Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 92 роз (Дмитр.)]; г^на піч техн. разводная печь; г^на сітка техн. разводящая сеть [Найчастіше в умовах сільського водопостачання водопровід складається з насосної станції, водонапірної башти або водонапірного резервуара і розвідної сітки (Колг. вироби, енцикл.)]. розвідник, уст. розвідач разведчик [Дві ночі підряд розвідник Іван Перегуда переповзав лінію фронту перед своїм полком (Пере.); Хай дітям нашим на потребу Ростуть могутні кораблі, Нехай розвідниками в небо Летять супутники Землі! (Рил.); Налякана вартова сторожа, втікаючи, наткнулася біля валів на козацького розвідача (Кач.)]. розвідник, -ка спец. разводчик. розвідниця разведчица [— Гаразд, — кажу,— мріяти мені ніколи, то я за мирного часу мріяла, тепер я розвідниця, товаришу командир, — Марійка, а не Мрійка (Янов.)]. розвідниця спец, развбдчица. розвідницький разведочный. розвідувальний разведывательный, разведочный; (спец. — ещё) изыскательский, поисковый [Майору Кравченкові Білогоров наказав розвідувальним боєм обійти., німців зліва (Ле і Левада); Перспективу дальшого піднесення видобутку [нафти] створює буріння нових експлуатаційних і глибоких' розвідувальних свердловин (Наука і життя, 1956у 8)]. розвідування 1) разведывание [Шляхом тривалого й терплячого розвідування він з'ясував, що на території табору проходила схована каналізаційна труба., і на певному місці мав бути під сміттям і землею відповідний люк (Янов.)]; 2) разведывание, разведка; изыскание, (обычно мн. ч.) изыскания; (горн, и пр. — ещё) поиск, (чаще) поиски [Спокійний і лагідний, він відзначався своєю незвичайною витривалістю і міг провадити розвідування буквально по кілька діб підряд (Верш.); Багатий досвід вивчення Кременчуцької магнітної аномалії тепер впроваджується у практику розвідування інших магнітних аномалій України (Наука і життя, 1957, 7)]. Ср. розвідувати 1—2. розвідувати, -дую, -дуєш, розвідати, -даю, -даєш 1) разведывать, разведать; (выведывать разг. — ещё) разузнавать, разузнать; (случайно или по слухам — ещё) проведывать, проведать [На другий день пішла [Пріська] розвідувати — хто приїхав? розпитувати — чи не бачили де-небудь її Пилипа? (Мирн.); Я розвідаю все і тоді вам скажу (Шиян); — Катре! — говорить мати, — нехай я лучче сама піду туди, сама за все розвідаю... (Вовч.)]; н є вдавши броду, не лізь у воду посл. не зная (не спросись) броду, не суйся в воду [В нас було правило: не розвідавши броду, не лізь у воду (Гонч.)]; 2) спец. разведывать, разведать; (несоверш.: исследовать — ещё) изыскивать [Незліченні багатства мають у собі надра України. Славна армія геологів розвідала великі запаси кам'яного вугілля, залізних і марганцевих І РУД-, і багато інших корисних копалин (Наука і життя, 1960, 5)]. розвідуватися, -дуюся, -дуєшся, розвідатися, -даюся, -даєшся 1) обл. разузнавать, разузнать, соверш. разг. поразведать [За колотнечею тощо Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люди з Солодь- ків (Свидн.); Я маю у вас розвідатися про Вольфа (Фр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) разведываться; изыскиваться [На південь від Горішньо-Планівського родовища тепер розвідуються нові поклади залізистих кварцитів (Наука і життя, 1957, 7)]; ср. розвідувати 2. розвідувач 1) разведчик; (олице, занимающемся изысканиями — ещё) изыскатель [Де ж дозорець? Спить? Пішов? Чи то прибили його до землі гострим цвяхом кинджала перші розвідувачі з татарського берега? (Тулуб); Панкратов знав, що ідея комсомольської розвідувальної мандрівки в тайгу має реальний грунт, знав він, що не один з цих молодих робітників охоче б пристав на пропозицію записати його до складу розвідувачів (Донч.)]; 2) ав. разведчик [Повітряні розвідувачі шукали ворога, очима мацали сади, хати, повітки й клуні (Трубл.)]. розвідувачка разведчица; изыскательница. Ср. розвідувач 1. розвідчий редк. см. розвідувальний. розвіз (род. розвозу) развоз, развозка [Прохору було доручено керувати розвозом стовпів (перекл. з Бабаєвського)]; у ^з в развоз. розвізний развозной, развозный [Завідувач хутрової факторії Русаков прибув з розвізним торгом (перекл. з Сьомушкіна)]. розвізник, -ка развозчик. розвізнйця развозчица. розвій1 (род. розвою) уст. развитие [Хто б що не робив і як його не робив на користь народові — все то буде носити на собі сліди всесвітнього поступу та розвою (Мирн.)]. розвій2, -вою спец. развой. розвінчаний развенчанный [У комуністичному суспільстві немає і не може бути місця людям з дрібною душею, шкурникам і пристосуванцям типу Марка, гнівно розвінчаного автором [М. Зарудним] у., комедії [«Якщо ти любиш...»] (Мист., 1959, 1); Колон: Я наче розвінчаний чи удівець, чи прямо пахолок у моєї жінки, що мушу робити тільки так, як моїй жінці забагнеться (Кроп.)]. розвінчання развенчание [Типове для Лесі Українки, Коцюбинського — це не тільки викриття й розвінчання буржуазних ідей і їх носіїв, а й ствердження того нового, що народжувалося й зростало в революційній боротьбі народу Aст. укр. літ.)]. розвінчати см. розвінчувати. розвінчування развенчивание [На протязі кількох років головною темою творчості Бажана стає пристрасне розвінчування старого світу, насамперед —- по лінії філософській і морально-психологічній (Іст. І укр. літ.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)