Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
по к 60 пок поквапити, -плю, -пиш поторопить [Пав- луша поквапив і телефоністку (Баш)]. поквапитися, -плюся, -пишся 1) поторопиться, поспешить [Макар Іванович задумався. Непотрібно, цілком непотрібно, — поквапився він з обіцянкою їхати на той похорон (Коцюб.); Горпина підбігцем і приспівуючи поквапилася додому (Фр.)]; 2) (на кого, на що) (соблазниться) разг. польститься, разг. позариться [Не дуже я на вас покваплюсь (Котл.); Олекса: ..Ач, стара собака, чого заманулось? Молодої дівчини, та ще й найкращої! Думав, як бідна, то й поквапиться (Тоб.)]. поквапливий см. поквапний. поквапливість см. поквапність. поквапливо см. поквапно. поквапний, поквапливий торопливый, поспешный [Підлетів на змиленім коні поквапний джура (Кач.); Коли ці птахи [чайки] летять далеко в море — буде тиха, ясна погода, а поквапливий їх відліт з моря до берегів віщує бурю {Наука і життя, 1956, 7); За кілька місяців шаленої праці в Голоднім степу не було часу Саї- дові опам'ятатись. Щодня якась поквапна напруженість (Ле)\. поквапність, -пості, поквапливість, -вості торопливость, поспешность [Подорожній байдуже їв, не ховаючи поквапності й деякої тривоги (Ле); — Я до вас, панове, від вельможного пана Бжеського, — заквапився Свенціцький, і ця поквапливість викривала його хвилювання (Тулуб)]. поквапно, поквапливо нар. торопливо, поспешно [Зайшовши в намет, Микита поквапно почав ладнатись у дорогу (Ряб.); Пасажири поквапливо вийшли з автобуса (Трубл.)]. поквапом нар. разг. торопливо, поспешно [Той поквапом привітався з явним наміром продовжувати свою, путь (Жур.)]. поквартальний поквартальный. поквартально нар. поквартально. поквасити, -вашу, -васиш покваспть. покваспіти, -нїє обл. скиснуть. поквилити, -лю, -лиш постонать [жалобно]; (о людях — ещё) поплакать [жалобно]; (о птицах — ещё) покричать [жалобно]. поквитатися, -таюся, -таєшся и (реже) поквитуватися, -туюся, -туєшся разг. поквитаться, сквитаться; (перен.: свести счёты — ещё) рассчитаться, разг. сосчитаться [Бажання поквитатися було таке велике, що Андрій не стримався і, навіть добре не усвідомлюючи, навіщо він це робить, пішов до шахти (Гур.); Ти зробив свинство. Вліз у сім'ю, взяв чужу жінку... Май же сміливість чесно поквитуватись (Коцюб.)]; м и сталися, ^валися прям., перен. мы поквитались, мы сквитались; (перен.— ещё) мы рассчитались, разг. мы сосчитались; (прям., перен. — без дополнения — ещё) мы в расчёте. поквитований редк.: б у л и ~ні были квиты [Вони не гнівалися один на одного. Вони були поквитовані (Смол.)]. поквитуватися см. поквитатися. поквітчати, -чаю, -чаєш убрать [цветами (зеленью)], украсить [цветами (зеленью)]. поквоктати, -вокчу, -вбкчеш поклохтать. покволом нар. медленно [Тут саме Іустин із келії покволом вийде — у клобуці, у рясі (Тич.)]. покепкувати, -кую, -куєш (з кого, з чого и над ким, над чим) разг. посмеяться (над кем, над чем), насмеяться (над кем, над чем); (преим. не зло) подтрунить (над кем, над чем) [Найду жінку, почастую, З вороженьків покепкую (Шевч.); Історія не позбавлена гумору. Вона любить інколи дошкульно покепкувати над тими, хто намагається обійти її, знехтувати нею (Гонч.)\ Чигирин і сам сміявся, бачачи, що з нього дотепно покепкували... (Ткач); Тільки тепер, побачивши, що Роман повалився від сміху на землю, Магда зрозуміла, що над нею покепкували (Збан.)]. покер, -кера карт, покер. покерувати, -рую, -руєш поруководить. поки, о6лф покіль 1) нар. (сейчас, в течение некоторого времени) пока, разг. покуда, покамест [Покиньмо їх та ходім поки за писарем (Квітка); Скоро напишу більшого листа, а поки цілую тебе міцно і всіх (Коцюб.)]; ^ки суд та діло разг. пока суд да дело; ~ки, г^ль щ о а) пока; до поры, до времени [А поки що одпочиньмо (Шевч.)]; б) (как вводное слово) разг. пока что [Орест: Ні, знаете, я., не вмію ходити в ярмі, хоч би й в літературному; до того ж, поки що, слава богу, мене ніщо й не примушує (Л. Укр.)\ Покіль же що, то ти послухай Того, що я тобі скажу (Котл.)]; 2) нар. (до сих пор, всё ещё) пока, разг. покамест [Пишете, що посилаєте томик своїх оповідань. Я його не дістав поки (Коцюб.)]; 3) нар. (при вопросе) до каких пор, до которых пор, уст. доколе, доколь [І поки ж будеш ти біситься? На Трою і Троянців злиться? (Котл.)]; 4) союз а) (в то время как; за то время как) пока [Поки Пріська лежала та спочивала, Христя поралась коло страви... (Мирн.); Поки два шофери давали раду автомобілю, кіннотники спішились (Риб.)]; б) (до того времени как) пока, разг. покуда, уст. поколе, поколь [Полюбила молодого, В садочок ходила, Поки себе, свою долю Там занапастила (Шевч.); Поводиться кухоль по воду ходить, поки йому ухо одломлять (Ном.); Тільки й щастя, тільки й жити, Покіль буде сонце гріти (Гл.)]; в) (прежде чем) пока [Скільки- то часу мине, поки вона знов побачить любих хлоп'ят (Вовч.); Яка ж в цій байці, братця, сила? А та: ніколи не хвались, Поки гаразд не зробиш діла (Гл.)];0~ки віку [м о г 6], ~ки життя [мого] всю жизнь, разг. до смерти, по гроб [жизни]; (всегда — ещё) век; (никогда —• ещё) ввек, уст. вовек, вовеки [Не перестану тебе любити, поки й мого віку (II.-Лев.); Я тебе кохаю, я тебе, поки життя мого, не покину! (Вовч.)]; ^ки світа [й] сонця см. світ2 1; ~ки сйли |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)