Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пол 85 пол вперед свого човна {В.-Лев.)]', 2) (о человеке) пбвший [..9 січня 1913 року близько 200 тисяч російських робітників страйкують, шануючи пам'ять полеглих борців і закликаючи до нової боротьби всю демократичну Росію (Сталін)]. полегшати, -таю, -шаєш 1) стать легче, сделаться легче, стать более лёгким, сделаться более лёгким; (о чём-нибудь разг. — ещё) облегчиться; 2) (уменьшиться в силе, в степени проявления) ослабеть, умериться, перен. смягчиться; (преим. безл>: о боли у о физическом или нравственном состоянии) стать легче, разг. полегчать; (о чувстве облегчения после боли, тревоги — ещё) отлечь [Пише, що простудився та й лежав, а тепереньки полегшало (Мирн.)]; біль ~шав боль умерилась, боль смягічйлась; на серці ~ піало на сердце стало легче, от сердца отлегло [Тут Маруся, як розказала перед своїми усю правду, то й стало їй на душі весел іще і на серці полегшало (Квітка)]. полегшений 1) прич., прил, облегчённый [За сивим [конем]., нісся гнідий Ониськів кінь. Полегшений від вершника, він докладав сил, щоб не відставати {Ле)\ Треба також різко збільшити виробництво взуття гарячої вулканізації на мікропористій полегшеній підошві (Наука і життя, 1957 1)]; 2) прич. облегчённый, ослабленный, умеренный; смягчённый. Ср. полегшувати 1—2; 3) прил. (выражающий облегчение) облегчённый [Радісний гомін, ніби полегшене зітхання, прокотився в юрбі (Куч.)]. полегіпепість, -пості спец. облегчёпность. полегшення 1) облегчение [Революційний клас в реакційній війні не може не бажати поразки свого уряду, не може не бачити зв'язку його воєнних невдач з полегшенням повалення його (Ленін)]; 2) облегчение, ослабление; смягчение. Ср. полегшувати 1—2; 3) (о состоянии) облегчение [Вона одна дозволила собі ІІа самоті по-бабському повити, Шукаючи полегшення в журбі (Бажан)]; з ~ням (в значений нар.) с облегчением, облегчённо [Е(ійці з полегшенням вдихнули свіжого морози- стого повітря (Гонч.)]. полегшено нар. облегчённо [Хома полегшено зітхнув (Тулуб)]. полегшити см. полегшувати. * полегшитися см. полегшуватися. полегшувальний облегчительный. полегшування облегчение. полегшувати, -тую, -шуєш, полегшити,-легшу, -лёгшйш 1) облегчать, облегчить [Електрика дуже полегшувала працю колгоспного хлібороба (Куч.); Вітер віяв Маркові в спину і полегшував йому ходу (Трубл.); Чого тільки не вигадував скромний милий Сошенко, щоб тим часом хоч трохи полегшити долю Тараса (Іван.)]; 2) (о физическом или нравственном состоянии) облегчать, облегчить, ослаблять, ослабить, умерить, умёрйть, перен. смягчать, смягчить [Всю ніч просиділа вона в саклі Нур'ялі, намагаючись полегшити Горшшиш муки (Тулуб)]; ліки ^лёгшйли біль лекарство облегчило боль. полегшуватися, -шується, полегшитися, -лёг- шйться облегчаться, облегчиться. полегшуючий облегчающий. поледарювати, -рюю, -рюєш побездельничать, разг. полентяйничать, полодырничать [Звикла [Ніна] вже рано лягати спати. О десятій — у ліжку Бо вставати теж треба рано. Ото тільки в неділю можна поледарювати допізна (Коп.)]. поледащіти, -щію, -щїсш 1) облениться, разг. разлениться; 2) (стать морально? неустойчивым, развращённым) испбртщъся, опуститься. пол еден іти, -цію, -ні єні поледенеть. полежале, -лого сущ. уст. полежалое. полежати, -жу, -жшп полежать; (о больном — с обозначением времени — ещё) пролежать [Хоча лежачого й не б'ють, То і полежать не дають Ледачому (Шевч.); Я тільки два дні полежав у ліжку і тепер вже встав, трохи ослаблений, але здоровий (Коцюб.)]. полезахисний полезащйтпый [Полезахисні лісові смуги сприяють снігозатриманню, зменшенню швидкості вітру, збільшенню вологості грунту (Колб Укр., 1958, 2)]. полелїятп, -лію, -лієїп полелеять. полемептувати, -тую, -туєш 1) покричить; (громко, протяжно) разг. повопйть; 2) (о собаках) пол&ять [заливисто]. иолемізувати, -зую, -зуєш полемизировать [Треба не тільки полемізувати, а й розкривати своєрідність творчої вдачі поета {Літ газ., 1958, І)]. полеміка полемика [Полеміка тільки в тому разі принесе користь, коли вона вияснить, в чому власне полягають незгоди.. {Ленін)]. полеміст полемист [Серед полемістів XVI— XVII ст. підноситься велична постать Івана Вишенського, найвизначнішого українського письменника тієї епохи (Іст. укр. літ.)}. полемістка полемистка. полемічний полемический; (склонный к полемике — ещё) полемичный [3 другої половини XVI ст. на Україні починає розвиватися полемічна література, спрямована проти унії і католицизму (Іст. Укр РСР)]. полемічність, -ності полемичность полемічно нар. полемически, полемично [У нолемічцо загострених «Листах до поета», у вірші «Один в любов...» Тичина виступає борцем за нову, революційну естетику (Іст. укр. літ.)]. Ср. полемічний. полендвиця см. полядвиця. пблений см. полотий. по-ленінському, по-ленінськи нар. по-л^нин- ски. полепетатп, -печу, -пёчеш и полепотіти, -почу, -потмш полепет&ть. полестити, -лещу, -лестиш польстить. полестйтпся, -лещуся, -лестйшся польститься .[Крамарюєш на тисячі, а на п'ять рублів бідної дівчини полестився! (Мирн.)]. полетіти, -лечу, -летиш 1) полететь; (удалиться — ещё) улететь; (один ва другим — ещё) потянуться; (снизу вверх —» ещё) взле- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)