Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пол 84 полатувати, -тую, -тусщ строит, обрешетить. полаштувати, -тую, -туєш редк. 1) уладить; 2) приготовить; (для еды, еду) собрать; (для работы и т. «п. — ещё) снарядить. См. ещё полагодити 2—3. полащитися см. поластитися. полаяти, -лаю, -лаєш побранить, поругать, разг. полаять; (слегка разг. — ещё) пожурить; (назойливо фам. — ещё) пожучить [Інший раз і полає [старший] дурно — замовчи: все гаразд буде (Мирн.\\ Мій Дядько деколи мене поб'є й полає — Та й суне в руку медяник (Боров.)]. полаятися, -лаюся, -лаєшся 1) поссориться, разг. побраниться, перебраниться, поругаться [Арсен щиро признався, що полаявся з жінкою (Дмитр.); Полаялись за масляні вишкварки (Ном.)]; 2) (провести некоторое время в ле»ебра«ке)побраіійться,поругаться, разг. полаяться; (выразить кому-нибудь в резких словах неодобрение, осуждение— ещё) побранить, поругать, разг. полаять [Часом дівчина переконувала себе, що нічого страшного не буде, полається пані ґра- финя, погримає, ..але ж не з'їсть її... (Донн.)]. полба бот. полба. пблбяиий бот. полбенный, разг. полбяной. ноле 1) поле; (засеянное или возделанное под посев — ещё) нива; (место косьбы) покос [Поле — це безкрає море — скільки згля- неш — розіслало зелений кш$им, аж сміється в очах (Мирн.); Журбою поле не перейдеш, то й од долі не втечеш. Яково буде — побачимо (Воен.); Проворний, як вітер у полі (Ном.); На Голій горі Антін Глущук має два морги поля" (Чорн.); Йон їхав., по снопи на поле (Коцюб.)\ Усе теє пригодиться, що на полі корениться (Ном.)]; в чистому ^лі в чистом (открытом) поле [В чистім полі криниченька На чотири зводи (народна пісня)]; житні *^ля ржаные поля; крижане ~ле ледяное поле; парове ~ле с.-х. паровое поле, поле под паром [Як осінню, так і весняну безіїоличну оранку., в паровому полі, зайнятому люпином під озимі, проводити недоцільно (Колг. Укр., 1957, 7)]; 2) (перен.: основной цвет,' пространство, на которое нанесены узор, рисунок и т. п.) поле, фон [Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (II.-Лев.)', Тоненькі рученята і гнучка дитяча шийка вирізнялись, мов алебастрові, на темному полі фотографії (Л. Укр.)]; 3) (узкая полоса вдоль края листа бумаги) поле; (чаще мн. ч.: поля, -лів) поля^ 4) (только мн. ч.: поля, -лів): ~ля капелюха поля шляпы; 5) (пространство, доступное для каких- нибудь действий) спец. поле [Читання газети відбувалося прилюдно, на футбольному полі (Смол.); Першого ж дня Мере- сьєв розшукав па льотному полі інструктора третього загону (перекл. з Полевого)]; ^ле бою (битви) поле сражения (битвы, торж. брани) [Так він думав, не розуміючи, що найвищу нагороду одержував там, на полі бою (Иное.)]; <-»ле зору поле зрения [Василь миттю зникає з нашого поля зору (Гал.)]; ~ля з р б ш є н я с.-х. поля орошения; ~лЛ поховання архл. поля погребения; дослід* не ~ле с.-х. опытное поле; магніт- не о-ле физ. магнитное поле [Заряджені частинки з різною масою по-різному відхиляються при дії на них одночасно електричного і магнітного полів (Наука і життя, 1956, 11)]; мінне ~ле минное поле [Сапери групами снують по всій висоті., з міношукачами в руках. Позначають мінні поля (Гонч.)]; у ~лі зору перен. в поле зрения [Президія ЦК стала регулярно діючим колективним органом, у полі зору якого знаходяться всі найважливіші питання життя партії- і країни (Матер. XX з. КПРС)]; 6) (перен.: сфера какой-нибудь деятельности) поле, книжн. рит. поприще, нива (уст.) [Поле діяльності агронома, зоотехніка, іншого спеціаліста сільського господарства широке (Рад. Укр., 1954,1); На літературному йолі мені щастило (Коцюб.)]; 0 одного ~ля ягода фам. одного поля ягода [Що стражник, що становий — всі вони одного поля ягода (Мирн.)]; шукай вітра в ~^лі погов. ищи ветра в поле или и был таков или поминай, как звали [Вона була певна, що дівчина передчуває те, що має статись, і лишень шукає слушного менту, аби вискочити з хати — тоді шукай вітра в полі (Коцюб.)]. полевод редк. полевод [Працював я, коли ви пам'ятаєте, полеводом колгоспу, в нас- таки, на Полтавщині (Куч.)]. С-и. еще рільник. полеводство редк. полеводство. См, ещё рільництво. полегенько, полегёньку *нар. разг. полегоньку [— Отакої! — почувся з жіночого гурту дзвінкий молодий голос. — Ми, жіночки, покосимо, а він хай собі полегеньку, щоб часом бува живіт не заболів... (Жур.)]. полегёсенько, полегёсеньку нар. уменыи. разг. полегоньку [В очах у мене щось ніби полегёсеньку свербить, я кулаками протираю очі і солодко-солодко позіхаю (Вишня)]. полегкість, -кості облегчение; (мягкое отношение, смягчение) снисхождение [Тепер він побачив живу Катерину і з полегкістю та радістю ловив кожну посмішку на ЇЇ жвавому обличчі (Жур.); А якого ж добра нам ждати? Чи не буде полегкості на податі, на хліб? (Н.-Лев)]\ без будь- якої ~ кості без всякого снисхождения; з >—'тю (в значении нар.) с облегчением, облегчённо [Він трохи блідне і, зітхнувши немов з полегкістю, вимовляє одне слово (Коцюб.)]; не заслуговувати на ^ть не заслуживать снисхождения. полеглий 1) полёглый, полёгший [Особливо великі втрати у вигляді незрізаних і зрі- - заних стебел бувають за жаткою при збиранні полеглого хліба (Колг. село, 1954, VII); Мокрина сіла на човкі,вхопила весло, одіпхиула ним полеглий очерет і посунула |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)