Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 91 роз розвилці доріг, тулячись ближче до березняка, стояв., одноповерховий будиночок (Козач.)', Навколо містечка був викопаний глибокий протитанковий рів, дротяні загорожі стояли всюди на розвилках (Собко)]. розвинений см. розвинутий. розвиненість, -ності развитость; изощрённость. Ср. розвивати 2. розвинення 1) развитие; распускание; 2) развитие; изощрение [Соціал-демократія в усякому разі повинна зробити все для розвинення свідомості найширших верств селянства, для усвідомлення ними класової боротьби, яка відбувається на селі (Ленін)]. Ср. розвивати 1—2. розвинути см. розвивати. розвинутий, розвинений 1) прич. развитый; распустившийся; 2) прил. развитой; изощрённый [В країнах розвинутого капіталізму є клас найманих сільськогосподарських робітників, який склався протягом десятків років (Ленін)] А Васька молодий! У його бронзове струнке тіло. Він білявий і з прекрасно розвиненими м'язами... (Вишня)]. Ср. розвивати 1—2. розвинутися см. розвиватися. розписати, -еає, розвйснути, -не развешиваться, развеситься; разг. развисать, развиснуть. розвити см. розвивати. розвитий развитый; развёрнутый; раскутанный; раскрытый; распустившийся [Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна, серед зеленого лісу (Кобр.)]. Ср. розвивати 1. розвитися1 см. розвиватися. розвитися2, -вйюся, -виєшся (продолжительно выть) разг. развыться. розвиток, -тку развитие; (перен.: течение чего-нибудь) ход [Розвиток важкої промисловості в нашій країні дав змогу переозброїти сільське господарство, зробивши його найбільш крупним і найбільш механізованим у світі (Колг. Укр., 1954, 2)]. розвихрений взвихрённый [Над повіткою вітер бавився розвихреною стріхою (Риб.); Прямо впала блискавиця В шум розвихрений трави... (Ст.)]. розвихрити, -рю, -риш взвихрить; разг. взвихрить [Розвихрила буйне волосся Відкрита вітрам височінь (Бажан)', Надходив вечір. Пристрасті, що були розвихрили всього Андрія, зрештою вляглися, спали (Гур.)]. розвихритися, -риться взвихриться; разг. взвихриться. розвищатися, -щуся, -щйшся разг. развизжаться. розвівання развевание. розвівати, -ває, розвіяти, -віє развевать, развеять [Пишне каштанове волосся розвівав вітер, і воно ніби летіло за дівчиною (Собко); Вітер розвіяв його кептар та бив у груди (Коцюб.)]; см. ещё розвіювати. розвіватися, -вається, розвіятися, -віється 1) развеваться, развеяться [Розстібнутий довгий кобеняк розвівався ззаду, нагадуючи широкий хвіст (Коп.); Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Мирн.); З гущавини вибігає Мавка.. Волосся їй розвіялось, одежа розмаялась (Л. Укр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) развеваться (редк.). розвід1 (род. розводу) 1) (действие) развод [Зарицький: Пане прокурор, ви знаєте самі — його величність в неділю буде на розводі військ (Голов.); Два пуди восени одержав меду дід І на додаток — вулик на розвід (Піде.)]; 2) (расторжение брака) развод [— Що це ви, Суліман, так квапитесь мене оженити? — засміявся вимушено [Безбородько]. — А самі., чому, власне, ви не женитесь удруге? У вашій вірі допускаються розводи... (Вільде)]. розвід2, -воду воен. развод [Уже підводились заводи, Хоч ще світанок не зорів, Знімали на шляху розводи, Пікети бравих юнкерів (Пере.)]. розвіданий 1) разведанный; разузнанный; проведанный; 2) разведанный; изысканный [Розміри розвіданих запасів вугілля в республіці [Україні] весь час зростають (Наука і життя, 1957, 12)]. Ср. розвідувати 1—2. розвідати см. розвідувати. розвідатися см. розвідуватися. розвідач см. розвідник. розвідка1 (научное исследование) разыскание, (чаще) разыскания (мн. ч.); уст. розыск, рассуждение [їх розумовий розвиток був трохи слабкий задля того, щоб вони могли зацікавитись і науковими розвідками та книжками (Н.-Лев.); Бажаю Вам якнайскоріше скінчити Ваші розвідки про «Наталку» та «Москаля» (Мирн.)]. розвідка2 и розвідка1 спец. разведка [Партизани систематично передавали матеріали розвідки частинам Червоної Армії (Воронько); Ми з ним у розвідку ходили, з одного їли казанка (Сос.)]. розвідка2 (обследование) 1) разведка, разведывание [Другої днини Остап пустився на розвідку (Коцюб.); Милевський: Довгенько блукати прийшлось би Сані..; от вона й послала перше мене на розвідки (Л. Укр.)]; 2) разведка; изыскание, изыскания (мн. ч.) [Наступного ранку пішли [комсомольці] оглядати місцевість. Розвідки вказували на наявність нафти (Донч.)]. Ср. розвідувати 1—2. розвідна 1) прил. см. розвідний2; 2) (род. розвідної) сущ. разг. разводная [Тесть уже давав і розвідну, казав, сам добуде (II ав- логр. у. — Сл. Гр.)]. розвідний1 (бракоразводный) разводный. розвідний2 (служащий для разводки) разводной, разводный [Теплиці, призначені., для вирощування розсади, називаються розвідними (Колг. вироби, енцикл.)]; ^нйи водопровід техн. разводящий водопровод [Крім того, треба., почати спорудження розвідних водопроводів (Наука і життя, 1956, 6)]; ~нйй ключ техн. разводной ключ; ~нйй міст разводной (разводящийся) мост [Через Дніпро було перекинуто розвідний дерев'яний міст |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)