Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пок 80 пок он покручопа якась срібляста гадючка... То — річка... (Вишня)]. пбкручнии ублюдочный. покручувати, -чую, -чуєш разг. покручивать; (хвостом) повиливать [Кахикав писар, кахикав, покручував уси, покручував (Квітка)', Всі панночки мали, або намагались мати, безжурний пташиний вираз, покручуючи головками та щебечучи (Л. Укр.)\ Так цвірчить і стриба горобець перед котом, що вловив гороб'я і, міцно здавивши зубами, покручує довгим хвостом та висвічує хижо очима (Мирн.)\. покрюкати, -каю, -каєш 1) покаркать; 2) (о журавлях) обл. покурлыкать; 3) (о лягушках) обл. поквакать. покрякати (покрякаю, покрякаєш и покря- чу, покрячеш) 1) (о крике утки) разг. покрякать; 2) (о крике ворон и некоторых других птиц) покаркать; 3) (о лягушках) разг. поквакать; 4) (только с формами покрякаю, покрякаєш) (о человеке) разг. покрякать. покрякувати, -кую, -куєш разг. 1) покрякивать; 2) покаркивать (разг.) [На сусідній вербі чорніла купа хмизу—вороняче гніздо. У ньому покрякували молоді воронята (перекл. з Беляева)]', 3) квакать [время от времени]; 4) покрякивать [Старий похмуро сидів на передку, одвернувшись від мене, і мовчав, зрідка тільки покрякуючи (перекл. з Пушкіна)]. Ср. покрякати 1—4. покувати,1 -кую, -куєш {) мног. выковать [Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка (Метл.)]', 2) (в течение некоторого времени) поковать; 3) (надеть цепи, кандалы) мног. заковать. . покувати2, -куб, покукати, -кає (о кукушке) покуковать. покудкудакати (покудкудачу, покудкудачеш и покудкудакаю, покудкудакаєш) покудахтать. покудлати, -лаю, -лаєш взлохматить, разг. всклочить, взъерошить, всклокочить, вскосматить, встрепать. покудбпчений см. покуйовджений. покудбвчити см. покуйовдити. покуйовджений, разг. покудбвчений взлохмаченный; всклоченный, взъерошенный, всклокоченный, вскосмаченный, встрёпанный. Ср. покуйовдити. покуйовдити, -джу, -днш и разг. покудбвчити, -чу, -чти взлохматить, разг. всклочить, взъерошить, всклокочить, вскосматить, встрепать [Олександр Іванович безтямно покуйовдив собі бороду, потім скинув пальто (Шовк.)]. покукати см. покувати2. покукурікати (покукурікаю, покукурікаєш и обл. покукурічу, покукурїчеш) покукарё- кать. покулений по скрюченный; скрюченный; попорченный; скорченный [Хвилю стояла мовчки, випростовуючи свою високу стать та розправляючи покулені пальці (Фр.)], Ср. покулити. «окулити, -лить безл. мног. обл. по скрючивать (разг.), скрючить, покбрчить (разг.), скорчить. покулитися, -ляться поскрібчиваться; скрючиться; покбрчиться; скорчиться. Ср. покулити. покульгати, -гаю, -гаєш похромать, пазг. поковылять [Петров задоволено посміхнувся і покульгав на своє місце (Ряб.)]. покультурнішати, -шаю, -шаєш разг. стать культурнее (разг.), стать более культурным [Виправитеся, заспокоїтесь, покультурнішаєте, тоді дозволимо вам бувати в клубі! (Вишня)]. покумашія разг. кумовство [Христя ж дивилася на покумання, як на зв'язок довічного товариства з Галею (Мирн.)]. покуматися, -маюся, -маєшся и покумитися, -млюся, -мйшся разг. сделаться кумовьями, разг. покумиться [Покумались вони років вісімнадцять тому (Ряб.)\ Що ти страшиш мене? Та я ні бога, ні чорта не боюся, бо я з чортами давно покумалася (Шиян)]. покумёкати, -каю, -каєш разг. поразмыслить [А з другого боку ж — і злидні насідають... От тут тобі й покумекай (Вишня)]. покумитися см. покуматися. покумувати, -мую, -муєшразг. побыть кумом; побыть кумой [Покумував, погуляв купець, залишив подарунків хрещеникові та й поїхав (народна казка)]. покуняти, -няю, -няєш разг. подремать, разг. поклевать носом. пбкуп, -пу разг. 1) покупка, купля; 2) (купленная вещь) покупка [Софія не призналась би зроду, що йде за покупом для баронеси (Л. Укр.)]\ 3) (требование на товар со стороны покупателя) спрос [Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи (Черк. у. — Сл. />.)]. покупати, -паю, -паєш выкупать, искупать; (немного помыть — ещё) покупать. покупатися, -паюся, -паєшся выкупаться, искупаться; (побыть в воде, купаясь) покупаться [Ходімо ж попереду покупаємося та, вертаючись, і підемо (Мирн.); Сам дуб чи бересток стояв-стояв, дививсь у воду прозору, і покупатися йому забажалося... (Вишня)]. покупець, -пця покупатель; (в торговых сделках уст. — ещё) покупщик; приобретатель (книжн.) [Із запізненням відкрив свій ларьок книгар, і зараз же по книги посунули покупці (Янов.)]. покупити см. покупувати. пбкуика покупка; приобретение [П р о н я: На Хрещатику була: ось для вас покупку принесла (Стар.)', Стара Яворська дала їй гроші, а сама забрала кошик з покупкою (Чорн.); На гривеник покупки, а на карбованець крику (приказка)]. Ср. покупувати. покупляти см. покупувати. покупний покупной. покупниця покупательница; покупщица; при- обретательница[—Спитайте козачку Ель.мас. Олена по-нашому, — нашвидку кинула по' |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)