Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

поз
50
1103
обозначаться, отмечаться, помечаться;
намечаться; ср. позначати 1.
позначений 1) прич. обозначенный,
отмеченный, помеченный, меченный; намеченный
[Я не знаю, що було з Вами в ту страшну
дату, якою позначені вірші (Л. Укр.);
Перед учасниками наради висіла велика
карта області, на якій було позначено
пущені в цьому році станції (Куч.)]; 2) прич.
обозначенный; ознаменованный [В нашій
країні ви не знайдете закутка, не
позначеного якоюсь видатною подією в
історичному минулому нашого народу (Смол.)].
Ср. позначати 1—2; 3) прил. меченый.
позначення 1) (неоконченное действие)
обозначение; 2) (неоконченное действие)
ознаменование. Ср. позначати 1—2; 3)
(пометка) обозначение [Карту Української
РСР заповнили позначення нових
населених пунктів (Рад. Укр., 1948, І)].
позначити см. позначати.
позначитися см. позначатися.
позначка метка, пометка, отметка;
обозначение; (сделанная карандашом или
чернилами на чём-нибудь — обычно) значок, разг.
птичка [Кожна така баталія залишала
на тілі козака яку-небудь позначку (Панч);
Велика карта, вся вимережена позначками
й стрілами, лежала на столі (Собко);
Примостившись скраєчку коло столу, я зібрав
пачку донесень і почав робити на них
позначки (Верш.)].
позначуваний 1) обозначаемый, отмечаемый,
помечаемый; намечаемый; 2) обозначаемый;
знаменуемый [І завше, скільки б не
пройшло сторіч, Позначуваних датами новими,
Люд України цей знаменний клич В своєму
серці вдячно берегтиме (Бажан)]. Ср.
пози ачати 1—2.
познищувати, -щую, -щуєш мног.
уничтожить, разг. изничтожить; (о живом, о
растениях и т. п. — ещё) поистреблять (разг.),
поистребйть (разг.), истребить; (о хозяйстве
и т. п.; о птичьих гнёздах *— обычно)
поразорить (разг.), разорить.
познімати, -маю, -маєш мног. 1) поснимать
(разг.), снять; (переставить сверху вниз —
ещё) посоставлять (разг.)г составить [В..
каютах, кубриках і салоні познімали все
те, що могло швидко спалахнути під час
пожежі (Куч.); Всі люди стояли як
укопані, познімавши шапки (Н.-Лев.);
Познімали страву і поставили горіхи на стіл
(Квітка)]; 2) (вверх) поднять; 3) (фото,
кино) поснимать (разг.), снять; (спец. —
ещё) заснять.
позніматися, -маємося, -маєтеся 1) по-
сниматься; сняться; 2) подняться;
(отделиться от земли — ещё) повзлетать (разг.),
взлететь; (о флагах, занавесах; о быстром
движении вверх; о чём-нибудь лёгком: пыли
и т. п. — ещё) взвиться [Хитнулись од
вибухів гори, 3 вершин познімались орли
(Нагн.)]; 3) сняться; за сняться. Ср.
познімати 1—3.
позносити, -ношу, -носиш мног. 1) поено-
сйть (разг.), поснестй (разг.), снести;
(откуда^ вверх— ещё) Повыносйть (разг.), вьь
нести; (на что-нибудь — ещё) повзноейть
(разг.), взнести [На полі Антін вже
повирубував, з корінням повикорчовував кущі
ялівнику, позносив його і поскладав на
купу (Чорн.)', Тетяна тим часом позносила
усе манаття з воза, внесла води, подала
учительці вмитися (Коцюб.)]', 2)
(разрушить; унести, сорвав с места) посноейть
(разг.), снести [Знов велено: позносити
насупроти палацу всі хатки, бо за тими
кривобокими хатками немає ніякого виду
з панських віконі (Мирн.); Вітер рвав
пароплав з якоря, ..позносив з палуби
порожні ящики (Трубл.)].
позношувати, -шую, -шуєш мног.
поизносить (разг.), износить, сносить;
(небрежной ноской — ещё) поистрепать (разг.),
истрепать, поистаскать (разг.), истаскать,
разг. перетрепать, перетаскать [Що,
дівуючи, придбала Мотря, то все
позношувала: саме ґноття та рам'я висіло...
(Мирн.)].
позношуватися, -шується поизноситься;
износиться, сноситься; поистрепаться;
истрепаться; поистаскаться;
истаскаться. Ср. позношувати.
познущатися, -щаюся, -щаєшся (з кого, з
чого, редк. над ким, над чим) поиздеваться
(над кем, над чем), поглумиться (над кем,
над чем), поизмываться (над кем, над чем);
(мягче) уст. потешиться (над кем, над чем).
позов (род. позову и редк. позву) юр. иск;
(гражданское судебное дело уст. — ещё)
тяжба [Усі мали надію виграти на суді
позов і забрать Грицаєве поле (Н.-Лев.);
Більше було потім позову за гроші, ніж
самих тих грошей (Л. Укр.); Діло дійшло
До суду, до позвів (Мирн.)]; ^зов дати
(подати) на кого возбудить иск
(тяжбу, дело) против кого [Не так
розсердиться добродій, Коли пан возний позов
дасть (Котл.)].
позовний исковой; тяжебный. Ср. позов.
позовний истец; тяжебник [В яких
траплялося йому бувати лапах І од позовників
чого він не терпів! (перекл. Рильського)].
Ср. позов.
позовнії ця истица; тяжебница. Ср. позов.
позодягати, -гаю, -гаєш мног. разг. пооде-
вать (разг.), одеть [Він за свої гроші усіх
дітей її позодягав (Васильк. у. — Сл. Гр.)].
позолота позолота [Три срібні чарки,
густо вкриті позолотою, а одна і
вовсім золота, з високою пробою,
теж були на шовковій хустці (Куч.); Крізь
просвіти папівзрубаного, вкритого
осінньою позолотою парку бачить Маргіт..
сірий вокзал (Гонч.); На вікна вечір позо-'
лоту кладе (Сос.)].
позолотити см. позолочувати.
позолотитися см. позолочуватися.
позолотілий позолотевший; зазолотившийся
[Щоосені там вівці білі, Від ситості
позолотілі, Обвалами із верховин Шумлять
у затишок долин (Вирг.)]. Ср. позолотіти.
позолотіти, -тїє позолотеть; (при активном
проявлении признака) зазолотиться
[Поки поралп ярину, а вже й колос

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)