Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 52 поз давила, а вони й позринали (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. позрізувати, -зую, -зуєш мног. посрёзывать (разг.), посрезать (разг.), срезать; (удалить что-нибудь иногда — ещё) поснимать (разг.), снять [Дід позрізував у вуликах сухі вершечки старої вощини (Н.-Лев.); Зінька разом з Ольгою., позрізували жовті шапки сопяшників (Шиян)]. позростатп, -таємо, -таєте мног. повырастать (разг.), вырасти [Я сто літ проживу. Та бажається більше прожити. Півстоліття — за мною, а там позростають сини (Криж.)]. позрост?тися, -таються мног. посрастаться (разг.), срастись [Кущі глоду, терну і шипшини позростались ніби (Стор.)]. позрошувати, -шую, -шуєш мног. оросить. позрощувати, -щую, -щусш мног. повыращи- вать (разг.), вырастить. позрубувати, -бую, *буєш мног. повырубать (разг.), повырубить (разг.), вырубить, срубить; (о головах — обычно) снести, поснимать (разг.), снять; (о льде и т. п. — ещё) поскалывать (разг.), сколоть [Де яка деревина була,—все позрубував (Пирят. у.— Сл. Гр.)]. позруйповувати, -новую, -нбвуєш мног. по- разрушать (разг.), разрушить; (сломать — ещё) развалить; (взрывами) взорвать; (довести до нищеты; опустошить) поразо- рять (разг.), поразорить (разг.), разорить. позсаджувати, -джую^ -джуєш мног. 1) пос- саживать (разг.), ссадить; (из чего-нибудь — ещё) повысаживать (разг.}, высадить; 2) (вверх) подсадить [Узяв та й позсаджував дітей на віз (О., 1861, V — Сл. Гр.)]. позсипати, -паю, -паєш мног. поссыпать (разг.), ссыпать [— Не полінуйсь провіять [горох], — Сказала Хівря тут, — в мішечки позсипай (Г.-Арт.); Та позсипала з усіх мисок кришок, Що діти не з'їли: «Оце тобі, ..мій наймитку, Вечеря з обідом!» (народна пісня)]. позсихати, -хаємо, -хаєте мног. позасыхать (разг.), засохнуть; (отощать; истощиться) поиссыхать (разг.), иссохнуть [По незораних степах — чистий пирій позсихав на корню (Мирн.); Були річки— позсиха- ли (Чуб.)]. позсихатися, -хаємося, -хаєтеся мног. поссы- хаться (разг.), ссохнуться [3-й козак: ..Від поганих харчів ми так позсихалися, . що кожна шабля об нас зломиться (Са- мійл.)]. позсікати, <-каю, -каєшлког. ссечь [Дуби так з кореня й вивертає; дощ комиші позсі- 'кав, як шаблею (Вовч.)]. возскакуватп, -куємо, -куєте мног. 1) посо- скакивать (разг.), соскочить [Лікар, а за ним і хлопці позскакували з машини (Трубл.)]; 2) (подняться с места) редк. повскакивать (разг.), вскочить [Куми позскакували з призьби, а Хавроня аж рота роз- аявила (Н.-Лев.)]. позсовувати, -совую, -сбвуєш и позсувати, -ваю, -ваєш мног. посдвигать (разг.), сдвинуть; (поставить вместе — ещё) посоставлять (разг.), составить; (изменить местоположение — ещё) сместить [Далі пішли обідрані хатки убогих людей. Спершу густо, мов їх одну до другої хто позсовував, щоб було затишніше й тепліше; далі рідше та рідше (Мирн.)]. позсовуватися, -сбвуємося, -совуєтеся и позсуватися,-ваємося, -ваєтеся мног. посдви- гаться (разг.), сдвинуться; (медленно спуститься — ещё) посползать (разг.), сполз* тй, посъезжать (разг.), съехать (преим. о частях костюма и т. п.); (упасть с чего- нибудь — ещё) пососкальзывать (разг.), соскользнуть; (о земле — ещё) пооползать (разг.), оползти, пообваливаться (разг.), обвалиться [Стара весь час дослухалась, ніби контролювала оповідання, часом хитала головою. Всі позсувались до гурту (Вас.)]. позстарюватися, -рюємося, -рюєтеся мног. состариться. позсувати см. позсовувати. позсуватися см. позсовуватися. позубити, -зублю, -зубиш и разг. позубцювати, »цюю, -цюєш техн. зазубрить [Позубили мені сокиру (Сл. Гр.)]. позубоскалити, -лю, -лиш разг. позубоскалить. позубцювати см. позубити. позування прям., перен. позирование [Після цілоденних позувань обличчя у Тасі було завжди зморене й покірне (Дмитр.)]. позувати, -зую, -зуєш прям., перен. позировать [Васька іноді навіть позував Тарасові Григоровичу (Ільч.)\ Весела купка дівчат позує перед юним аматоромнфотографом біля фонтана у парку (Рад. Укр., 1949, VIII)]. позумент, -ту позумент [На порозі став перед нами веселий, рум'яний, у свиті і в новім брилі з позументами Сергій Вус (Барв.)]. ^ позумёнтпий позументный. позументник спец. позументщик. позумёнтниця спец. позумёнтщица. позументовий позументный, позументовый. позурочувати, -чую,-чуєшмног. этн. сглазить [Дітей мені позурочувала (Богод. у. — Сл.г Гр.)]. позціджувати, -джую, -джуєш мног. носцё- живать (разг.), сцедить. позціплювати, -люю, -люєш мног. постй- скивать (разг.), стиснуть, (реже) посжи- мать (разг.), сжать [Позціплювали зуби та й лежать, як неживі (Сл. Гр.)]. позчіплювати, -люю, -люєтмног, посцеплять (разг.), сцепить. позчіплюватися, -люємося, -люєтеся мног. посцепляться (разг.), сцепиться; (перен.: вступить в борьбу разг. -^ еще) схватиться [Верби., понахилялись над водою, позчіплювались зеленими верхами (Я.-Лев.)]. позшивати, -ваю, -ваєш мног. посшивать (разг.), сшить [В о д я в и к: ..Та поправ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)