Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поі 53 пої латаття, щоб рівненько розстелялось, та килим з ряски позшивай гарненько, що той порвав пройдисвіт (Л. Укр.)]. поікати, -каю, -каєш поикать. поіменний поимённый [В поіменному списку я прочитав, що поміж делегатів з Волині був і мій колишній інспектор (Смол.)]; ~ не голосування поимённое голосование. поіменно нар. поимённо [Він знав поіменно всіх директорів шкіл (Збан.)]; викликати ^ію вызывать поимённо. поімжити, -жить поморосить. поімпровізувати, -зую, -зуєш поимпровизй- ровать. по-інакшому см. по-іншому. по-індійському, по-індшськи нар. по-ипдйй- ски. поінструктований разг. проинструктированный. поінструктувати, -тую, -туєш разг. проинструктировать [Поінструктував голова, як косити, що й до чого... (Вишня)]. поінструктуватися, -туюся, -туєшся разг. лроинструктйроваться. по-інтелігентському, по-інтелігентськи нар. по-инте лл игёнт ски. поінтересуватися, -суюся, -суєшся поинтересоваться [Хто хоче поінтересуваться, може й без сміху. Сідай отам за током і дивись (Ле)]. поінтригувати, -гую, -гуєш поинтриговать. поінформований информированный,осведомлённый [Дівчата вже цілковито поінформовані про юного, сором'язливого тракториста {Янов.)]. поінформованість, -ності осведомлённость [Уважно слідкуючи за розвитком революційного руху в Росії, Франко знайомив галицьку громадськість з усіма подіями в політичному, культурному і літературному житті Росії і Наддніпрянської України. Поінформованість Франка в усіх цих питаннях гідна подиву (Рад. літер., 2955,18)]. поінформування информирование, осведомление. поінформувати, -мую, -муєш информировать, осведомить [Чи не холодно тоді ще у Кри- ворівні? ..Поінформуйте мене (Коцюб.); Ярина поінформувала про мету своєї подорожі (Десн.)]. поінформуватися, -муюся, -муєшся ипформй- роваться, осведомиться [Виїхав він в різних справах, ..щоб і поінформуватися та поінструктуватися про все (Вишня)]. по-іншому, (реже) по-інакшому нар. по-ино- му, по-другому, иначе [Ми по-новому розумієм світ, По-іншому і любим, і страждаєм (Мал.); Зсе зразу пішло по-інакшому (Смол.)]. по-іракському, по-іракськії нар. по-иракски. по-іранському, по-іраиськп нар. по-ирански. поіржавіти, -віє поржаветь [Коса поіржавіла, вшестернях зубки повибивані! (Вишня)]. по-ірлапдському, по-ірлапдськи нар. по-ир- ландски. по-ісландському, по-ісландська нар. по-ис- ландски. по-іспанському, по-іспанськи нар. по-исп&н- ски. по-італійському, по-італійськії, нар. по-ита- льянски [Товариство у мене виключно російське, і по-італійськи, на жаль, не розмовляю (Коцюб.)]. поїдання поедйние, съедание; пожирание [Щоб привчити поросят до поїдання сухих зернових кормів, їм дають підсмажене зерно ячменю, кукурудзи (Колг. Укр., 1957, 1)]. Ср. поїдати. поїдати, -даю, -д5єш поедать, съедать; (с жадностью разг. — ещё) пожирать [Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу — поїдають (Ном.); Про тюрму боялись [діти] питати, хоч кожному кортіло почути про те страхіття, що поїдає людей (Турч.)]\ *-*ти очима перен. есть глазами; (сильнее) пожирать глаз&ми [Хома, виструнчившись, у якусь мить поїдав майора очима (Гонч.); Ті незнайомі люди, і хати, і дворища, — усе я своїми очима так і поїдаю (Вовч.)]. поїдепий изъеденный. поїджуваність, -пості с.-х. поед&емость [Надземна вегетативна маса сорго., в дуже цінним за поживністю і поїджуваністю кормом для худоби (Соц. тварин., 1956, 3)]. поїдка обл. количество пищи, потребляемое в один приём [У нас хліба ще на одну поїдку буде (Волч. у. — Сл. Гр.)]. поїдливий перен. уничтожающий [Без жалю, немилосердно він катував лихую замашку до крадіжки, безчестив злодійські заміри, окидаючи усіх своїм поїдливим поглядом (Мирн.)]. , поїдом:*-* м їсти разг. поедбм есть [Комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись (Довж.); Думала, прожене Ма- тюха. Коли ж ні. Тільки поїдом їсть, слова не скаже без образи (Головко)]. поїжджанин этн. уст. поезжанин [Чіпка порадиться з Галею, і вродиться в Лободи весілля, цілий тиждень поїжджани п'ють та гуляють (Мирн.); Не спів веселих поїжджай Дзвенить за синьою горою (Рил.)]. поїжджанка этн. уст. поезжанка. поїжитися, -жуся, -жншся редк. поёжиться [Ковальов уявив собі, що буде, коли не витримає статор, і аж поїжився (Собко)]. поїзд 1) ж.-д. поезд [На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (Коцюб.)]; к у р'ё р- с ь к и й ^д курьерский поезд [Моряк уже мчав кур'єрським поїздом серед цивільних пасажирів до Одеси (Куч.)]; пасажирський ~д пассажирский пб- езд; товарний ^д товарный поезд [Проходить товарний поїзд, вантажений гарматами, машинами (Янов.)]; швидкий ~д скорый пбезд [Швидкий поїзд Севастополь — Ленінград мчав на північ (Собко)]; 2) (ряд повозок, следующих одна за другой) уст. пбезд [Проти поїзда їхав другий такий самий довгий поїзд: то їхали польські пани-дідичі гуляти з нудьги так само, од сусіда до сусіда (Н.-Лев.)]; весільний ~д етн. уст. свадебный |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)