Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пой 55 ПОК превращаться, превратиться в воду [— Бачиш, — обізвалась вона, — як той сніг водою понявся? (Коцюб.)]; ер. поймати1 1; 2) (з ким) {только соверш.) обл. выйти замуж (за кого), вступить в брак (с кем), сочетаться браком (с кем); (сблизиться) сойтись (с кем)[—Не сподівались і ми, Олександре, — озвавсь, виступаючи, огрядний, високий парубок, — не сподівались, щоб старого Хмари дочка та з кріпаком пойнялася! (Вовч.)]. пойменований поименованный. пойменувати, -ную* -нуєш поименовать [Він розказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх (Вовч.)]. поймовпй поёмный. пойнтер, -тера охотн. пойнтер. пойняти1 см. поймати1. пойняти2 см. поймати2. поиндтий, понятий 1) покрытый; затопленный; подёрнутый [Шагайда затримав її руку в своїй, пильно дивлячись у пойняті вологою очі (Куч.)]; 2) охваченный; обнятый, объятый; обуреваемый [Пойняті думками, запоріжці їхали мовчки (Панч); Вона бігла усе вперед, понята жахом, нічого не помічаючи (Коцюб.)]. Ср. поймати1!—2. пойнятися см. пойматися. пойорзати, -заю, -заєш и пойорзатися, -заю- ся, -заєгася редк. поёрзать [Кирило., гостро глянув в очі Зубинському так, що той прибрав лікоть, пойорзав і сів рівніше (перекл. з Федіна); Пойорзався-пойорзався Федя па табуреті, ..потім покосився па пас (Ряб.)]. по-кабардинському, по-кабардинськії нар. по- кабардйнски. по-кавалерійському, по-кавалерііїськп нар. по-кавалерййски. покадити, -джу, -дйш церк., перен. покадить [Я морквою засвітила, Я тютюном покадила (Чуб.)]. покажчик 1) указатель; залізничний ~к железнодорожный указатель; ир є д- мётний ^ к предметный указатель; 2) редк. показатель [Щодо продуктивності праці в промисловості, то тут у нас гарні покажчики: у 1955 році майже вдвоє перевищила вона довоєнний рівень (Тич.)]; см. ещё іюказппк 1. показ, -зу показ [Для творчості албанських поетів характерний показ визвольної боротьби народу в зв'язку з його майбутнім (Літ. газ., 1951, V)]. показаний 1) показанный; указанный; обозначенный; проделанный; предъявленный; представленный [Досвід передовиків сільського господарства був., показаний на обласній сільськогосподарській виставці (Рад. Укр., 1950, IX); Пішли, щоб землю озирать, Де їм показано селитись (Котл.)]; ~нтш вище вышеуказанный [В 1880 р. п. Піскупов видав «Збірник творів» Кухаренка, куди увійшли всі показані вище праці (Коцюб.)]; 2) показанный; 3) показанный; вскрытый; явленный; выказанный; 4) показанный,, изображённый, Представленный [У Леночки знайшовся великий талант перетворення, — показаний нею малюк досі живе в моїй пам'яті (Янов.)]; 5) показанный. Ср. показувати 1—5; 6) (полезный, допустимый, не противоречащий диагнозу) мед. показанный [Женьшень показаний також і при діабеті (Наука і життя, 1956, 3)]. показання 1) (показ) показание; указание; 2) юр. показание, уст. сказка; давати ~ня давать показания; ~ия свідків показания свидетелей, свидетельские показания; 3) мед., вет. показание [Не всі хворі на бруцельоз тварини дають позитивні серологічні показання (Соц. тварин., 1956, 1)]; 4) спец. показание; '--•іія термометра показание термометра. показати см. показувати. показатися см. показуватися. по-казахському, по-казахськії нар. по-казах- ски. показйти, -кажу, -казиш обл. испортить [Дощ показйть дорогу (Шух. — Сл. Гр.)]. показйтися, -кажуся, -казишся 1) мног. прям., перен. побеситься (разг.), взбеситься [Усі —як подуріли, як показилися! (Мирн.); Як з жиру показилися, мов собаки (Квітка)]; 2) (сильно сердиться некоторое время) разг. побеситься; 3) (порезвиться некоторое время) разг. побеситься; 4) (сильно измениться — о лице) обл. редк. исказиться [Зробивсь старший брат білий, як крейда.. Чого ж се обличчя так покази- лося? (Вовч.)]; 5) обл. испортиться [Д р е й- с і г є р: ..Геть показилось дрантя (перекл. Л. Українки)]. по-казковому нар. сказочно, как в сказке [Ось він [місяць] по-казковому освітив три доріжки, що входять в хліба, і еамотню постать Ксені Дзвіняч (Ст.)]. показпйй 1) представительный, солидный; (о внешности: рослый, статный — ещё) видный, внушительный [Я цілком поділяю Вашу думку, що слід би дбати про показніші видання українські у нас, ніж тоненькі брошурки, які тепер здебільшого виходять на Україні (Коцюб.); Іде і він до обніжка, такий здоровий, показний (Тесл.)]; ^»нйй з с ё б|е видный собою [Парубок із себе показний, в червоному картузі ходить (Донч.); Не показца вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька (Барв.)]; 2) (сделанный как образец; для рекламы) показной; 3) (рассчитанный на внешний эффект; мнимый) показной [Наліт чогось показного був і в мові його: бойові слівця, різкий тон, а то й просто окрик (Ряб.); Показних членів партії нам не треба і даром (Ленін)]. показник 1) показатель [Партія вимагала і вимагає ритмічного випуску продукції., як по кількісних, так і по якісних показниках (Рад. Укр., 1957, ІІІ)]\~к степеня мат. показатель степени; 2) редк. указатель [В цьому місці стояв стовп, показник кілометрів (Трубл.)]; см. ещё покажчик 1. показність, -пості внушительный вид; великолепие [Вона [будова] стояла перед ,ним у всій своїй показності (Фр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)