Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лок вать {разг.); быть торговцем [некоторое время]. покраііашііі 1) закапанный; покапанный; искапанный; 2) усеянный, испещрённый [Можна було сісти на молодій, ще не запиленій пилюкою траві, рясно покрапаній наївними жовтенькими квітами (Гонч.)]. Ср. покрапати 2—3. покрапати, -паю, -паєш 1) (о дожде) покапать, покрапать; 2) разг. закапать, (реже) покапать; (мног. — ещё) искапать [Як гарно ложку ніс [батько] до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно (Довж.)]; 3) (покрыть чем-нибудь) усеять, испещрить. покрапати, -пае (о дожде) накрапывать, покрапывать [Та се дрібен дощик покрапає (Чуб.)]. покраплений усеянный, испещрённый [Зачорніла велика скеля, покраплена білими сніговими плямами (Трубл.)]. Ср. покрапати 3. покраса разг. 1) украшение [Проміння біле від білих стін і вулиць відбиває, ряхтить вогнем на золотих покрасах царських палат (Л. Укр.)]; д л я~си для украшения [Це дерево тільки що для покраси й стоїть (Киев. г. — Сл. Гр.)]; 2) (перен.: приукрашивание) разг. прикраса [Уперше там мені суворії питання Перед очима стали без покрас (Л. Укр.)]. покрасивілий редк. похорошевший [Оглянувшись довкола, побачив [Черниш], як на всьому ще ніби лежить святковий блиск, принесений нею [Шурою] сюди. На покрасивілих обличчях людей, на зброї, на всій природі... (Гонч.)]. покрасивішати, -шаю, -шаєш и покрасивіти, -вію, -вієш редк. похорошеть [Лице його втратило байдужість і раптом покрасивішало від привітної усмішки(Шовк.)]. См. ещё покращати 2. покрасити1, -рашу, -расйш (покрыть краской) покрасить, окрасить, выкрасить; (всё или мног. — ещё) перекрасить [А он дивись — з Золотоноші Який [гласний] одмітний від других, — Покрасив в чорне брови й уси... (Мирн.)]. покрасити2, -рашу, -расйш (придать чему- нибудь красивый вид) уст. украсить [Одна молода чорнобрива і всіх покрасила (К.С.—Сл. Гр.)]. покраситися, -рашуся, -расйшся разг. выкраситься. покрасим обл. костыль [Кухар мішав вогонь довгим покрасичем (Н.-Лев.)]. покрасніти, -нГю, -шєш 1) редк. покраснеть [— Ладна ніч буде нині! — прошептала Горпина, легко покрасніла і зітхнула (Фр.)\ Покраснів, як рак печений (Ном.)]\ 2) обл. похорошеть [Покрасніти не покра- сніє, а подобріти, як схоче, подобріє (Ном.)]. покрасти, -раду, -радеш украсть, разг. уворовать; (мног. разг. — еще) покрасть, поворовать [Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Гл.)]. покрастися, -радуся, -радешся пойти крадучись [Свирид тихо покрався через сіни (Мирн.)]. покрасуватися, -суюся, -суєшся покрасоваться; (в чём — ещё) пощеголять, щегольнуть [Вернися, дочко, вернись, поміркуй- мося, хоч рочок, хоч два у мене покрасуєшся (Чуб.); На вигідну роль молодої Уляни знайшлось багато охочих покрасуватись на сцені (Минуле укр. театру)]. покрашений покрашенный, окрашенный, выкрашенный; перекрашенный [I в кімнатах у нас було гарно: вичищено, вилощено, покрашено (Вовч.)]. Ср. покрасити1. покрашення покраска, окраска. покращання улучшение [Значних успіхів досягнуто V справі покращання життя дітей та їх виховання в країнах народної демократії (Літ. газ., 1951, V)]. покращати, -щаю, -щаєш 1) стать лучше, улучшиться [Наша вулиця хороша: Чиста, рівна, осяйна, А за планом п'ятирічки Ще покращає вона (Мур.); Після розмови з Динченком настрій у Наринського трохи покращав: майбутнє стало трохи яснішим (Шовк.)]; ^щало кому (о здоровье) безл. стало лучше кому [Як же Ви почуваєте тепер себе? Чи помогло Вам пробування в санаторії, чи хоч трохи покращало Вам? (Коцюб.)]; 2) похорошеть [Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав (II.-Лев.)]. покращити, -щу, -щиш улучшить [Все йому хотілося попробувати, перевірити, покращити (Гонч.)]. покраяний 1) прич. порезанный; разрезанный; изрезанный [Пані Олімпія вже накрила столик, поставила на нім каву і булку, покраяну на тонкі, рівні скибки (Фр.); Смужками вузенькими, латками перистими покраяний лан селянський (Вологи.)]; ~ний борознами прям., перен. изрытый бороздами [Покраяне глибокими борознами обличчя стає тугим та червоним як перець (Гонч.)]; 2) прич. скроенный; выкроенный; хоч погано ~шій, та міцно зшитий погов. не ладно скроен, да крепко сшит. Ср. покраяти 1 — 2; 3) прил. резаный; ~ний хліб резаный хлеб. покраяти, -раю, -раєш 1) порезать; (на части — ещё) разрезать, мног,- изрезать [Господиня подала на вечерю бринзи, викинула на стіл гарячий круг мамалиґи і покраяла його ниткою (Гонч.)]; ~-ти на смуги изрезать на полосы, разг. исполосовать; 2) обл. скроить; (по мерке — ещё) выкроить [Підрізав поли він чимало, — Якраз, щоб на рукава стало, — Покраяв та й попришивав — І знов рукава, як рукава (Гл.)]. покревний редк. родной, родственный. покревність, -пості редк. родство, родственность. покректати, -рекчу, -рёкчеш разг. 1) покряхтеть [Старий покректав і знову взявся фарбувати порожню залізну кулю (Ільч.)]; 2) (о лягушках) разг. поквакать. покректувати, -туго, -туєгп покряхтывать; (реже — обычно как выражение удовлетво* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)