Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 50 1103 обозначаться, отмечаться, помечаться; намечаться; ср. позначати 1. позначений 1) прич. обозначенный, отмеченный, помеченный, меченный; намеченный [Я не знаю, що було з Вами в ту страшну дату, якою позначені вірші (Л. Укр.); Перед учасниками наради висіла велика карта області, на якій було позначено пущені в цьому році станції (Куч.)]; 2) прич. обозначенный; ознаменованный [В нашій країні ви не знайдете закутка, не позначеного якоюсь видатною подією в історичному минулому нашого народу (Смол.)]. Ср. позначати 1—2; 3) прил. меченый. позначення 1) (неоконченное действие) обозначение; 2) (неоконченное действие) ознаменование. Ср. позначати 1—2; 3) (пометка) обозначение [Карту Української РСР заповнили позначення нових населених пунктів (Рад. Укр., 1948, І)]. позначити см. позначати. позначитися см. позначатися. позначка метка, пометка, отметка; обозначение; (сделанная карандашом или чернилами на чём-нибудь — обычно) значок, разг. птичка [Кожна така баталія залишала на тілі козака яку-небудь позначку (Панч); Велика карта, вся вимережена позначками й стрілами, лежала на столі (Собко); Примостившись скраєчку коло столу, я зібрав пачку донесень і почав робити на них позначки (Верш.)]. позначуваний 1) обозначаемый, отмечаемый, помечаемый; намечаемый; 2) обозначаемый; знаменуемый [І завше, скільки б не пройшло сторіч, Позначуваних датами новими, Люд України цей знаменний клич В своєму серці вдячно берегтиме (Бажан)]. Ср. пози ачати 1—2. познищувати, -щую, -щуєш мног. уничтожить, разг. изничтожить; (о живом, о растениях и т. п. — ещё) поистреблять (разг.), поистребйть (разг.), истребить; (о хозяйстве и т. п.; о птичьих гнёздах *— обычно) поразорить (разг.), разорить. познімати, -маю, -маєш мног. 1) поснимать (разг.), снять; (переставить сверху вниз — ещё) посоставлять (разг.)г составить [В.. каютах, кубриках і салоні познімали все те, що могло швидко спалахнути під час пожежі (Куч.); Всі люди стояли як укопані, познімавши шапки (Н.-Лев.); Познімали страву і поставили горіхи на стіл (Квітка)]; 2) (вверх) поднять; 3) (фото, кино) поснимать (разг.), снять; (спец. — ещё) заснять. позніматися, -маємося, -маєтеся 1) по- сниматься; сняться; 2) подняться; (отделиться от земли — ещё) повзлетать (разг.), взлететь; (о флагах, занавесах; о быстром движении вверх; о чём-нибудь лёгком: пыли и т. п. — ещё) взвиться [Хитнулись од вибухів гори, 3 вершин познімались орли (Нагн.)]; 3) сняться; за сняться. Ср. познімати 1—3. позносити, -ношу, -носиш мног. 1) поено- сйть (разг.), поснестй (разг.), снести; (откуда^ вверх— ещё) Повыносйть (разг.), вьь нести; (на что-нибудь — ещё) повзноейть (разг.), взнести [На полі Антін вже повирубував, з корінням повикорчовував кущі ялівнику, позносив його і поскладав на купу (Чорн.)', Тетяна тим часом позносила усе манаття з воза, внесла води, подала учительці вмитися (Коцюб.)]', 2) (разрушить; унести, сорвав с места) посноейть (разг.), снести [Знов велено: позносити насупроти палацу всі хатки, бо за тими кривобокими хатками немає ніякого виду з панських віконі (Мирн.); Вітер рвав пароплав з якоря, ..позносив з палуби порожні ящики (Трубл.)]. позношувати, -шую, -шуєш мног. поизносить (разг.), износить, сносить; (небрежной ноской — ещё) поистрепать (разг.), истрепать, поистаскать (разг.), истаскать, разг. перетрепать, перетаскать [Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме ґноття та рам'я висіло... (Мирн.)]. позношуватися, -шується поизноситься; износиться, сноситься; поистрепаться; истрепаться; поистаскаться; истаскаться. Ср. позношувати. познущатися, -щаюся, -щаєшся (з кого, з чого, редк. над ким, над чим) поиздеваться (над кем, над чем), поглумиться (над кем, над чем), поизмываться (над кем, над чем); (мягче) уст. потешиться (над кем, над чем). позов (род. позову и редк. позву) юр. иск; (гражданское судебное дело уст. — ещё) тяжба [Усі мали надію виграти на суді позов і забрать Грицаєве поле (Н.-Лев.); Більше було потім позову за гроші, ніж самих тих грошей (Л. Укр.); Діло дійшло До суду, до позвів (Мирн.)]; ^зов дати (подати) на кого возбудить иск (тяжбу, дело) против кого [Не так розсердиться добродій, Коли пан возний позов дасть (Котл.)]. позовний исковой; тяжебный. Ср. позов. позовний истец; тяжебник [В яких траплялося йому бувати лапах І од позовників чого він не терпів! (перекл. Рильського)]. Ср. позов. позовнії ця истица; тяжебница. Ср. позов. позодягати, -гаю, -гаєш мног. разг. пооде- вать (разг.), одеть [Він за свої гроші усіх дітей її позодягав (Васильк. у. — Сл. Гр.)]. позолота позолота [Три срібні чарки, густо вкриті позолотою, а одна і вовсім золота, з високою пробою, теж були на шовковій хустці (Куч.); Крізь просвіти папівзрубаного, вкритого осінньою позолотою парку бачить Маргіт.. сірий вокзал (Гонч.); На вікна вечір позо-' лоту кладе (Сос.)]. позолотити см. позолочувати. позолотитися см. позолочуватися. позолотілий позолотевший; зазолотившийся [Щоосені там вівці білі, Від ситості позолотілі, Обвалами із верховин Шумлять у затишок долин (Вирг.)]. Ср. позолотіти. позолотіти, -тїє позолотеть; (при активном проявлении признака) зазолотиться [Поки поралп ярину, а вже й колос |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)