Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шої 54 пой поезд [По шлюбі весільний поїзд зараз рушив до Дум'ячишиного дому (Фр.I- •поїздити (поїжджу, поїздиш) поездить; (не- прямым путём; много и в разных направлениях — ещё) поколесить (разг.) [Послав мене [лікар] поїздити по світах, що я саме й роблю (Коцюб.); Та не пан один, Тимофію, — не він один!.. Усі налягли на нашу шию... всім бажається поїздити на їй!.. (Мирн.)]. поїздка поездка [Домовившись про завтрашній ранок, про поїздку в район, Василь попрощався (Коп.)]; ^ка для розва- г и поездка для развлечения, увеселительная поездка. поїздовий относящийся к свадебному поезду [Пісні поїздові співають дружки і свашки (Сл. Гр.)]. Ср. поїзд 2. поїзний поездной [Надвечір від станційки в напрямі фронту., відбув поїзний состав (Смол.)]. Ср. поїзд 1. поїлка с.-х. пойлка [Система підведення і відведення води забезпечує рівномірне заповнення всіх поїлок для курей (Наука і життя, 1956, 3)]. поільник 1) разг., фолък. пойлец; 2) спец. поильник. поїльниця разг., фолък. поилица [Є ще одна причина обміління Каспію. ДЗолга, головна його «поїльниця», зменшила свій вклад у море (Веч. Київ, 1957, V)]. поїння поение. поїсти (поїм,поїси) 1) поесть; (только прям.— 0 людях— ещё) покушать; (израсходовать — ещё) потребить; (кончить еду разг. — ещё) отъесть, уст. откушать [Дні і ночі він був у лісі. До хати заходив лигає, щоб поспати та поїсти (Грим.)]', 2) мног. съесть, разг. поесть [Хто кислиці поїв, а на кого оскома напала (Ном,); Його маленьке серденько так лютувалося, що міг би він, поїв своїх товаришів (Мирн.)]; 3) (испортить — о моли и т. п.) поесть; (о едких веществах — ещё) изъесть. поїстися (поїдяться) (о собаках) разг. погрызться [Свої собаки поїлися (Ном.)]. поїти (пою, поїш) пойть [Прийняв у хату, як сина, як чесну людину... поїв, годував (Коцюб.); На колгоспних тваринницьких фермах електрика грітиме їжу худобі, поїтиме її (Куч.); І ріки срібнії шумлять 1 поять спраглий край (Фр.)]. поїхати (поїду, поїдеш) поехать; (удалиться — ещё) уехать, отправиться; (двинуться за кем-нибудь вслед рит. — ещё) последовать; (тцда и назад — ещё) съездить [Дібровою загін бійців поїхав (Важан); — Не підмастиш — не поїдеш, —пб-філософсько- му закінчив Хома і знову вкрився хмарою кучерявого диму (Тулуб); Кажу тобі, сам чорт не поїде на Якові Кабанцеві. Он який він удався... (Мирн.); Поїхав Дмитренко ні з чим (Мирн.); Разом повставали, Коней посідлали, Поїхали визволяти Катриного брата (Шевч.); Побігли собі, а за ними поїхали усі чиновні (Квітка); Пан Адам припоручає комусь копяку, а мепе бере за плече. — ..Поїдемо в город... я хочу тебе розважить... (Коцюб.)]; п о кривому шляху ~хатиперен. вступить на скользкий путь. пойда обл. неодобр, непоседа. пойма пойма [Почалася косовиця. Вийшли козаки в пойму над Ворсклою (Тулуб)]. поймати1 и разг. понімати, -маю, -маєш, пойняти и разг. поняти (пойму, поймеш) 1) покрывать, покрыть; (водой во время разлива — ещё) затапливать, затопить; (тонким слоем чего-нибудь) подёргивать, подёрнуть [Розлилася вода, пойняла береги, 3 гуком шумним проносило кригу (Граб.); Видко, як котяться хвилі скажені, — То річка у повідь берег поняла (Коцюб.); Безоднії кринички заховані між трав, ..їх темну поверхню, подібну до свічад, Ржа поняла, мов кров (Рил.)]; 2) перен. охватывать, охватить; (о пламени, чувстве и т. п. книжн. — ещё) обнимать, обнять, объять; (то/іько несоверш. — о душевном состоянии рит. — ещё) обуревать [І чорна тінь поймає все живе (Рил.); Вогонь перекидається на хату, солом'яна стріха займається, пожежа швидко поймає хату (Л. Укр.); А який його сум понімав та посідав часом, то й не сказати (Вовч.); Невідомий звір наближався до нього кущами. Страх пойняв хлопця (Трубл.)]; 3) (только соверш.) уст. взять в жёны [Ти, удово, Старая жоно, Не плач, не журися, Бо вже твій син Івась подружився, Поняв собі дівку туркеню (дума)]; 4) (только соверш.) редк. усвоить, разг. перенять [Мавка щиро: Ти розкажи мені, я зрозумію, бо я ж тебе люблю... Я ж пойняла усі пісні сопілоньки твоєї (Л. Укр.)]; 5): [не]^ няти віри разг. [не] поверить [Я ніяк чомусь не міг пойняти віри, що це вона (Вас); Мотря поняла віри і легенько зітхнула (Коцюб.); Як се ти, Кирило, оженився? Якби не своїми очима бачив, зроду не пойняв би віри, щоб такий бурлака та одружився (Вовч.)]; О я к п і й м а ^йняла разг. уст. ни слуху- ни духу [Ми ще було по весіллях, а Чайченка — як пійма пойняла — нема, ніде не буває (Вовч.)]. поймати2, -маю, -маєш и пойняти и поняти (пойму,поймеш) редк. 1) поймать, изловить, разг. словйть [Якби плавала вона в синьому морі рибкою, я б її шовковим неводом пойняв (Вовч.); Поняв ти мені зайця (Чуб.)]; 2) (кого-нибудь на чём-нибудь плохом) перец. поймать (на чём), уличить (в чём;, фам. подловить (на чём). См. ещё піймати. пойматися и разг. поніматися, -мається, пойнятися и разг. попитися (пойметься) 1) покрываться, покрыться; подёргиваться, подёрнуться [Бур'яном понімається земля родюча. Не дбає ні на що молода господиня (Вовч.); Вночі земля дубіла від морозу, поймалась тонким, блискучим, мов скло, льодком (Козач.); Кошлата смушева шапка, кожух, валянці — все геть пойнялося сріблястою памороззю (Баш); В очах, що пойнялись туманом, одсвічувались нові мрії (Вас.)]; ~тпся водою покрываться, покрыться водой; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)