Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пок 76 н о і; тобі скидати квітки та покривати голову хусткою! — крикнув Василь і пішов вулицею (Н.-Лев.)]', ~вати молоду (в свадебном обряде) надевать на голову новобрачной убор замужней женщины. покриватися,-каюся, -ваєшся, покритися, -рй- юся,-рйєпіся 1) покрываться, покрыться,^по- дёргиваться, подёрнуться; укрываться, укрыться; облекаться, облечься [Знесилені руки і ноги покривались краплями поту (Коцюб.); Земля покрилася травицею зеленою (Мирн.); Небо покривалось зорями (Фр.); Вона., мерщій стрибнула па ліжко, покрившись коцом з головою (Мирн.); І розум в голові покривсь чудним туманом...(Гл.)],~ ритися землею разг. умереть [Легше, мої любі, покриться землею, Ніж бачить, як другий, багатий, старий, Цілує за гроші, вінчається з нею... (Шевч.)]; ~ритися платком набросить платок [Настя, як спала, так і схопилася; тілько покрилася платком та так і прибігла (Мирн.)]; ~тися плісенню (цвіллю) покрываться, покрыться плесенью (цвелью); ~ тися славою покрываться, покрыться славой, облекаться, облечься славой [Невмирущою славою покривалися герої, віддаючи життя за Вітчизну, в ім'я присяги й громадської гідності (Ле ї Левада)]; ер. покривати 1; 2) (заглушаться) покрываться, покрыться [Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям, що розлягається все дужче (Л. Укр.)]; 3) (только соверш.: удалиться; исчезнуть) обл. скрыться [Вдарили по конях і покрились за гаєм (Барв.); Однієї неділі смуткувала я дуже сама. Катря покрилась десь, — пішла я собі до Марусі (Вовч.)]; 4) страд, з. (несоверш.) покрываться; крыться; укрываться; облекаться; покрываться; покрываться; покрываться; выкрываться [Частина., поміс- пих маток покривається кнурами великої білої породи (Соц. тварин., 1956, 1)]; ср. покривати 1—3, 5—6. покривджений обиженный; ущемлённый [Із кущів визирнуло знову Маркове обличчя. Губи осміхаються, а в очах щось покривджене, ревниве, уперте (Вас); У нього [Франка] нема шовінізму: люди діляться на два табори: на кривдників, проти яких він гострить, як меч, своє слово, і покривджених, яким він оддає своє серце (Коцюб.)]. Ср. покривдити. покривдити, -джу, -диш (кого, що) обидеть (кого), книжн. нанести обйду (кому); (пе- рен.:і стеснить) ущемить (кого, что) [Ж у рейко: Всі бачили, як він Цю дівчину в селі хотів покривдить, А брат обстав, то він його убив (Коч.)]. покривити, -ривлю, -рйвиш 1) покривить, скривить; (сделать косым, направить вкось) покосить, скосить; (о прямом — ещё) изогнуть, искривить; ~ти душ ею покривить душой, покриводушничать [А щоб я, куме, хліб так їла, Коли хоч шаг з кого взяла, Коли хоч раз душею покривила! (Гл.)]; 2) (изменить — о чертах лица и т. п.) раза.^искривйть; (сильнее) разг. исказить. покривитися, -ривлюся, -рившися 1) покривиться, скривиться; покоситься,^коситься; изогнуться, искривиться [Двері покривилися, не пристають щільно (Мирн.); Що то за малесенька хатиночка стоїть, як вона у землю увійшла й покривилася (Воеч.)]; 2) искривиться; исказиться [Підкралось темне страхіття— застукало... Кожного рвонуло за серце, покривились болісно обличчя (Вас.)]. Ср. покривити 1—2; 3) (о ком) скривиться, поморщиться [Валентин Модестович покривився, але взяв трубку (Шовк.)]. покривка редк. покрывало; (перен. — ещё) покров, пелена [Барвистими плямами падало світло., на восковану долівку і лави, вкриті вишиваними шовковими покривками (Тулуб); Сатира його [Салтикова- Щедріна], в більшій мірі від Гоголевої політична, стає при сучаснім гніті єдиною прозірчастою покривкою, під котрою можна в Росії висказувати суд про політику і суспільне безладдя (Фр.)]. покривлений 1) покривлённый, покривившийся, скривлённый, скривившийся; покошенный, покосившийся, скошенный, скосившийся; изогнутый, изогнувшийся, искривлённый, искривившийся [Матрос схопився за замок, але він висів едімкну- тий, трохи покривлений (Мик.)]; 2) искривлённый; искажённый [Ісен-Джан уже бачив, як шептали прокляття покривлені губи людини-звіра (Ле); Він., трохи не плюнув на свою покривлену карикатуру в дзеркалі, ще й поплямозану мухами (Н.-Лев.)]. Ср. покривити 1—2. покривлятися, -ляюся, -ллєшся разг. покривляться, поломаться. покрившій анат.,% с.-х. и пр. покровный [Багаторічні трави, посіяні під покрив, поливають після збирання покривної культури (Колг. Укр., 1956, 6)]; <-^не скельце мікроскопа спец. покровное стёклышко микроскопа; ^-»на тканина анат. покровная ткань. покривники, -ків зоол. оболочники. покривулешііі разг. искривлённый; (о дороге и т. п.) извилистый [Покривулена, як на нашому Прикарпатті, дорога вибігла на невисоку гору (Минко)]. покрнвулитн, -лю, -лит разг. 1) искривить; 2) поехать непрямой дорогой [Поїхав не по простій дорозі, а покривулив (Ном.)]* покрик, -ку разг.1) крик,(отрывистый) вскрик (редк.); (громкий, выделяющийся из общего шума — ещё) выкрик; (радостный, взволнованный — ещё) восклицание; (содержащий приказание, выговор, угрозу — ещё) окрик [З хати почувся одчайдушний покрик породіллі (Ле); 3 височини долітав часом на землю далекий гусиний покрик (Донч.)\ З десятків грудей вихопивсь радісний покрик (Коцюб.); Сердитий покрик її на коня, що задрімав, залунав уже за ворітьми (перекл. з Павленка)]} 2) редк. призыв [А тепер: розуму! праці! — тільки й чутно.. Хто зразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої гострі хвилі іМирн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)