Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пол 82 пол смаки (Н.-Лев.); А я прошу 1 а я прошу: «Та хоч покуштуй, та хоч губою приторкнись! Воно добре, не абияке» (Вовч.); Нащо було палити, не давши навіть покушать? {Коцюб.)]; '--•вати стусанів разг. получить тумакрв [Гей, хто зо мною вийде битись, Покуштувати стусанів? (Котл.)]. йола 1) пола [Дорожній кожух на ньому такий довгий, що черкає полами сніг (Шиян); «.. Ануте!» Як се тільки гукнув, так поли у шатра і впали (Квітка);Ла сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море (Шевч.); Смішні ті» наші видавці: оце смичуть за поли, — давай щось нового! — а даси, то воно й зостаріється те нове, поки на світ вилізе [Л. Укр.)]; ~л? в полу пола об полу; поли крає (врізує), а плечі латає погов. полы корот&ет, а плечи латает; вдаритися (б йтися)'в поли, вдарити об поли удариться об полы, ударить об полы [Коли Кіндрат розповів йому про зустріч з Яриною, Му- сіц Шпичка аж вдарив об поли: — Не дочекався старий Верига, а він же виглядав її день і ніч (Панч)]; [від н а п а с~т і] хоч поли вріж, та втікай (тікай) погов. [от беды] хоть полу отрежь, да уйди [— Приятель [становий], значить — .. насміхається Пищимуха. — Від такого приятеля поли вріж, та тікай, а ви з його приятельством носитесь, як циган з писаною торбою (Мирн.)]; з-п ід ~лй прям., пе- рен. из-под полы [Баби про щось радились. Семен вийняв з-під поли око горілки і постдвив на стіл (Коцюб^]; каптан з розгорнутими полами уст. распашной кафтан; 2) полотнище [Поли з рудої юпки, мов крила, мають за ним від прудкого бігу, а він усе біжить далі (Коцюб.)]. полабський филол. полабский. полабузнитися, -шося, -шился (до ктбго) разг. неодобр, полебезить (переднем); (суетясь — ещё) поюлить (перед кем). полавГрувати, -рую, -руєш полавировать. полататися, -гається разг. полагаться [ —Сто карбованців, кажу, з вас полагається,— вдруге, досить ввічливо натякнув переможець (Шиян)]. полагідніти, -нію, -нїєш и полагіднішати, ~шаю, -шаєш стать более мягким, смягчиться [— А ти не ображайсь, — полагіднішав Чумак.—Про твою ж користь дбаю. По дружбі (Головко)]. полагоджений 1) починенный, исправленный, поправленный; зачиненный; перечиненный [Червоноармієць пильно оглянув полагоджений орчик (Головко); 3 полагодженим стерном пароплав повільно пробирався між кригою (Трубл.)]; 2) улаженный; 3) приготовленный; собранный; снаряжённый [Вечірня пошта була полагоджена (Фр.)]. Ср. полагодити 1—3. полагодження починка, исправление, поправление [Тетяна пройшлася за жниваркою, ніби перевіряла полагодження (Ле)\ ч— Товаришу комісар, — говорю, — потрібний певний час для полагодження коробки швидкостей (Янов.)]. полагодити, -джу, -диш 1) починить, исправить, поправить, разг. зачинить (прореху, дыру); (всё, много чего-нибудь разг. — ещё) перечинить [Шофер зупинив автобус, щоб щось полагодити в моторі (Трубл.); Вирівняв стріху на вдовиній хаті, полагодив двері біля повітки (Жур.); Раз. панночка занесла свої черевики полагодити (Барв.); Дружба, вона, кажуть, як скло: розіб'єш— не складеш, не полагодиш (Ільч.); Андрій не покидав надії, що ось-ось не видко як наїдуть пани, усе полагодять і пустять « фабрику (Коцюб.)]; ^ віддати ~ти отдать починить, отдать в починку; 2) (привести в порядок, к нужному результату) уладить [— Нащо, в^м тут висідати, пане Іванський? — питався ¦ пан директор. —Справу свою завтра полагодите, а тепер їдьте зі мною на весілля (Мак.)]; 3) обл. приготовить; (для еды, еду — ещё) собрать; І для работы и т. п.— ещё) снарядить Хома: Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники (Шевч.); Полагодила обідати; Тихон достав хліб, покраяв на шматки (Квітка)]. поладити, -джу, -диш и поладнати, -н?ю, -наєш 1) починить, исправить, поправить; зачинить; перечинить [Поладила якось драбину (Чуб.); Батько, де текло, кришу поладив (Барв.); Подаючи зламане кайло, коваль сказав: — На, Софроне, поладнай (Бойч.)]; ср. и см. ещё полагодити 1; 2) (согласовать) уладить; (прийти ко взаимному согласию) поладить, разг. сойтись; (устроить) разг. сладить [Палкая козачка поладила й погодила усе так, як бажалося її душеньці (Вовч.)', Ну, звісно, щодо грошових справ, то ми з Вами якось полад- наємо, коли я буду в Чернігові (Коцюб.)]. полазити, *лажу, -лазиш разг. 1) полазить, полазать [Хотілося полазити по деревах, поплавати в річці (Іван.)]; 2) поползать; (двигаясь из стороны в сторону разг.— ещё) поелозить [Прокинувся ліс. Рушилась і бджола. Виткнулась одна у віконце, ..полазила, полазила по улику, знялась і полетіла (Мирн.)]. полакований полакированный [Його найбільше здивувало примазане, ніби полаковане волосся і миршавий вигляд худорлявого,, сухого чоловічка (Коп.)]. полакбмитися, -млвдся, -мишся редк. 1) полакомиться; 2) (на що) цольстйться (на что, уст. чем), соблазниться (чем), прельститься (чем), разг. позариться (на что) [Полакомивсь я на проценти, продав Корови, дав грошей три сотки (Фр.)\; 3) (увлечься) уст. прельститься [Не знаю вже, як вам сказати — чи молода вона була, ся кова* лиха, чи стара; але здається—молода й гарна: інакше не полакомився б король (Мак.)]. полакувати, -кую, -кусш полакировать. поламаний, разг, редк. поламлеппй 1) полбман- ный, сломанный; изломленный; сломленный; изломанный [Пролізши через куну іржавих поламаних машин, ..хлопці-поба* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)