пок 65 пок даиня (Рад. Укр., 1954, /)]; 4) отданный; положенный; приложенный; 5) положенный; 6) построенный, поставленный. Ср. покласти1 1—6. покладення возложение. покладень см. поклад2. поклади см. поклад1 1. пбкладки (род. пбкладкГв) обл. куриные яйца [Затопили в печі, приставили окріп па тісто та горщичок з покладками (Коцюб.); Тут [в ишнку] люди Лишали розум, сіряки І чоботи, дівки — вінки, А господині по- кладки (Фр.)]. покладливий покладистый [Я буду слугою покладливим. Платні ніякої не жадаю (<*>?.)!. покладливість, -вості покладистость. покладливо нар. покладисто. . покладниГі обл. 1) запасливый [Господарство в Балабухи велося погано; Балабуха не любив піклуватись ним, бо не був поклад- ний чоловік (Н.-Лев.)]; 2) запасной, запасный [Знаєте що, отче Палладіє! От чорноризці мають покладні гроші й держать їх дурнісінько під спудом, у скринях (Н.-Лев.)]. поклажа поклажа, кладь [Єгор старанно ув'язав поклажу мотузками, і коні рушили від станції (Шиян)]. покланятися, -няюся, -няєшс^ покланяться. покласти1, -ладу, -ладеш 1) положить; (перен. .тпорж. — ещё) возложить; (в несколько приёмов разг. — ещё) покласть; (на когОу на что — в каком-нибудь количестве— ещё) наложить; (куда-нибудь, где-нибудь — ещё) уложить; (дать место кому- нибудь, чему-нибудь; отдать куда-нибудь для какой-нибудь цели — ещё) поместить [Тищенко з шумом поклав свої великі жилаві руки на стіл (Шовк.); Аркадій! тобі покласти ще крему? (Коцюб.); Єгиптянин: ..Сю постать я б зробив далеко вище, а тую нижче, не жовтогарячу, але червону фарбу тут поклав би(Л.Укр.); Хмарка зупинилася над головою, поклавши смагляву тінь на обличчя (Янов.); Трудящі країн, визволених Радянською Армією від гітлерівської тиранії, 7 листопада урочисто поклали вінки на могили радянських воїнів-визволителів (Рад. Укр., 1952, ХІ);Ось запліта матуся їй Стрічки до кіс квітчасті, А я спішу сестрі своїй До ранця все покласти (Мур.); Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх (Шевч.); Лайкою і погрозами Гуменний поклав їх [людей] на землю і наказав чекати команди (Гонч.); Хлопчину привезли пізно, вночі, і поклали в палату, де лежав один лише чоловік (Грим.)];' ^ти в могилу (довести до смерти) уложить в гроб [Франко не був певний, що на його долю, як він писав, не лишилася частина тих ударів, які поклали в могилу славного поета [Гавлічка] (Вітчизна, 1956, 5)]; ~ти в основу положить в основу; ^»ти голову (о мног. голови) рит. сложить голову (головы) [В різних кіпцях широкої української землі лежать два славні чехословацькі патріоти, мужні воїни, що поклали свої голови в боях проти фашистської армії: чех Октар Ярош.. та словак Ян Налепка (Вітчизна, 1956, 5)\; ~ти [собі] за мету поставить [себе] целью; ^ти за правило положить за правило, сделать своим правилом; ~ ти край (кінець) чому положить конец чему, пресечь что [..тільки соціалізм може покласти край національній гризні (Ленін); Тихович не знав уже, як покласти кінець тій прикрій сцені (Коцюб.)]; ~тп на курс ав. положить на курс [Він поклав літак па зворотний курс (перекл.з Полевого)]; ~ти на н 6- т и муз. положить на ноты, переложить на ноты; ^ти на обидві лопатки положить на обе лопатки; ~ти на себе хрест пгорж. уст. осениться крестом [Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест (Коцюб.)]; ^ти основи чого положить основы чего; '--•ти печать (печатку) перен. наложить отпечаток (печать) [Нам зорі на чола поклали печать, і зорі нам світять в дорогу (Сос); Та проклята панщина, що заїла стільки людей, поклала свою печатку й на Харитона (Коцюб.)]; <^ти п і Д сукно перен. положить под сукно; ~ти початок чому (чого) положить начало чему [Прорвавши фронт імперіалізму, Жозтнева революція поклала початок новій ері — ері краху капіталізму і торжества соціалізму (Рад. Укр., 1956, X)]; <^ти резолюцію наложить резолюцию; славши руку на серце положа руку на сердце; ^ти свої заощадження до ощадної каси положить свой сбережения в сберегательную кассу, поместить свой сбережения в сберегательную кассу; ^ти собі на думці разг. решить в душе [Вона поклала собі на думці все терйіти, у всьому догожати коханому чоловікові (Н.-Лев.)]; ~ти хворого в ліжко уложить больного в постель; *^ти честь на собі разг. сдержаться из уважения к себе; сдержаться, не желая уронить своё достоинство [Вона впізнала своє полотно на сорочці в осавулиного хлопця, та тільки поклала честь на собі, — не хотіла чіплятись (Н.-Лев.)]; 2) (убить) разг. положить, уложить [Андрій пригадав фронтовий епізод, коли Зіна поклала з автомата шестеро гітлерівців (Гур.)]; 3) возложить; наложить [У роки Великої Вітчизняної війни партія і уряд поклали на товариша Ждацова організацію справи оборони Ленінграда (Літ. газ.у 1948, IX)]', ер. покладати 1; 4) отдать; положить; приложить [Вона поклала стільки сили, стільки праці в цей клаптик землі (Коцюб.)]: душу *^ти за кого душу иоложйті. за кого, душу отдать за кого [К в я т к о в- с ь к а: ..Дядя ще закохається? К о т е її- к о: Ой-ой! ще й як! Ви мене знаєте... А коли закохаюсь— і душу свою за. вас покладу!.. (Стар.)]; ср. покладати 2; 5) (назначить какую-нибудь плату, цену) 5—35
|