Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пок 78 пок спить, не зворухнеться, Понад ним покрівцем сизий туман в'ється (Манж.)]. покрівля 1) крыша, книжн. кровля, уст. кров [Бомба впала на схилі висоти і знесла всю покрівлю бліндажа (Куч.); За кладовищем зелеио-жовтим килимом розіслалося поле. Безкрає — воно посунулося за гору, ховалося за синьою покрівлею неба (Мирн.)]; д в о с х й л а ~ля двухскатная (двускатная) крыша, щипцовая крыша [Праворуч занурювалася в небо., дзвіниця костьолу Святої Діви з двосхилою покрівлею (Тулуб)]; жити під однією ~лею жить под одной кровлей, жить под одной крышей [—Я з нею зроду-звіку не буду жить під однією покрівлею, — кричала Кайдашиха (Н.-Лев.)]; обвалення '-'ЛІ горн, обрушение кровли; під рідною ~лею под родной кровлей; 2) геол. кровля [У грубозернистих породах покрівлі вуглеутво- рення нерідко можна бачити дрібні уламки вугілля, які потрапили туди після ерозійного розмиву верстви вугілля, що лежить нижче (Геол. ж., 1953, XIII, 3)\. покрій, -рою покрой [Вони разом приходили до школи, носили одного покрою плаття і вперто намагались сидіти втрьох на одній парті (Трубл.)]. покріпаченип ист. закрепощённый [Український драматург Іван Карпенко-Карий написав трагедію, в якій., дав широку картину народних рухів на Україні у XVIII ст., показав боротьбу селянської покріпаче- ної бідноти з польським панством (Літ. газ.у 1957, І); Тяжке і безрадісне було життя покріпачепої жінки. Ціле літо їй доводилось працювати на па-нщині (Колг. Укр., 1957, 11)]. покріпачешія ист. закрепощение. покріпачити, -чу, -чиш ист. закрепостить. покріпити см. покріплювати. покріпитися см. покріплюватися. покріплений разг. подкреплённый. покріплення разг. подкрепление; дл я^ня сил для подкрепления сил. покріплювання разг. подкрепление. покріплювати, -люю, -люєш и покріпляти, -ляю, -ляєш, покріпити, -плю, -пйш разг. подкреплять, подкрепить [Я часом з головою пірнаю в етнографічні записи, в те чисте і свіже джерело народної творчості та покріпляю тим свої сили (Коцюб.); — Вступімся від нього, лишім його в спокою. Як трошечки проспиться, то сон покріпить його, — говорила спокійно, лагідно пані Олімпія (Фр.); Кухлик, другий чаю покріпили мене трохи (Граб.)]. покріплюватися, -лююся, -люешся и покріплятися, -ляюся, -ляєшся, покріпитися, -плюся, -пйшся разг. подкрепляться, подкрепиться [Пошукай-но чого смачненького з'їсти. Сама покріпишся, та й я коло тебе (Свидн.)]. покріпляти см. покріплювати. покріплятися см. покріплюватися. покріпшати, -шаю, -шаєш окрепнуть. покров 1) покров, поэз. кров, полог (перен.), книжн. уст. сень [Вони зійшлись на роз^ логому дні яру, де розпорошився сніг чистим покровом (Коп.); Величні чола чотирьох будов Вгорнулись в неба голубий покров (перекл. Бажана); І ось раптом високий жіночий сміх гостро розтяв важкі покрови суму (Коцюб.)]; п ід ^вом дерев под сёцъю деревьев; лід <-*-»вом ночі под покровом ночи, под кровом ночи [Вже вирував під м'яким покровом південної липневої ночі мітинг (Ільч.)]; 2) церк. покров [За кражу, за войну, за кров, Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі приносять 3 пожару вкрадений покров!!.. (Шевч.)]; 3) (защита) уст. покров [Кру ста: Що ж ти не п'єш? Фортунат: Я не вживаю. К р у с т а: Дивно! Знаєш, друже, що се образа бога Діоніса, а ми тут під його покровом — бачиш? — Показує на малюнок вакханалій (Л. Укр.)]. покрова церк. покров [Стояв чудовий, ясний осінній день, які бувають перед Покровою (Н.-Лев.)]. покровитель, -теля книжн. редк. покровитель [Суть тотемізму полягала в уявленні, нібито кожна родова група людей мала свого предка — тварину або рослину, який є її родоначальником і покровителем (Нар, стар. іст. УРСР)]. покровителька книжн. редк. покровительница [Тут, цілком імовірно, зображено Арте- міду або, точніше, її прообраз, богиню місяця — покровительку стад і врожаю (Пар. стар. іст. УРСР)]. покровительство книжн. редк. покровительство. покроїти, -рою, -роїш 1) скроить, (реже) покроить [Вона покроїла сорочку й разом з Тигреною почала шити (перекл. з Сьо- мушкіна)]; 2) (провести некоторое время за кройкой) покроить. покроїтися, -роїться скройться; покройться. Ср. покрбїтп 1. покрокувати, -кую, -куєш пойтй, разг. зашагать; (двинуться по направлению к кому* нибудь, к чему-нибудь — ещё) направиться [Замріяний і щасливий, Андрій бадьоро покрокував додому (Гур.); Нічого більше не сказавши, Наринський покрокував до дослідної лабораторії (Шовк.)]. покропити,-роплю,-ропиш 1) покропить, окропить, побрызгать, обрызгать; (слегка разг.— ещё) взбрызнуть, сбрызнуть [Осінь покропила ліси жовтими цятками, ніби витерла об їх шорстку гриву забруднений кадмієм пензель (Тулуб); Вчора набігла хмарка, мов чумацьке ряденце,, та лише покропила суху землю... (Коцюб.)]; 2) церк. окропить [Старий панотець покропив Хмельницького свяченою водою і дав поцілувати хреста (Панч)]; 3) (выпить па случаю чего-нибудь) разг. вспрыснуть [—Таку чудову одежу варт покропити, — сказала Марія й принесла з хижки пляшку горілки (Н.-Лев.)]. покропитися, -роплюся, -рбпишся 1) окропиться, побрызгаться, обрызгаться; сбрызнуться [Коли дід убрався в Іванову одежу, витяг собі скляницю з во- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)