Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ііок . 79 цок дицею і покропився — й нараз помолодшав {народна казка)]', 2) окропиться. Ср. покропити 1—2. покроплений 1) покроплённый, окроплённый, побрызганный, обрызганный; взбрызнутый [Корж лежав на отамановій мажі, дивився на степ, ще не покроплений перловою росою (Тулуб); М а м а й: Ось яка вона, значить, наша земля.. Слізьми полита, кров'ю й потом покроплена' (Янов.)]; 2) окроплённый; 3) вспрыснутый. Ср, покропити 1—3. покрохмалити, -лю, -лиш покрахмалить; (мног. разг. — ещё) перекрахмалить. покруглішати, -шаю, -шаєш и разг. покругліти, -лїю, -ліеш стать круглее, округлиться, разг. покруглеть, округлеть [Очі в Наринського враз покруглішали. Він здавленим голосом спитав: — Миколо Дмитровичу, ви певні того, що сказали? (Шовк.)]. покружати см. покружляти. покр\жйти, -ружу, -ружиш 1) покружить (разг.); (с непереходным значением— ещё) покружиться; 2) (блуждая) разг. покружить [Покружив я, покружив коло хати, та й натрапив на стежку до греблі (Вовч.)]. покружитися, -ружуся, -ружишся покружй- ты я, разг. покружить. покружляти, -ляю, -ляєш и обл. покружати, -жаю, -жаєш 1) покружить (разг.); (описывая круги в воздухе — ещё) покружиться; (о сосуде с вином и т. п. — ещё) обойти вкруговую [Вершники сміливо покружляли по степу, потім з'їхались, посідали, мабуть радились (Десн.); Тривожно каркаючи, знялася в повітря галич і, покружлявши трохи над дзвіницею, полетіла назустріч ранковій зорі (Шиян)]; 2) (водку, вино и т. п.) разг. попить. покрутити, -нГю, -нієш разг. покрупнеть. покрупннпати, -шаю, -шаєш разг. стать крупнее, покрупнеть. покрут, -ту обл. оборот [Проти сонця па темних колесах дуже ясно блищали., лопатні, хапаючи за кожним покрутом колеса лиснючу воду та срібні проміння сонця (Н.-Лев.)]. пркрутйти, -ручу, -рутині 1) покрутить; (заставить вертеться, вращаться) повертеть,,разг. покружить; (хвостом—обычно) повилять [Лікар глянув на нього, покрутив вуса, ніби намотав собі щось на них (Іван.); Лікар подивився на мене та тільки головою покрутив (Мирн.); — Як він там у вас... Чи в нього всі дома?— покрутив пальцем становий коло чола (Коцюб.); Чепіга взяв трубку, покрутив ручку, попросив відділ освіти (Коп.)]; 2) (о ветре, метели) разг. покружить; 3) (искривить) мног. покрутить; 4) (крутя, испортить) мног. разг. искрутить; (испортить, резко нарушив форму предмета) поисковёркать (разг.), исковеркать, разг. покорёжить, искорёжить; (обезобразить— ещё) поизуродовать(рлзг.), изуродовать [Щось іде., на одно око сліпе, вид йому покрутило та повертіло (Свидн.)]; 5) (безл. — о болезненном ощущении) поболеть, разг. поломить; (в ухе,взубе ц т.п.) посверлить; 6) (перен.: с целью обмана) похитрить, полукавить. покрутитися, -ручуся, -рутишся 1) покрутиться, повертеться; (сделать ряд оборотов — ещё) покружиться; (беспокойно двигаясь на одном месте разг. — ещё) поёрзать; (ведя себя суетливо, слишком резво; перен. — об угодничестве, заискивании — ещё) поегозить [Покрутився [літак] над нашим кордоном, прикордонники стрельнули, і він дав дьору... (Трубл.)\ Біля крайніх хат замаячили двоє вершників, які, покрутившись на околиці, зникли у вулиці (Панч); Жандарм: ..Ну, музики, грайте! ..Може й мене охота візьме з вами покрутитися (Фр>)\ І вона справді заспівала якусь веселеньку пісню. Покрутилася дзиґою по хаті (Вільде); Покрутився [Мирко] сюди-туди і у посла Скоро- пуди став за писаря з потреби, — мусив дбати сам про себе (Мак.)\; 2) (о дороге, тропинке, реке и т. п.) разг. извиться [А глухенька доріжка поміж хат покрутилася хуторами (Головко)]; 3) погнуться; 4) искрутиться; поисковёркаться; исковеркаться; покорёжиться, искорёжиться; поизурбДо- ваться; изуродоваться; ср. покрутити 4. по-крутїйському, по-крутійськи нар. плутов- скй. покрутнути, -ну, -пёш разг. повернуть, разг. крутнуть; (головой — обычно) мотнуть [А Тихон покрутне головою та й скаже: «Побачимо, чи так-то воно буде!» (Квітка)]. покрутнутися, -нуся, -нёшсяразг. крутнуться [Сестра Марфа: Далі ключ не йде! Силкуюсь, силкуюсь, а він став та й не подається.. Сестра Серафима: Давай ще я. От бач, і покрутнувся (Мирн.)]. покруч (покручі — ж. р. и пскруча — м. р.) 1) помесь, обл. ублюдок; 2) (о недоразвитом, никчёмном человеке) разг. презр. ублюдок, межеумок [Битися закортіло,собако?Ну, вставай! Знатимеш, як плодити покручів з чужою жінкою (Тулуб)]; 3) перен. редк. изгйб, извйлина [Чудні слова тільки розбуджували в його дитячій голові часом якісь незвичайно чудні покручі мислі.... (Н.-Лев.)]. покручений 1) прич. покрученный [На згарищі валялася бита червона цегла, покручена вогнем іржава бляха (Чорн.); А за думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для ви- , правлення покручених конструкцій (Вишня)]; 2) прич. искрученный; ноиско- вёрканный; исковерканный; покорёженный, искорёженный; поизуродованный; изуродованный [Збуджені раптом з голодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (Коцюб.); Ворожі трупи, покручені, пошматовані на мотлох, лежали по всьому узгір'ю (Гонч.)]. Ср. покрутити 3—4; 3) прил. (о дороге, реке и т. п.) извилистый, редк. извивистый; (не прямой) вьющийся [Мар'янка пробиралася вузенькою покрученою стежкою (Десн.); А |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)