Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 84 роз на землі (Граб.)\ Але раптом дух зрадив. Знову тьма, і жах, і розбрат (Л. Укр.)\\ посіяти ~т см. посіяти; с і м'я (н а- с ї н н я) г^ту семена раздора. розбрат2, -ту кул. розбрат [Тут-таки на сковорідках смажили те, що тепер називають шашликами, биточками по-козацьки, роз- братами з цибулею та іншим (Довж.)]. розбратати, -таю, -таєш разг. раздружить [Коли 22 червня 1941 р. фашистська Німеччина підступно напала на нашу землю, то однією з її ставок у жахливій грі — грі мільйонами людських життів — була надія розсварити, розбратати наші народи (Рил.)]. розбрататися, -таюся, -таєшся разг. раздружиться; (реже) обл. разбрататься. розбрестися см. розбрідатися. розбрехати см. розбріхувати. розбрехатися см. розбріхуватися. розбризканий разбрызганный [І згадалось Дмитрові осіннє поле, над дорогами поранковим туманом колишуться червоні проса, розбризканими самоцвітами переливається озимина (Ст.)]. розбризкати см. розбризкувати. розбризкатися см. розбризкуватися. розбризкування разбрызгивание. розбризкувати, -кую, -куєш, розбризкати, -каю, -каєш и однокр. в. розбризнути, -ну, -неш разбрызгивать, разбрызгать, разбрызнуть [Дорогою, розбризкуючи болото, мчала крита півторатонка (Шиян)]. розбризкуватися, -кується, розбризкатися, -кається разбрызгиваться, разбрызгаться [Після навального дощу стояли в дворі, на стежках, калюжі забрудненої води, під ногами розбризкувалася розквашена земля (Ле)\ — О Петре, Петре, — з перебільшеним трагічним докором дзвенить тенорок, декламуючи відомі слова Наталки Полтавки, і сміх розбризкується аж до вартового (Ст.)]. розбризнути см. розбризкувати. розбрйканий разг. редк. разбрыкавшийся [Я став, мов розбрикане теля, що стукнеться лобом о стіну (Фр.)]. розбрикатися, -каюся, -каєшся разг. разбры- каться; (прям. — ещё) разлягаться [Д р є й- с і г е р: ..Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався (перекл. Л. Українки)]. розбринітися, -нюся, -нйшся разг. разжужжаться; (о зудящем звуке разг. — еще) раззудеться. розбрід, -роду разброд [Розбрід і розвал переживала [після революції 1905 р.] партія есерів Aст. Укр. РСР)]. розбрідатися, -даємося, -даєтеся и обл. роз- бродитися, -димося, -дитеся, розбрестися, -редёмося, -редётеся разбредаться, разбрестись [Діти виростали, розбрідались по світу, але на їхнє місце приходили інші (перекл. з Федіна); Спочатку., було так зване передлісся, а далі пішли купки й кущі, і, нарешті, окремі дерева розбрелися по рівнині (Яное.)]. розбріхувати, -ріхую, -ріхуєш, розбрехати, -решу, -рёшеш разг. разбалтывать, разболтать; (о порочащих слухах — обычно) разносить сплетни, разнести сплетни, распространять сплетни, распространить сплетни [Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують (Рудч.)]. розбріхуватися, -ріхуюся, -ріхуєшся, розбрехатися, -решуся, -рёшешся разг. 1) фам. развираться, разовраться; (соверги.: стать отъявленным лгуном) изолгаться; разг. разолгаться, изовраться [Троянці п'яні розбрехались І чванилися без пуття (Котл.)\ За чаєм Проценко розбрехався — все такі смішні побрехеньки вигадував (Мирн.)]\ 2) (соверш. — о собаке) разг. разлаяться [Ти винен, бра Рябко, що ніччю розбрехався; Ти ж знав, що вчора наш у карти Пан програвся (Г.-Арт.)]. розбродитися см. розбрідатися. розбронювати, -нюю, -нюєш разбронировать [Є серед них [бійців] немало таких, які ще вночі стояли біля мартенів, а зачувши про небезпеку, просто зі зміни з'являлися в парткоми: — Розбронюйте нас! (Гонч.)]. розбрунькнутися см. розбруньковуватися. розбрунькований редк. распустившийся [Могутньо тягло звідусіль прісними запахами весни, свіжих вод, розбрунькованих верб... (Гонч.)]. розбруньковуватися, -кбвується и редк. роз- бруньковувати, -ковує, розбрунькнутися, -неться редк. распускаться, распуститься [Ще про віщось марила дівчина —про щось хороше, хвилююче, що дедалі дужче розбруньковувалось у теплих грудях (Донч.); Уже парують чорні стріхи І розбрунько- вують сади (Пере.); Чудесний весняний день... Сонце... Ось-ось розбрунькнуться каштани... (Вишня)]. розбрязкатися, -каюся, -каєшся разг. приняться бряцать, приняться звякать; (только о металлических предметах — ещё) приняться лязгать. розбубнявіти, -віє разбухнуть, набухнуть. розбувати, -ваю, -ваєш, розбути, -бую, -буєш разг. редк. разувать, разуть [Ходи, милий, роздіну, розбую (Чуб.)]. розбуватися, -ваюся, -ваєшся, розбутися, -буюся, -буєшся разг. редк. разуваться, разуться [Розбувшись, Яків виліз на піч (Вас.)]. розбуджати см. розбуджувати. розбуджений разбуженный; пробуждённый [Розбуджені собаки стали валувати... (Мирн.)', І коли йому плескали, він знав, що то б'є в долоні розбуджена свідомість... (Коцюб.)]. Ср. розбуджувати. розбудження редк. пробуждение [Він і справді почував, що., сила сього люду лежить в його хвилевім розбудженні (Фр.)]. розбуджувати, -джую, -джуєш и фольк. редк. розбуджати, -джаю, -джаєш, розбудити, -буджу, -будиш будить, разбудить; разг. побудить (соверш.)', книжн. пробуждать, пробудить [Веретено падає з рук [матері] і, вдарившись об землю, розбуджує [її] (Мирн.); Його розбудив галас у вагоні (Трубл.); Встала весна, чорну землю Сонну розбудила (Шевч.)]. розбудова расстраивание; расширение; развитие [Звідусіль—з Правобережжя, Лівобереж- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)