разе, иоизмочйть, измочить. поз на вати, -паю, -наєш см. пізнавати. познайомити и редк, познайомити, -млю, -миш (кого з ким, з чим) познакомить (кого с кем, с чем); (отрекомендовать при знакомстве — ещё) представить (когб кому) [Я його познайомив з моїми хазяями — і сам не рад (Коцюб.); Наташа: ..Миша! Поїдемо, милий, до твоїх [батьків], повези мене, познакомі (Тоб.); Знатні ланкові познайомили гостей з агротехнікою вирощування бавовнику (Рад. Укр., 1950, IX)]. вознайомптпся и редк. познайомитися, -млюся, -мишся (з ким, з чим) познакомиться (с кем, с чем); представиться (кому) [Познайомилися ми з дідом Герасимом Чорноморцем років двадцять тому (Ол.); Хай буде., проклятий той час, як я тебе забачив, познайомився з тобою (Мирн.); Наш читач тепер має можливість познайомитися з безсмертними творами Христо Ботева (Корн.)]. Ср. познайомити. познайомлений познакомленный; представленный. Ср. познайомити. познайомлений знакомство; представление. Ср. познайомити. познака знак, метка; (отличительный признак — ещё) примета [На мокрій землі лежить зблідла Юлька, на скроні в неї запеклася кров'яна познака від гострої грані каменя (Шиян); Хіба під вечір або дуже зраня можна здогадатись, що там села, бо дим зніметься, а другої познаки нема, — сказано, в яру (Свидн.)]. познайомити см. познайомити. познайомитися см. познайомитися. познанський позн&нский. Познань, -ні Познань. позпати, -паю, -наєш см. пізнавати, пізнати, познатися, -наюся, -наєшся см. пізнаватися, пізнатися. познаходити, -джу, -диш мног. найти; (разыскивая разг. — ещё) отыскать; (установить наличие чего-нибудь — ещё) обнаружить [Микола пішов по селі, познаходив старих знайомих людей (Н.-Лев.); Частину тих джерел познаходили вже, відкопали (Куч.)]* познаходитися, -диться мног. найтись; отыскаться; обнаружиться [Усе познаходилося, що в їх покрадено (Черниг. у. — Сл. Гр.)). Ср. познаходити. позначання обозначение. позначати, -чаю, -чаєш, позпачйти, -чу, -чйш 1) обозначать, обозначить, отмечать, отметить, помечать, пометить; (ставить метки, отличительные знаки — еще*) намечать, наметить [Прохор видавав квитанції, позначав крейдою мішки (Шиян); Впали перші краплини дощу і позначили палубу темними зірочками (Панч)]; 2) (пе- рен.:означать что-нибудь;свидетельстєовать о ч&м.-нибг/дь)обозначать,обозначить»книжн. знаменовать, ознаменовать [1912—1914 роки позначили собою початок нового грандіозного революційного піднесення в Росії (Ленін)]. позначатися, -чається, позначитися, -чйться 1) (делаться видимым, заметным) обозначаться, обозначиться; (становиться явным^ отчётливым — ещё) вырисовываться, вырисоваться; 2) (становиться примечательным вследствие чего-нибудь) ознаменовываться, ознаменоваться; 3) (на кому, на чбму) сказываться, сказаться (на ком, ма чём)* отражаться, отразиться (на ком, на чём); (перен.—.ещё) накладывать печать, наложить печать (на кого, на что), накладывать отпечаток, наложить отпечаток (на когб, на что) [Кожен сталевар мае сбою індивідуальність, і вона ясно позначається на роботі печі (Собко); Семилітній Івась спалахнув від образи. Запальна батькова вдача позначалася на хлопцеві (Кач.); На підвищенні врожайності благотворно позначились більш швидкі темпи проведення основних польових робіт (Рад. Укр., 1956, IX)]; 4) (только нес верш.: выделяться чем-нибудь среди других) редк. отличаться [Не позначаючися здібностями, він був, проте, всупереч гімназичним традиціям, дуже ретельний до навчання (Смол.)]; 5) страд, з. (несдверш.) 4-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)