Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пок / пок покрикати см. покрикувати. і покрйкнути, -ну, -неш редк. крикнуть; (внезапно — ещё) вскрикнуть, вскричать; (произнести что-нибудь с волнением — ещё) воскликнуть; (на кого — ещё) прикрикнуть [—Ой, лихо! Ой, біда! — покрикнули жіночі голоси (Вовч.)\ Ну бігать, гомоніть, гайнувати.. Треба впинить: і пострахаєш було і иокрикнеш на його... (Вовч.)\. покрикування покрикивание; вскрикивание; прикрйкивание* [Ад'ютант квапився, і кожен раз, коли він спинявся, ..хлопцям доводилося підбігати на його покрикування (Ле)\. Ср. покрикувати. покрикувати, -кую, -куєш и редк. покрикати, -каю, -каєш покрикивать; (внезапно, отрывисто — ещё) вскрикивать; (на кого-нибудь — ещё) прикрикивать [Уночі сови та сичі покрикували у йому [палаці] на всю околицю (Мирн.); Мовчки, похмуро їв він хліб з часником та часом сердито покрикував на дітей (Коцюб.)]. покрити см. покривати. покритий 1) крытый; покрытый; подёрнутый; укрытый; облечённый; охваченный [В темнім шатрі на ліжку, покритім., перинами, сиділа Мирослава і гірко плакала (Фр.); Сивеньким суконцем покрита [кожушанка], чорним смушком обложена... (Тесл.)\ А пізні яблука звисають де-не-де, Гнучи покриті памороззю віти (Дмитр.); Покриті ганьбою і прокляттям поколінь увійдуть в історію імена Бенкендорфа, і Орлова, і Дубельта, і всіх їх поплічників (Іван.)]; 2) покрытый; 3) покрытый; 4) покрытый; 5) покрытый; 6) выкрытый; 7) покрытый [Незчулася, та й байдуже, Що коса покрита (Шевч.)]. Ср. покривати 1—7. покритикувати, -кую, -куєш покритиковать [Сміявся Недокус. — Тонкошкірий ти, Тарасе, інтелігент. Покритикували, а він і з лиця змінився (Збан.)]. покритися см. покриватися. покритка дорев.покрытка (обл.) [А що тих бідних покриток Пустив [управитель] по світу з байстрюками! (Шевч.)]. покритонасінні, -них сущ. бот. покрытосемянные. покриттєвий 1) покрышечный; 2) покрышечный. Ср. покриття 4—5. покриття 1) (действие) покрытие [Звичайна система покриття жилого приміщення полягала в тому, що посередині приміщення па стіни зрубу укладали головну балку — сволок (Дерев, зодчество Укр.)\\ 2) (действие) астр, покрытие; 3) (устроенное над чем- нибудь) покрытие; (на строении — ещё) крыша [Ми заходимо під скляне покриття інститутського лимонарію (Рад. Укр., 1949у ///)]; 4) (материал, которым покрывают что-нибудь) спец. покрытие [Посеред вулиці ремонтували асфальтове покриття (Дмитр.)\ В технології машинобудування серйозне значення має контроль товщини гальванічних покриттів (Наука і життя, 1956, 3)]; 5) (велосипедной, автомобильной шины; мяча) покрышка; 6) (лицевая ткань Пальто, шубы и т. п.) портн. покрышка; 7) перен. редк. покров; під *^тям чого І люд покровом чего [Борислав під покриттям темноти спав уже давно глибоким сном (Фр.)]. покричати, -чу, -чйш покричать; (громко, сердито разг. — еще) поорать; (от боли, от горя, от негодования — также) пово- пйть [Отак поспорять, покричать., та й розійдуться (Мирн.)]. покришений покрошенный, искрошенный; измельчённый; перекрошенный [На призьбі сидів мош-Діма, оточений курами та качками, і з безпритомною усмішкою божевільного пригоршнею сипав на землю покришену мамалиґу (Коцюб.)\ Дрібно покришена крига, підхоплена сильною течією, проносилася повз них (Трубл.)]/ Ср. покришити. покришення измельчение. покришечка уменьш. 1) покрышечка; крышечка; 2) покрышечка. Ср. покришка 1—2. покришечний покрышечный. покришити, -ришу, -рйішнп покрошить, искрошить; (раздробить на мелкие части — ещё) измельчить; (всё разг. — ещё) перекрошить [Журавель наварив м'яса, буряків, квасольки, картопельки. Покришив дрібненько, склав у високий глечик з вузькою шийкою (Фр.)]. покришитися, -рйшиться покрошйться, искрошиться; измельчиться; перекрошиться. Ср. покришити. покришка 1) (для посуды, утвари и т. п.) покрышка (разг.), крышка [Вона полізла з рогачем у піч, засунула горщик, обгорнула жаром, накрила покришкою (Мирн.); Покришки з брязком впали з цистерн, вогонь торкнувся спирту, і легка блакитна хмарка вся попливла над ним (Коцюб.); Кругом її [гору], мов покришкою, накрило синє прозоре небо, обпираючись своїми краями на землю (Мирн.); — Юри Гната не бачили ніколи? — Отакунький. Низенький, маленький, а волосся довге, покришкою... (Вишня)]; ні дна, ні ~ки кому разг. ни дна ни покрышки кому; своя хата — '--•ка погов. не выносить (не выноси) сор из избы [Видно, вже простили [Ользі] за той хрест. О, вони [батьки] за те, що своя4 хата — покришка (Кач.)]; 2) (велосипедной, автомобильной шины; мяча) покрышка. покришковин покрышечный. покрівельний кровельный [Для лісної зони поширеним покрівельним матеріалом було дерево (ґонт, скіпа, тес) і солома (Дерев, зодчество Укр.)]. покрівельпик кровельщик [Гуркотіла бляха на даху під ударами покрівельників (пе- рекл. з Горького)]. покрівець, -вця 1) крышка [Сахар, паляниця— все те було понакривано плетеними покрівцями (Н.-Лев.); Покрівці на вулики ладнаю (Змиев, у. — Сл. Гр.)]; 2) церк., перен. покров [В руках у неї волочиться якесь шитво з квітками, неначе покрівець до церкви на аналой (Н.-Лев.); Тихес озерце |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)